Створення, розвиток і завдання МОП

Міжнародна організація праці (МОП) була створена в 1919 р. на Версальській мирній конференції за підсумками першої світової війни. Вона була заснована з ініціативи і при активній участі західної соціал-демократії.

Статут МОП був розроблений Комісією з праці конференції і став частиною XIII Версальського договору. Необхідність створення такої організації визначається принаймні трьома причинами:

Перша — політична. Приводом для створення МОП послужили революції в Росії та ряді інших європейських країн. З метою запобігання розв’язанню протиріч, які виникали в суспільстві вибуховим, насильницьким, революційним шляхом, організатори МОП вирішили створити міжнародну організацію, покликану всіляко сприяти соціальному прогресу, встановленню і підтримці соціального ладу між різними шарами суспільства, розв’язанню соціальних проблем еволюційним мирним шляхом.

Друга — соціальна. Важкими і неприйнятними із загальнолюдських позицій були умови праці і життя трудящих. Вони піддавалися жорстокій експлуатації. Їхній соціальний захист практично був відсутній. Соціальний розвиток різко відставав від економічного, що гальмувало загальний розвиток суспільства.

Третя — економічна. Прагнення окремих країн до поліпшення стану трудящих викликало збільшення витрат, зростання собівартості продукції, що

заважало конкурентній боротьбі і вимагало вирішення соціальних проблем у більшості розвинутих країн.

МОП — одна з найстарших і найбільш представницьких міжнародних організацій. Створена при Лізі Націй, вона пережила останню і з 1946 р. стала першою спеціалізованою установою ООН. Якщо в момент її створення в ній брали участь 42 держави, то в 2000 р. їх було 174.

Структура МОП складається з таких компонентів: Міжнародна конференція праці, Адміністративна рада, Міжнародне бюро праці.

Міжнародна конференція праці скликається у разі необхідності, але не рідше, ніж один раз на рік. Вона визначає загальну політику, встановлює мінімальні трудові норми і рівень соціального захисту, приймаючи конвенції й рекомендації, затверджує програми і бюджет організації. Кожна держава-член має право послати на Міжнародну конференцію праці чотирьох делегатів: двох від уряду і по одному від працівників та роботодавців, які можуть виступати та голосувати незалежно один від одного. Міжнародна конференція праці проводиться у червні кожного року в Женеві.

У період між щорічними Конференціями роботою МОП керує Адміністративна рада, яка обирається на три роки. Ця виконавча рада проводить свої засідання тричі на рік в Женеві. Вона ухвалює рішення з політики організації, визначає її програму та бюджет, які потім подаються на Конференцію для затвердження. Рада також обирає Генерального директора МБП. Десять урядових місць у раді постійно закріплені за найбільш розвиненими країнами (Бразилія, Китай, Франція, Німеччина, Індія, Італія, Японія, Російська Федерація, Великобританія, США). Представники інших країн-учасниць обираються до Адміністративної ради делегатами урядів на Конференції на трирічний термін з урахуванням географічного розподілу. Роботодавці та працівники самі і окремо обирають своїх представників.

Міжнародне бюро праці в Женеві є постійним секретаріатом Міжнародної організації праці, її штаб-квартирою, дослідницьким центром та видавництвом, не будучи суб’єктом міжнародного права. Адміністративно-управлінські функції децентралізовані та здійснюються регіональними та 344 місцевими відділеннями та бюро.

Очолює Секретаріат Генеральний директор МБП, який обирається на п’ятирічний термін з можливістю переобрання. У штаб-квартирі в Женеві та в більш ніж 40 представництвах у всьому світі працюють біля 2500 спеціалістів та службовців 110 національностей. Генеральний директор призначається Адміністративною радою і несе перед нею відповідальність за ефективну роботу бюро і за виконання доручень, які дає рада.

Бюро готує документацію з різних питань порядку денного сесій Конференції;

надає допомогу урядам у розробці законів і правил на основі рішень Конференції; виконує обов'язки з нагляду за виконанням конвенцій; редагує та видає публікації з питань промисловості і праці, а також виконує інші доручення Конференції та Адміністративної ради.

Міжнародному бюро праці та Адміністративній Раді допомагають в їх діяльності трьохсторонні Комітети, що охоплюють основні галузі промисловості і сфери діяльності (галузеві комітети), а також Комітети експертів з проблемних питань – професійне навчання, удосконалення методів управління, гігієна і охорона праці, трудові відносини, робітнича освіта і особливі проблеми жінок і молодих працівників.

Під егідою МОП функціонує Міжнародний інститут з вивчення соціально-трудових проблем (Женева). Інститут здійснює обговорення питань соціальної політики з участю представників урядів, підприємців, профспілок, вчених; проводить лекції з міжнародної соціальної політики в університетах різних країн; організовує курси з питань діяльності і процедур МОП. Інститут здійснює наступні програми:

1.Органи праці та економічний розвиток.

2.Органи праці і нові системи організації виробництва.

3. Соціальна злагода і принцип трьохсторонності.

Ще однією структурною одиницею МОП є Міжнародний центр з підвищення професійно-технічної підготовки (Турін, Італія). Це великий навчальний заклад. За його програмами, серед яких – підготовка управлінських кадрів, трудові відносини, програми сприяння працівникам - жінкам, охорона і гігієна праці, соціальне забезпечення, пройшли навчання біля 50 тисяч чоловік із 170 країн світу. Головними функціями даного Центру є:

• координування і навчання центр для всієї системи ООН;

• посилення координації діяльності з МБП;

• розробка регіональних програм.

• МОП тісно співпрацює з ЮНЕСКО, ФАО та багатьма іншими організаціями і органами ООН на основі укладених угод.

Бюджет МОП складається із внесків країн-членів. Рішення щодо його затвердження, розподілу й отримання внесків приймається Конференцією більшістю у дві третини голосів, поданих присутніми делегатами. Видатки МОП несуть члени організації відповідно до чинних угод. Попередньо бюджет і угоди про розподіл видатків між членами організації схвалюються комітетом, що складається з представників урядів.

Свою головну мету МОП вбачає в тому, щоб сприяти забезпеченню в усьому світі соціальної справедливості в галузі економічних відносин. Саме на це має бути спрямована національна і міжнародна політика, програми, що розробляються організацією. Вони покликані сприяти створенню умов, за яких усі люди, незалежно від раси, віросповідання або статі, могли б реалізувати право на забезпечення свого матеріального добробуту і духовного розвитку в умовах свободи і гідності, економічної стабільності та рівних можливостей.

У своїй діяльності Міжнародна організація праці керується такими стратегічними цілями:

• впровадження в життя базових принципів і прав у сфері праці;

• створення більших можливостей для чоловіків і жінок в отриманні якісної зайнятості та доходів;

• розширення меж і ефективності соціального захисту для всіх;

• посилення трипартизму.

Основні напрями діяльності:

• розробка міжнародної політики і програм з метою сприяння основним правам людини, покращення умов праці і життя, розширення можливостей зайнятості;

• створення міжнародних трудових норм, підкріплених унікальною системою контролю за їх дотриманням; ці норми служать орієнтиром для національних органів у впровадженні в життя такої політики;

• впровадження в життя обширної програми міжнародного технічного співробітництва, яка виробляється і здійснюється в активному партнерстві з учасниками Організації, в тому числі, надання допомоги країнам в її ефективній реалізації;

• питання професійної підготовки і навчання, дослідження, видавнича діяльність в підтримку цих зусиль.

У Декларації про цілі і завдання МОП, прийнятій 26-ю сесією Генеральної Конференції МОП (Філадельфія, 1944 p.), були підтверджені принципи, на яких базується діяльність організації: праця не є товаром; свобода слова і свобода об’єднання є необхідною умовою постійного прогресу; злиденність у будь-якому місці є загрозою для загального добробуту; боротьба з нуждою має вестись з неослабною енергією в кожній державі на основі постійних та погоджених зусиль в міжнародному масштабі; представники трудящих та підприємців, що мають рівні права з представниками урядів, ці зусилля об’єднують для вільного обговорення і прийняття демократичних рішень з метою сприяння загальному добробуту.

Міжнародна організація праці здійснює технічну допомогу за такими основними напрямами:

• удосконалення управління (соціально-трудовий аспект);

• професійне навчання і перепідготовка кадрів;

• політика працевлаштування і управління працею;

• трудове законодавство;

• умови і охорона праці, виробнича гігієна;

• статистика праці;

• розвиток кооперативних форм;

• соціальне забезпечення.

Значна увага приділяється випуску періодичних видань, зокрема: ”Труд в мире”, „Трудовой мир”, „Офіційний бюлетень МБП”,„Міжнародний обзір праці”, ”Законодавчі акти про працю”, ”Збірник по умовам праці”, ”Робоча освіта”, „Щорічник статистики праці”, «Бюлетень статистики праці”, „Збірник документів про світ праці”.

Поиск по сайту: