Виробничої гімнастики

1. Дата, час обстеження, адреса.

2. Найменування підприємства і приміщень.

3. Характеристика контингенту працюючих (професія, кількість, стать, вік, стан здоров'я, фізична підготовка).

4. Організація і характеристика трудового процесу: кількість і тривалість змін, час і тривалість перерв для приймання їжі; робочі операції, робоча поза, напруження органів чуттів, тривалість напруження уваги, робоче устаткування, техніка безпеки; розміщення робочих місць; група, до якої належить професія.

5. Характеристика приміщення (розташування, розміри, площа і повітряний куб на одну людину, облаштування і стан підлоги, стін, стелі).

6. Вікна (кількість; орієнтація; розташування — відстань від підлоги і стелі, ширина простінків; форма, розміри; конструкція віконних рам; стан шибок; періодичність очищення).

7. Показники світлового коефіцієнта, кутів падіння й отвору, коефіцієнта природної освітленості.

8. Освітленість денним світлом у різних місцях приміщень і на робочому місці.

9. Система штучного освітлення (загальна, місцева, комбінована).

10. Джерела світла (лампи розжарювання, люмінесцентні лампи тощо).

11. Освітлювальні прилади (тип, кількість, потужність ламп, розміщення, висота підвісу, стан арматури).

12. Освітленість від штучних джерел світла в різних точках приміщень і на робочому місці.

13. Кватирки і фрамуги (кількість, розміри, розташування).

14. Коефіцієнт аерації.

15. Режим провітрювання і кратність повітрообміну.

16. Штучна вентиляція (система, кількість вентиляційних отворів; їхні розміри і розташування; кратність повітрообміну).

17. Місцева вентиляція на робочому місці.

18. Опалення (система, кількість, тип і розташування опалювальних приладів).

19. Мікрокліматичні умови (температурний режим, відносна вологість, атмосферний тиск і швидкість руху повітря).

20. Вміст пилу в повітрі.

21. Наявність у повітрі шкідливих речовин.

22. Рівень шуму.

23. Система прибирання в приміщенні.

24. Додаткові дані.

25. Висновок про санітарно-гігієнічні умови і можливість проведення виробничої гімнастики в даному приміщенні.

26. Рекомендації щодо складання комплексів виробничої гімнастики для даного контингенту працюючих.

27. Пропозиції щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов.

28. Підписи представника, що проводив обстеження, й адміністрації установи.

Розділ 2
ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ СПОРТСМЕНІВ

2.1. Застосування поживних сумішей і продуктів
підвищеної біологічної цінності в харчуванні спортсменів

Поживні суміші та продукти підвищеної біологічної цінності можуть використовуватися як допоміжні засоби відновлення і підвищення спортивної працездатності. Вони спрямовано впливають на обмін речовин в організмі спортсмена як під час виконання навантажень, так і під час відпочинку. Їх поділяють на такі групи:

1. Білкові й білково-вуглеводні препарати в суміші.

2. Вуглеводні й вуглеводно-мінеральні напої та суміші.

3. Поживні суміші, напої та страви, збагачені поліненасиченими жирними кислотами й білками.

4. Поживні суміші, збагачені вуглеводами і поліненасиченими жирними кислотами.

Поживні суміші та продукти підвищеної біологічної цінності, що добре зарекомендували себе в спортивній практиці, мають такий склад.

Білковий напій (1-а група): 100 г сиру, 100 г кисловишневого соку, 15 г цукру, 1 яєчний жовток. Усі компоненти змішують і випивають у напіврідкій консистенції.

Вуглеводно-мінеральна суміш (2-а група): 1) цукор — 50 г, глюкоза — 50 г, свіжовижатий ягідний чи фруктовий сік — 40 г, аскорбінова кислота — 0,5 г, фосфат натрію — 2 г, хлорид натрію — 1 г, вода — до 200 мл; 2) відвар 20 г вівсянки в 200 мл води, цукор — 50 г, глюкоза — 25 г, журавлинне варення — 50 г, аскорбінова кислота — 0,3 г, лимонна кислота — 0,5 г, фосфат натрію — 3 г; 3) глюкоза — 25 г, цукор — 5 г, лимонна кислота — 0,5 г, ягідний екстракт — 2,5 г, хлорид натрію — 0,2 г, глютамінова кислота — 0,06 г, аскорбінова кислота — 0,1 г, фосфат натрію — 0,4 г, вода — 200 мл. Вживається по 100 — 200 г перед стартом і після тренувань та змагань.

Інвентований цукор (2-а група): 100 г цукру розчиняють у 200 мл води, додають 8—10 крапель 9-відсоткового розчину соляної кислоти і кип'ятять у скляному чи емальованому посуді протягом 10 хв; прохолоджують. Вживають відразу після великих тренувальних навантажень.

Глюкомакс (2-а група): 100 г глюкози, 30 г вівсяних пластівців, 1 яєчний жовток, сік 1 лимона, 4 г кухонної солі, 0,5 г аскорбінової кислоти, 2 г панангіну. Спочатку готують відвар з вівсяних пластівців, а потім додають інші компоненти. Рекомендується вживати для прискорення відновлення працездатності після великих тренувальних навантажень.

Эргомакс (4-а група): 120 г сметани, 60 г соняшникової олії, 100 г апельсинового соку, 1 яєчний жовток, 25 г вишневого конфітюру, сік з 50 г лимона. Препарат готують безпосередньо перед вживанням. Спочатку змішують і розчиняють сметану, олію та жовток, потім додають конфітюр, соки і знову все добре збивають. Рекомендують вживати перед тривалими змаганнями на витривалість за 30—60 хв до старту.

2.2. Складання добового раціону спортсмена в період тренувань

Добовий раціон спортсмена складається на підставі гігієнічних вимог до їжі та харчування з урахуванням виду спорту, періоду тренування, маси спортсмена, особливостей навчання чи професійної діяльності, кліматичних і побутових умов, характеру тренувальних занять, кількості тренувань на день тощо.

Необхідну кількість харчових речовин і калорійність добового пайка встановлюють, використовуючи результати обчислення добової витрати енергії для спортсмена. Добову кількість білків, жирів, вуглеводів і калорій визначають шляхом перерахування величин (на 1 кг ваги тіла), які рекомендують для спортсменів, що спеціалізуються в різних видах спорту, на масу тіла спортсмена. Кількість вітамінів і мінеральних солей визначають відповідно до показників добової потреби в цих речовинах.

Починаючи складати меню-розкладку, насамперед з'ясовують, скільки разів і коли будуть приймати їжу. При цьому враховують особливості режиму трудової і спортивної діяльності. Потім розподіляють установлену калорійність добового раціону на окремі приймання їжі. Після цього визначають вагову кількість двох основних продуктів: хліба і м'яса. Надалі підбирають овочі, крупи й інші продукти відповідно до обраних страв.

Складене в такий спосіб меню-розкладка вноситься в робочу таблицю. За допомогою спеціальних таблиць розраховують склад і калорійність кожного продукту, зазначеного в меню-розкладці. Після цього підраховують загальну кількість харчових речовин і калорій у кожному прийманні їжі за добу. Отримані дані зіставляють з необхідною кількістю цих речовин на добу для спортсмена. У разі значної розбіжності цих величин переглядають вміст окремих страв і продуктів у меню-розкладці.

Розділ 3
ПЛАНУВАННЯ ГІГІЄНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТЬ СПОРТОМ
РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ СПОРТСМЕНІВ

3.1. План гігієнічного забезпечення шкіл зі спортивною спеціалізацією
і юних спортсменів, що тренуються в ДЮСШ і ШВСМ

Поиск по сайту: