АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Критерії агресивності в дитини (анкета)

Читайте также:
  1. II. Критерії діагностики
  2. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  3. III. Злочинна недбалість та її критерії. Казус.
  4. V. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
  5. V. Критерії підсумкового оцінювання ЗНАНЬ
  6. VІ. Критерії оцінювання
  7. Аналіз проекту на основі комплексної експертизи. Критерії оцінки проектної ефективності
  8. Анатомо-фізіологічні особливості доношеної новонародженої дитини
  9. Вигодовування грудної дитини. Харчування дітей, старших однорічного віку
  10. Види змінних: (експеримент з плачемо дитини)
  11. Визнання , теорії та критерії держав
  12. Відповідь: У віці 7-10років у дитини процеси збудження переважають над гальмівними , а отже спостерігається легка виснажливість і швидка втомлюваність ЦНС.

1) часом здається, що в неї вселився злий дух;

2) вона не може промовчати, коли чимось незадоволена;

3) коли хтось заподіє їй зло, вона обов’язково намагається відплатити тим же;

4) іноді їй без усякої причини хочеться вилаятися;

5) буває, що вона із задоволенням ламає іграшки, щось розбиває, потрошить;

6) іноді вона так наполягає на чомусь, що навколишні втрачають терпіння;

7) вона не проти того, щоб дражнити тварин;

8) сперечатися з нею марно;

9) дуже сердиться, коли їй здається, що хтось із неї насміхається;

10) іноді в неї спалахує бажання зробити щось погане, що шокує оточуючих;

11) у відповідь на звичайні розпорядження прагне зробити все навпаки;

12) часто не за віком буркотлива;

13) сприймає себе як самостійну і рішучу;

14) любить бути першою, командувати, підкоряти собі інших;

15) невдачі викликають у неї сильне роздратування, бажання знайти винуватців;

16) легко свариться, вступає в бійку;

17) намагається спілкуватися з молодшими і фізично більш слабкими;

18) у неї нерідкі приступи похмурої дратівливості;

19) не рахується з однолітками, не уступає, не ділиться;

20) упевнена, що будь-яке завдання виконає краще за всіх.

Позитивна відповідь на кожне запропоноване твердження оцінюється в 1 бал.

Висока агресивність – 15-29 балів.

Середня агресивність – 7-14 балів.

Низька агресивність – 1-6 балів.

Для агресивних дітей особливо актуальним є надання їм дорослими вибору способу взаємодії. Робота вихователів і вчителів з даною категорією дітей повинна проводитися в трьох напрямках:

1. Робота з гнівом. Навчання агресивних дітей прийнятних способів вираження гніву.

2. Навчання дітей навичок розпізнавання і контролю, уміння володіти собою в ситуаціях, що провокують вибухи гніву.

3. Формування здатності до емпатії, довіри, співчуття, співпереживання тощо.

У спілкуванні з агресивними дітьми потрібно виявляти чималі стриманість, терпіння, пам'ятаючи, що маленькі забіяки, тероризуючи інших, самі страждають від власної упертості, гнівливості, дратівливості. Почуття провини, порушення душевної рівноваги, незадоволеність не проходять в агресивних дітей, навіть якщо їм удається на когось вилити свої негативні емоції. Таким дітям необхідно дати зрозуміти, що дорослий (учитель, батьки, психолог) – їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Агресивні діти повинні переконатися, що їх люблять, а їхні вчинки псують враження про них, до того ж не приносять їм полегшення. Необхідно тактовно і послідовно навчати дитину самоконтролю, внутрішньої зібраності і стриманості.

Перевести активність агресивної дитини в конструктивне русло допоможе вивчення її інтересів і схильностей. Поступове ускладнення завдань, що вимагають рішучості, сміливості, енергійності реакції, дасть змогу відвернути дитину від дріб'язкового «з'ясування відносин» і переключити на організацію спільної діяльності, успіх якої залежить від уміння співробітничати з іншими.

Варто налагодити систематичне спілкування з родиною агресивної дитини з метою вивчення властивого їй стилю емоційно-ціннісних взаємин і координації зусиль учителів і батьків щодо єдиної виховної тактики [1].

Принципи спілкування з агресивними дітьми [2]:

· Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найменш ефективні способи подолання агресивності. Лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

· Дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

· Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або лихослів'я про своїх друзів або колег.

· Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.

Деякі поради батькам конфліктних дітей [2]:

· Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, у всіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше вибухають «бурі».

 

· Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об'єктивно розібратися в причинах її виникнення.

· Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.

· Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)