Показники ефективності комерційної діяльності

Під час формування системи показників ефективності комерційної діяльності бажано дотримуватися єдиних принципів, які повинні викори­стовуватися в кількісному вимірюванні ефективності народного господар­ства в цілому та інших видів діяльності. До них можна віднести:

Ø забезпечення взаємозв'язку критерію і системи конкретних показ­ників ефективності;

Ø відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних ресурсів та витрат;

Ø можливість застосування показників ефективності в управлінні під­приємством, прийнятті рішень та виконанні різних операцій;

Ø використання системи показників для виявлення резервів підвищен­ня результативності всіх видів діяльності.

Систему показників ефективності комерційної діяльності фірми, що по­будована на вищезгаданих принципах, можна подати так:

Ø інтегральний показник ефективності комерційної діяльності - це такий показник, який дає загальну оцінку результативності суб'єкта комерційної діяльності за певний період (сукупних ресурсів);

Ø узагальнюючі показники вимірюють ефективність виконання окре­мих видів діяльності: функціональної (суто торговельної), господар­ської та соціальної;

Ø специфічні показники використовуються для всебічної оцінки рівня і динаміки ефективності окремих комерційних операцій, витрат, по­тужностей, устаткування, видів матеріальних ресурсів. Ці показни­ки є також результативними, оскільки визначаються співвідношен­ням ефекту до витрат чи ресурсів, що його забезпечують.

Вищезгадані показники доповнюють техніко-економічні, за допомогою яких можна більш детально кількісно оцінити ефективність комерційної діяльності. Такі показники за своєю суттю не є результативними, але да­ють кількісне уявлення про діяльність комерційної фірми, наприклад, розмір товарообігу, площу торгового залу тощо.

Використання інтегрального показника ефективності комерційної діяль­ності дає змогу порівнювати результативність роботи окремих комерцій­них фірм. До його виміру застосовуються різні підходи.

Теоретично значення інтегрального показника буде найбільш повним, якщо вимірювати його відношенням загального ефекту (економічного і со­ільного) до сукупних ресурсів, що використовувалися в процесі комер­ційної діяльності. Проблема практичної реалізації такого показника, з од­ного боку, полягає в тому, що не кожен із видів ефективності ресурсів підлягає кількісному виміру. З іншого боку, не завжди вартісні значення складових ефектів і ресурсів є зіставними між собою, тобто виникає про­блема з визначенням загального ефекту чи сукупних ресурсів. Однак тільки таке визначення інтегрального показника за своїм змістом було б найбільш адекватним суті критерію ефективності комерційної діяльності. Тому на практиці застосовується визначення інтегрального показника комерцій­ної діяльності як похідної від значення узагальнюючих показників. Шля­хом визначення узагальнюючих показників дається кількісна оцінка ефек­тивності здійснення окремих видів діяльності комерційної фірми: функ­ціональної, господарської та соціальної.

Узагальнюючий показник функціональної діяльності (Е_ф) визначаєть­ся за формулою:

Еф = Тф / (Ос+Об+Фз)

де Тф – річний обсяг роздрібного товарообороту;

Ос – середньорічна вартість основних фондів;

Об – середньорічна вартість оборотних коштів;

Фз – фонд заробітної плати торговельних працівників за рік.

У даній формулі за вартісне вираження затрат живої праці в торгівлі прийнято витрати на заробітну плату. Разом з тим, слід мати на увазі, що заробітна плата тільки частково виражає вартість трудових ресурсів фірми і не враховує частку вартості затрат трудових ресурсів на створення додат­кового продукту, який працівники фірми одержують у формі винагороди через суспільні фонди споживання. Було б доцільно вартісну оцінку тру­дових ресурсів дати як величину новоствореної вартості на фірмі. Проте визначення такого показника утруднюється у зв'язку з відсутністю відпо­відної інформації. Тому затрати трудових ресурсів у вартісній формі слід виражати через витрати на заробітну плату.

Узагальнюючий показник ефективності господарської діяльності (Е_г) визначається для комерційної фірми співвідношенням

Е_г = П / (Во + Е^’*К)

де П - річний прибуток;

В_о - витрати обігу за рік;

Е' - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К - сума капітальних вкладень за рік.

Показники Е_ф і Е_г дають кількісне уявлення про економічну роботу підприємства. Отже, економічна ефективність (Е_е) може визначатися од­ним показником:

Е_е = √Е_ф* Е_г

Специфічні показники ефективності вимірюють результативність вико­ристання окремих видів ресурсів чи витрат.

Ефективність використання трудових ресурсів (Е_т.р.), що застосовува­лись у діяльності комерційних фірм, визначається відношенням розміру товарообігу або іншого показника, що виражає ефект комерційної діяль­ності, до величини трудових ресурсів. Вартість трудових ресурсів прирів­нюється до витрат на оплату праці.

Е_т.р.= Т_ф / В_т.р.

де Т_ф - розмір товарообігу за певний проміжок часу, грн;

В_т.р. - витрати на оп­лату праці працівників фірми, грн.

Як ефект при розрахунку цього показника можна використовувати та­кож розмір доданої вартості, створеної підприємством, а в якості ресурсів - кількість працівників.

Ефективність використання матеріальних ресурсів (Е_м.р.) вимірюєть­ся фондовіддачею:

Е_м.р = Т_ф / В_о.ф.

де В_о.ф. - вартість основних фондів.

Показник ефективності використання фінансових ресурсів (Е_ф.р.) ви­раховується відношенням товарообігу до вартості оборотних коштів:

Е_ф.р. = Т_ф / В_о.н

_.

В_о.н. - вартість оборотних коштів, грн.

Специфічні (окремі) показники ефективності комерційної діяльності можуть визначатись для певних елементів результату роботи фірми чи з урахуванням певних елементів ресурсів (табл. 17.1). З допомогою систе­ми показників ефективності комерційної діяльності можна визначити конкурентоспроможність, інвестиційну привабливість власного підприєм­ства чи інших фірм, вдало приймати комерційні рішення, дати оцінку ре­зультатів роботи за певний період час та позицій на ринку.

Для визначення ефективності комерційної діяльності можна викори­стати інший підхід. Наприклад, шляхом виділення результатів і витрат на одну комерційну операцію. Основною операцією в комерційній діяль­ності є укладення договору.

Для оцінки виконання комерційних договорів використовується коефі­цієнт виконання комерційного договору (К_в):

К_в = Q_ф / Q_д

Q_ф, Q_д - кількість товару, поставленого за договором і фактично.

Таблиця 17.1.

Система показників соціально – економічної ефективності комерційних фірм.

Якщо комерційний договір виконується з відхиленням фактичних цін від договірних, розраховується коефіцієнт виконання комерційного дого­вору за вартістю:

К_вв = ∑Р_к Q_ф / Р_к Q_к

де Р_к - оптова ціна за комерційним договором.

Розраховується показник абсолютного відхилення комерційного дого­вору (Δ_вв), коли передбачається поставка різних видів товару, кожному з яких відповідає своя ціна:

Δ_вв = (∑Р_к * Q_ф) + (∑Р_к * Q_к)

Переважно товар, отриманий за комерційним договором, планується для подальшого перепродажу за вищими цінами. Тому при недопоставці то­варів має місце втрачена вигода, яка визначається як різниця між варті­стю товару в роздрібних цінах за умовами договору, де Р_р - фактична роздрібна ціна продажу.

Δ_вв = (∑Р_к * Q_ф) - (∑Р_к * Q_к)

Розрахунок показників відхилення поставки від умов комерційного договору дозволяє зіставити розрахункову і фактичну ефективності.

Пошук і використання резервів у комерційній діяльності є неодмінною умовою підвищення конкурентоспроможності, досягнення стабільності та укріплення позицій на ринку.

Поиск по сайту: