Основні напрямки розвитку зовнішньоекономічної діяльності

Все більше місця в економіці країни становить ЗЕД оптово-посередницьких структур. Активну роль на ринки зовнішньоекономічних зв’язків займають комерційні посередники, які добиваються постійного розширення асортименту товарів.

Важливим моментом в міжнародній комерційній діяльності – перехід до методів активного обслуговування клієнтури, після продажне сервісне обслуговування.

Зовнішньо – економічні зв’язки представляють собою глибоку систему торгово – економічних, валютно – фінансових, науково – технічних взаємовідносин підприємств і організацій з іноземними контрагентами.

Основні принципи зовнішньоекономічних зв’язків:

• зовнішньо економічні зв’язки є в рамках забезпечення економічної безпечності і захисту економічних інтересів;
• зовнішньо економічні зв’язки є частиною зовнішньої політики України;
• зовнішньоекономічні зв’язки можуть реалізовані в рамках єдиної системи господарського регулювання і контролю.
• Серед основних напрямків росту поставок сировини на експорт – одержання вигідних інвестицій у великі інвестиційні проекти з закордонною участю.

Основні напрямки зовнішньо економічної діяльності оптово-комерційних структур – це вирішення наступних завдань:

§ інтернаціоналізація сил за рахунок загальної інтеграції капіталів, виробництв і ресурсів через формування матеріальної, інформаційної, організаційно-економічної інфраструктури;

§ проведення маркетингових досліджень внутрішніх і зовнішніх ринків;

§ участь в розробці і обслуговуванні транснаціональних комплексів;

§ переміщення фінансових і виробничих ресурсів створені у формі міжнародного кредиту або іноземних інвестицій;

§ задоволення розвитку сфери послуг;

§ підвищення масштабів міжнародної міграції робочої сили як невід’ємної частини економічного життя;

§ необхідність спільного міжнародного рішення, глобальної проблеми на землі по охороні навколишнього середовища, і ін.

Питання для самоконтролю

1. Які існують основні операції з імпорту й експорту?

2. У чому перевага прямого методу зовнішньоекономічних операцій?

3. У чому перевага непрямого методу?

4. Які існують організаційні форми прямого експорту й імпорту?

5. Охарактеризуйте основні види посередницьких операцій.

6. Прямий метод зовнішньоекономічних операцій застосовується…

7. Під торговельно-посередницькими операціями розуміють…

8. Якими основними принципами керуються міжнародні комерційні організації?

9. Основними принципами зовнішньоекономічних зв’язків є…

Тема 7. Організація і планування закупівельної діяльності підприємства.

7.1. Суть планування забезпечення підприємства матеріально – технічними ресурсами.

7.2. Планування потреби в сировині та матеріальних ресурсах.

7.3. Вивчення ринку сировини та матеріалів. Вибір постачальників та організація комерційних зв’язків.

7.4. Розробка плану закупівель матеріально – технічних ресурсів.

7.5. Особливості визначення потреби цехів у матеріальних ресурсах у різних типах виробництва. Документальне оформлення видачі матеріалів та їх постачання в цехи.

7.1. Суть планування забезпечення підприємства матеріально – технічними ресурсами.

Розробка планів матеріально-технічного забезпечення сприяє успіш­ному вирішенню проблем забезпечення сировиною, матеріалами, ком­плектуючими, паливом, енергією та іншими видами ресурсів, необхідних для здійснення процесу виробництва. У плані матеріально-технічного за­безпечення визначаються постачальники і терміни поставок матеріалів. При складанні плану враховують повну потребу в матеріальних ресурсах, потрібних для: виробництва продукції, експериментальних та ремонтних робіт, виготовлення технологічних інструментів.

Потребу в матеріальних ресурсах розраховує відділ матеріально-технічного забезпечення разом з відділами головного механіка, головно­го енергетика, технічним та планово-економічним відділами. Від якісно­го та своєчасного обґрунтування плану залежить виконання виробничої програми підприємства.

У ході розробки плану матеріально-технічного забезпечення повин­на передбачатися максимально можлива економія ресурсів. Це досяга­ється шляхом заміни дорогих і дефіцитних матеріалів більш дешевими, скорочення відходів за рахунок впровадження нових прогресивних тех­нологій, більш точного розрахунку конструкцій та ряду інших методів. Економія матеріальних ресурсів сприяє прискоренню темпів росту виробництва.

Саме тому основним завданням плану матеріально-технічного за­безпечення (МТЗ) є визначення оптимальної потреби підприємства в ма­теріальних ресурсах для здійснення виробничо-господарської і комер­ційної діяльності. При цьому розрізняють потребу до витрачання і потребу до постачання.

Потреба до витрачання встановлює кількість матеріалів, які необхідні підприємству для виконання плану обсягу продажу та інших робіт, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції, для ремонтно-експлуатаційних потреб, капітального будівництва.

Потреба до постачання показує, скільки підприємство повинно отримати матеріалів із зовнішніх джерел.

План матеріально-технічного забезпечення складається з двох частин:

Ø розрахунків потреби в матеріально-технічних ресурсах;

Ø балансів матеріально-технічного забезпечення.

Розрахунок потреби в матеріально-технічних ресурсах залежно від характеру матеріалів, що застосовуються, здійснюється в наступних таблицях:

Ø потреба в сировині та матеріалах;

Ø потреба в паливі та енергії;

Ø потреба в обладнанні.

Вихідними даними для розробки плану матеріально-технічного за­безпечення є:

Ø плановий обсяг випуску продукції в асортименті та номенклатурі;

Ø прогресивні норми витрат матеріальних ресурсів;

Ø інформація про кон'юнктуру ринку товарів;

Ø аналіз витрат матеріальних ресурсів у звітному періоді;

Ø зміна залишків незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду;

Ø плани технічного і організаційного розвитку, технічного пере­озброєння і реконструкції підприємства, капітального будів­ництва.

У зміст планування МТЗ входить:

Ø визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на базі норм їх витрачання;

Ø розрахунок норм запасів усіх товарно-матеріальних цінностей на плановий період;

Ø облік, контроль і аналіз виконання планів забезпечення;

Ø поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів під­приємства.

Розраховується план матеріально-технічного забезпечення в річно­му, квартальному та місячному розрізах. У розвинутих країнах розро­бляються довгострокові плани. Але в умовах динамічних змін, які ха­рактерні для вітчизняної економіки, найбільш прийнятним є поточне планування матеріального забезпечення, яке повинне включати в себе:

Ø дослідження ринку сировини та матеріалів;

Ø визначення потреби підприємства за всією номенклатурою мате­ріальних ресурсів, що споживаються;

Ø складання плану закупівель матеріальних ресурсів;

Ø вартісний аналіз заготівельної сфери.

Планування матеріально-технічного забезпечення є основою для прийняття рішення про закупівлю матеріальних ресурсів. При організа­ції закупівлі матеріальних ресурсів на підприємстві необхідно визнача­ти потребу в матеріально-технічних ресурсах в номенклатурі на рік, квартал, місяць та більш короткі періоди.

У річному плані визначається потреба всіх підрозділів і служб під­приємства в матеріальних ресурсах та визначаються обсяги їх поставок на рік, в тому числі за кварталами.

У квартальному плані визначається потреба підприємства за розгор­нутою номенклатурою та уточнюється обсяг завдань на плановий квартал. На основі цього плану складаються специфіковані замовлення постачаль­никам і визначається форма поставок — транзитна або складська. Місячні плани являють собою лімітну карту відпуску матеріалів від­повідному підрозділу підприємства.

Розробка річного плану МТЗ починається знизу, з підрозділів під­приємства, і являє собою визначення потреби в матеріальних ресурсах, які необхідні для виконання виробничої програми, будівельних і ремонт­них робіт. Вихідними даними розробки плану є виробнича програма ви­пуску продукції, план капітального будівництва, план технічного розвит­ку, норми і нормативи витрат матеріалів. Підсумовуючи потребу за кожним із напрямів, визначають загальну потребу в матеріальних ре­сурсах, джерела її покриття та складають баланс матеріально-технічно­го забезпечення за визначеною формою.

У балансі матеріально-технічного забезпечення (табл. 7.1) зіставля­ються потреби в матеріальних ресурсах з джерелами і розмірами їх за­доволення та визначається кількість матеріалів, яка буде постачатися зі сторони. Баланс МТЗ складається за кожним видом ресурсів.

Таблиця 7.1.

Поиск по сайту: