|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Головною зброєю дослідження ринку являється анкетаНа рівні з анкетами для досліджень ринку частіше використовують різноманітні технічні пристрої: Ø електронні засоби для збору, обробки, аналізу і наглядного ознайомлення інформації; Ø спеціальні технічні засоби для визначення степені емоційного стану опитування. Найкращим методом зв’язку зі споживачами в проведенні досліджень являється: § особисті інтерв’ю; § інтерв’ю телефоном; § розсилання анкет поштою. Ціллю досліджень являється вивчення споживчого ринку, тобто окремих людей і груп осіб, які отримують товари і послуги. Дослідження споживчого ринку розпочинається з аналізу споживачів, які відрізняються один від одного:
Стосовно цих відмінностей споживачів ділять на групи, для кожної з якої будується своя модель споживацької поведінки. Завдання такої моделі – показати як буде реагувати дана група на різні заходи, які мають застосувати підприємства. Як впливають на споживацьку поведінку: 1. культура і субкультура покупців; 2. соціальний стан; 3. місце проживання. Культура в більшості залежить від соціального стану – приналежність покупця до певного суспільного класу (береться до уваги країна, нація, сім’я). Дослідження показали, що представники визначеного суспільного класу мають подібну споживацьку поведінку. Наприклад: Вищий клас – еліта – це люди вільних професій, бізнесмени, які мають високі доходи. Для них характерний ринок дорогоцінних металів і каміння, антикваріату, яхт, автомобілів. Середньому класу характерний ринок житла, меблів, одягу, побутових приладів, недорогих автомобілів. Низькому класу характерний ринок б/у автомобілів, телевізорів, продуктів харчування, спортивних товарів.
Споживацька поведінка залежить і від місця проживання. Наприклад: На півночі горілку п’ють більше, ніж на півдні, а в Середній Азії споживають більше рису, в Білорусії – картоплі. Вплив на покупця здійснює і те, до якої групи населення він належить: ü сімейний стан; ü статус; ü роль. Наприклад: На можливість та характер покупки впливають члени сім’ї. Також представники різних професій одягаються по різному. Статус начальника вимагає певного виду одягу, стилю; відповідні покупки до свого престижу та інше. В результаті досліджень виявлено 5 основних типів життєвого стилю покупців в залежності від їх інтересів, переконань і дій: · діловий; · елітарний; · молодіжний; · спортивний; · звичайний. Поведінка покупця залежить від особистих якостей: § віку; § етапу сімейного життя; § роду занять (художник орієнтується на конкретні § товари – фарби; фермер – на міндобрива); § типу особистості; § способу життя. З віком змінюються потреби в товарах (послуги газу), їх асортименті та якості. Змінюється споживчий попит і на різних етапах сімейного життя. Важливе значення має статус людини, її положення в суспільстві і доходи. Водночас з доходами, важливе значення має і спосіб життя потенційних покупців. На здійснення покупки і її зміст впливає і тип особистості покупця. Він характеризується такими рисами, як незалежність, постійність, любов до порядку, прагнення до успіху (або все навпаки). Вивченням процесів вибору і прийняття рішень людиною – займається психологія. В якості психологічних чинників споживацької поведінки розглядають: § мотивацію (усвідомлення необхідності покупки товару); § засвоєння; § переконання; § відношення. Цікава теорія мотивації Авраама Маслоу. Ця ідея полягає в тому, що потреби людини не рівнозначні і розміщуються по ступені важливості для життя у вигляді піраміди. Йдучи від підніжжя до вершини піраміди, людина послідовно задовольняє потреби все більш високого рівня – щабля (поверху) піраміди. Так, перш ніж подумати про самозбереження, необхідно задовольнити голод, спрагу. Тільки після задів (потрібностей задів першого етапу(щабля) породжується мотив переходу до наступного рівня потреб. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |