Виробничої, фінансової і збутової

В комерційній діяльності підприємств приміняються договори постачання і купівлі – продажу.Купівля – продаж відрізняється від постачання тим, що по – перше, товари здаються покупцю в той час по заключенню договору, а у випадку постачання – через повний строк.

По – друге тим, що предметом купівлі – продажу буває визначений товар, що існує і належить підприємству – продавцю в момент заключення договору, предметом постачання може бути товар, що визначається в момент заключення договору тільки кількістю і якістю, або взагалі ще не виготовлений.

Договір постачання визначається як договір, у відповідності з яким постачальник – продавець, що здійснює комерційну діяльність, зобов’язується передати в обумовлений строк виготовляючі або закуплені ним товари покупцю для використання в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним і іншим подібним використанням.При здійсненні комерційних угод договір являється основним документом, що регламентує відносини партнерів.

Договір виконує наступні функції:

Ø закріплює юридично відносини між партнерами;

Ø встановлює порядок і способи виконання зобов’язань;

Ø передбачає способи захисту забезпечення зобов’язань.

Партнери, що заключають договір постачання, передбачають в ньому наступні умови:

Ø дата заключення договору;

Ø повна назва сторін;

Ø кількість і асортимент товарів, що підлягають поставці;

Ø термін виконання договору;

Ø порядок постачання товарів;

Ø якість, комплектність, упаковка, маркування;

Ø ціна і порядок розрахунків;

Ø майнова відповідальність.

При організації комерційних зв’язків велике значення має вибір постачальника. Вибір постачальника споживачами здійснюється в тому випадку, коли немає монополізму серед постачальників. Правильний вибір постачальника в умовах ринку дуже складна справа і помилка тут може дорого коштувати підприємству Вибір найбільш вигідного для підприємства постачальника має велике значення так, як від останнього залежить величина затрат на закупівлю матеріальних ресурсів.

При інших рівних умовах доцільніше надати перевагу використання послуг місцевих постачальників. Вибір постачальників повинен бути початий з аналізу матеріальних потреб підприємства і можливостей задовольнити їх на ринку. Після вивчення ринку потрібно скласти специфікацію на необхідні види матеріальних ресурсів. Специфікація повинна включати назву і характеристику матеріалів, вимоги до них.

В специфікацію повинні бути включені всі характеристики і стандарти потрібного матеріалу. Після підготовки специфікації складається список можливих постачальників для кожного виду матеріальних ресурсів. Яка кількість постачальників повинна брати участь у виборі замовлення на кожний матеріал, вирішує відділ МТЗ підприємства. Ця залежність від важливості матеріалу, кон’юнктури ринку і кількості потрібного матеріалу.

Джерелом інформації для складання списку постачальників являється вивчення ринку сировини і матеріалів. Коли постачальників небагато (2 або 3) то критеріями вибору найбільш відповідного із них служать порівняльні виробничі потужності, ціни на закупляємі матеріали, надійність постачальників Вибирається постачальник, в найбільшій степені відповідний названим критеріям. Визначені особливості є при виборі постачальників сировини.Коли рівень конкуренції серед постачальників сировини низький, то визначальними факторами вибору постачальника являються:вартість сировини і об’єм закупівель. При збільшення конкуренції серед постачальників сировини необхідно приймати до уваги кон’юнктуру сировини ринків (попит, пропозицію,ціни), а також тарифи на перевезення сировини, митне і податкове законодавство, що визначають вартість закупівель сировини у виробників за межами України і всередині неї, якість сировини, що визначається його фізично – хімічними параметрами.

Коли постачальників багато, то вибір найбільш підходящого доцільно проводити в 2 етапи.На першому проводиться попередній відбір постачальників.

Поиск по сайту: