Практичне заняття №2. Шкільна дезадаптація

Шкільна дезадаптація

Мета: сформувати у студентів поняття „дезадаптація” та розглянути процес виникнення дезадаптації шестирічних дітей до умов навчання у школі.

Завдання:

· визначити поняття „дезадаптація”;

· розглянути причини і прояви дезадаптації дітей до умов навчання у школі;

· розглянути заходи, що сприяють покращенню адаптації дитини до умов шкільного навчання;

· визначити шляхи та умови подолання шкільної дезадаптації у шестирічних першокласників.

План семінарсько-практичного заняття

1. Поняття шкільної дезадаптації.

2. Причини і прояви шкільної дезадаптації.

3. Комплекс заходів, що покращують адаптацію дитини до умов навчання.

4. Шляхи та умови подолання шкільної дезадаптації.

5. Перевірка виконання завдань для самостійної роботи, аналіз отриманих результатів.

Завдання для самостійної роботи:

1. Скласти для батьків анкету, спрямовану на виявлення стану адаптованості дитини до шкільного життя.

Література:

Закон України „Про освіту”

Закон України „Про дошкільну освіту”

Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст.

Державний стандарт початкової освіти // Початкова школа. – 2001. – №1.

Андреева Г.М. Социальная психология. – М.: Изд-во МГУ, 1998. – 429 с.

Буре Р.С. Готовим детей к школе. – М.: Просвещение, 1987.

Головань Н.Г. Ми готові до школи. – Кіровоград, 1994.

Готовность детей к школе, диагностика психического развития и коррекция его неблагоприятных вариантов. – Томск, 1992.

Завтра в школу / Під ред. В.Котирло. – К.: Рад. школа, 1977.

Ковалев А.Г. Психология личности. – М.: Просвещение, 1970.

Коломенский Я.П., Панько Е.А. Учителю о психологии детей 6-летнего возраста. – М.: Просвещение, 1998.

Корнеева Е.Н. Ох уж эти первоклашки!.. – Ярославль: «Академия развития», 1999. – 192 с.

Коробко С.Л. Шестирічний учень. – К.: 1986.

Котило В. Підготовка дітей до школи в сім’ї. – К.: Рад. школа, 1974.

Люблинская А. Учителю о психологии младшего школьника. – М., 1977.

Назаренко Г.І. Шестирічна дитина в школі. – Харків: ХОНМІБО, 2003. – 40 с.

Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. – М.: ТЦ „Сфера”, 1998. – 240 с.

Рудестам К. Групповая психотерапия (Мастера психологи) / Пер. с англ. А.Голубева. – СПб.: Питер, 1998. – 373 с.

Шабалина З.П. Первый год – самый трудный. – М.: Просвещение, 1990.

Поняття „шкільна адаптація” стало використовуватися в останні роки для опису різних проблем і труднощів, що виникають в дітей різного віку у зв’язку з навчанням у школі.

З цим поняттям пов’язують відхилення у навчальній діяльності – утруднення у навчанні, конфлікти з однокласниками і т.д. Ці відхилення можуть бути у психічно здорових дітей або у дітей з різними психічними розладами, але не розповсюджуються на дітей, у яких порушення навчальної діяльності викликані олігофренією, органічними розладами, фізичними дефектами. Шкільна дезадаптація – це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання та поведінки, конфліктних відносин, психогенних захворювань та реакцій, підвищеного рівня тривожності, перекручень в особистісному розвитку.

Головна причина шкільної дезадаптації в молодших класах пов’язана з характером сімейного виховання. Якщо дитина приходить до школи з родини, де вона не відчувала переживання „ми”, вона і в нову соціальну спільність – школу – входить із зусиллями. Несвідоме прагнення до відчуження, неприйняття норм та правил будь-якої спільності заради збереження незмінного „я” лежить в основі шкільної дезадаптації дітей, які виховані в родинах із несформованим почуттям „ми” або в родинах, де батьків від дітей відділяє стіна відверження, байдужості.

Інша причина шкільної дезадаптації молодших школярів є в тому, що труднощі у навчанні та поведінці усвідомлюються дітьми в основному через ставлення до них вчителя, а причини виникнення дезадаптації часто пов’язані зі ставленням до дитини та її навчання в родині.

Узагальнену картину шкільної дезадаптації можна подати так.

Поиск по сайту: