ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра кримінального права та кримінології, кримінального процеса

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з навчально-організаційної роботи

доцент _______________В.Г. Пищемуха

(підпис)

____________________20__р.

Р О Б О Ч А Н А В Ч А Л Ь Н А П Р О Г Р А М А

На 2011 - 2012 навчальний рік

З КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

(ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

Для спеціальності (шифр,назва)

________________факультету

Розробили:

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри

Протокол № ___від „__”_________20__р.

Розглянуто та схвалено навчально-методичною радою факультета

Протокол № ______від”__”________20__р.

Одеса – 2011

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема № 1 ”Поняття Особливої частини Кримінального права України. Поняття та значення кримінально-правова кваліфікація”

Ціль: закріпити у курсантів цілісне уявлення про органічний взаємозв’язок між собою частин – Загальної та Особливої, про поняття Особливої частини кримінального права, її систему, задачі, принципи, ознаки та елементи. Засвоїти поняття Кримінального закону, кримінально-правової кваліфікації, її етапи, формулу та вимоги, які до неї встановлені. Визначити яке значення має правильна кваліфікації безпосередньо у практичній діяльності працівників ОВС.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Поняття, принципи та задачі Особливої частини Кримінального права України.

2. Система та значення Особливої частини Кримінального права України.

3. Кримінальний закон – юридична основа кваліфікації злочину.

4. Поняття та етапи кваліфікації злочину.

Вивчення першого питання слід розпочинати з поняття Особливої частини кримінального права України: як галузі права, галузі наукових знань та навчальної дисципліни. При цьому, слід з’ясувати специфіку Особливої частини кримінального права та її єдність і зв’язок із Загальною частиною. Слід уяснити та проаналізувати принципи Особливої частини Кримінального права. Найважливіші з них: відповідальність лише за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом як злочин; відповідальність лише за наявності вини; особистий характер відповідальності; індивідуалізація кримінальної відповідальності та покарання. Зрозуміти значення судової практики та її узагальнень з окремих категорій кримінальних справ для правильного розуміння і застосування кримінально-правових норм Особливої частини. Вияснити завдання Особливої частини в механізмі соціального контролю злочинності.

У другому питанні необхідно дати характеристику системи Особливої частини кримінального права. Сформувати сучасне уявлення про ієрархію цих цінностей та їх вплив на систематизацію Особливої частини кримінального права. Вияснити структуру Особливої частини Кримінального кодексу України, критерії поділу на розділи та статті, а також співвідношення кримінально-правових норм. Запам’ятати поняття, предмет науки Особливої частини кримінального права та її роль у розкритті змісту кримінально-правової норми.

В процесі розгляду третього питання необхідно згадати теми Загальної частини Кримінального права України “Поняття, структура та тлумачення кримінального закону”, “Поняття злочину. Склад злочину” в яких зазначається, що закон про кримінальну відповідальність – це єдине джерело Кримінального права, ґрунтується на Конституції України та загально визнаних принципах і нормах кримінального права. Треба зрозуміти, що правовою моделлю і основою кваліфікації злочинів є склад злочину. Необхідно звернути увагу на поняття і види кваліфікації злочинів. Зрозуміти, що злочин та склад злочину – це фактична і правова підстави кваліфікації злочинів.

При розгляді четвертого питання слід згадати, що вчинення злочину – фактична підстава притягнення до кримінальної відповідальності й кваліфікації скоєного, а склад злочину – це правова модель і основа кваліфікації злочинів. Необхідно запам’ятати правила кваліфікації при конкуренції норм; вміти відрізняти конкуренцію від колізії правових норм.

Важливо знати, що кваліфікація злочинів може змінюватися в залежності від об’єму одержання доказів, в зв’язку з чим проходить певні етапи (стадії) з моменту порушення кримінальної справи до винесення остаточного вироку суду.

Запам’ятайте:

§ правильна кваліфікація злочинів має велике значення для здійснення правосуддя;

§ правильна кваліфікація – це необхідна умова дотримання законності, прав і свобод людини;

§ правильна кваліфікація потрібна для визначення рівня і стану злочинності та обліку злочинів.

Тема № 2 “Злочини проти основ національної безпеки України”

Ціль: з’ясування проблем систематизації юридичних складів злочинів проти основ національної безпеки України за чинним кримінальним законодавством України. Розкрити ознаки та дати окрему юридичну характеристику злочинам, що посягають на основи конституційної системи України, конституційної системи України, основи зовнішньої безпеки України та зовнішньої безпеки України.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.

2. Злочини, що посягають на основи конституційної системи України (ст.ст. 109, 110, 112 КК).

3. Злочини, що посягають на основи зовнішньої безпеки України (ст.ст. 111, 114 КК).

4. Злочини, що посягають на основи внутрішньої безпеки і економічної системи України (ст. 113 КК).

Для розкриття змісту першого питання необхідно з’ясувати поняття, загальну характеристику та види злочинів проти національної безпеки України, а також особливості суб‘єктивної сторони цих злочинів.

У другому питанні слід дати юридичну характеристику злочинам що посягають на основи конституційної системи України, передбачених статтями 109, 110, 112 Кримінального кодексу України. Особливу увагу звернути на види цих дій, момент закінчення злочинів, кваліфікуючі ознаки. Вміти відмежовувати посягання на життя державного чи громадського діяча від умисного вбивства.

При розгляді злочинів, що посягають на основи зовнішньої безпеки України треба відзначити ознаки структурних елементів складів злочинів, передбачених статтями 111, 114 КК України. При розгляді цього питання треба уяснити характеристику об’єктивної сторони державної зради та шпигунства; їх форми; суб’єкти; спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду та шпигунство. Необхідно виокремити ознаки, на підставі яких шпигунство відмежовується від державної зради у формі шпигунства.

У четвертому питанні звернути увагу на поняття та види диверсійних дій, зміст мети як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони складу злочину диверсії. Відмінність диверсії від терористичного акту, а також від суміжних злочинів проти життя та здоров’я особи, власності, довкілля та громадської безпеки.

Тема № 3“Злочини проти життя та здоров’я особи”

Ціль: з’ясування проблем систематизації юридичних складів злочинів проти життя та здоров’я особи за чинним кримінальним законодавством України. Визначити загальну характеристику складів злочинів проти життя та здоров’я особи. З’ясувати окремі питання та особливості кваліфікації складів злочинів проти життя та злочинів здоров’я особи. Звернути увагу на те, що питома вага диспозицій зазначених складів злочинів є бланкетними.

З’ясувати які види вбивств та тілесних ушкоджень закріплені законодавцем у КК України, та особливості їх розмежувальних ознак.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Загальна характеристика злочинів проти життя та здоров’я особи.

2. Поняття вбивства та його види.

3. Поняття та види тілесних ушкоджень.

4. Юридична характеристика побоїв та катування.

5. Інші злочини проти життя та здоров’я особи.

Розглядаючи перше питання необхідно звернути увагу на ст. 27 Конституції України про охорону життя людини. Проаналізувати ознаки злочинів проти життя та здоров’я.

У другому питанні слід запам’ятати законодавче визначення поняття вбивства, його види. Звернути увагу на особливості кваліфікації умисних вбивств за обтяжуючих обставин: двох або більше осіб (єдність умислу на вбивство двох або більше осіб як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони); малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; заручника (поняття заручника) або викраденої людини(поняття викрадення людини); вчинене з особливою жорстокістю (поняття особливої жорстокості); вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (відмежування цього виду вбивства від терористичного акту); з корисливих мотивів (поняття корисливих мотивів); з хуліганських мотивів (поняття хуліганських мотивів); особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку; з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення; поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом; вчинене на замовлення (поняття замовлення, відмежування від вбивства з корисливих мотивів); вчинене за попередньою змовою групою осіб; вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116–118 КК України (відмежування від вбивства двох або більше осіб). Зрозуміти особливості кваліфікації вбивства за наявності кількох обтяжуючих обставин.

Приступаючи до розгляду умисного вбивства без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин треба звернути особливу увагу на суб’єктивні ознаки цього злочину.

Потім слід розглянути умисні вбивства за пом’якшуючими обставинами:

– вчинене у стані сильного душевного хвилювання;

– матір’ю своєї новонародженої дитини;

– при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Розглядаючи це питання зверніть увагу на особливості суб’єктивних ознак, а також відповідальність співучасників цих злочинів.

В цьому питанні також необхідно дати юридичну характеристику вбивства через необережність, а також засвоїти відмінність цього злочину від інших злочинів, наслідком котрих є смерть потерпілої особи.

Вивчаючи доведення до самогубства та його форми, зверніть увагу на кваліфікуючі ознаки цього злочину, відмінність доведення до самогубства від умисного вбивства та вбивства через необережність.

Починаючи розглядати третє питання необхідно зрозуміти, що здоров’я – це основний безпосередній об’єкт цих злочинів. Засвоїти поняття і види тілесних ушкоджень, а також Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень від 17.01.1995 р.

Далі зверніть увагу на характеристику умисного тяжкого тілесного ушкодження, його поняття та види. Критерії визнання тілесного ушкодження тяжким: медичний, соціальний, економічний, естетичний. Кваліфікуючі ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від вбивства.

Крім того розгляньте ознаки умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого за пом’якшуючих обставин: заподіяне у стані сильного душевного хвилювання; у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Зверніть увагу на характеристику структурних елементів умисних середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень: їх поняття, види.

Запам’ятайте, що законодавець передбачає кримінальну відповідальність за умисне та необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, а за легкі тілесні ушкодження тільки за умисною формою вини.

При розгляді четвертого питання уясніть поняття побоїв та мордування, відмінність їх від тілесних ушкоджень. Запам’ятайте кваліфікуючі ознаки цього злочину.

У п’ятому питанні розгляньте особливості об’єктивних та суб’єктивних ознак: зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою; неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною хворобою; зараження венеричною хворобою.

Розглядаючи ст. 129 КК України зверніть увагу на реальність погрози як умови відповідальності за цей злочин; кваліфікуючі ознаки та відмежування цього злочину від готування до злочину чи замаху на злочин.

Дайте кримінально-правову характеристику катування та визначте ознаки цього злочину, на підставі яких він відмежовується від вчинення побоїв та мордувань.

Розглядаючи інші злочини проти життя та здоров’я особи необхідно дати юридичну характеристику: незаконному проведенню аборту; залишенню в небезпеці; ненаданню допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані; неналежному виконанню обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей; незаконній лікувальній діяльності; ненаданню допомоги хворому медичним працівником.; неналежному виконанню професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником; порушенню прав пацієнта; незаконному проведенню дослідів над людиною; порушенню встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини; насильницькому донорству.

Тема № 4 “Злочини проти волі, честі та гідності особи”

Ціль: з’ясувати загальну характеристику злочинів проти волі, честі, гідності особи. Розглянути ознаки структурних елементів злочинів ІІІ розділу Особливої частини КК України. Визначити кримінально-правову характеристику окремих складів злочинів проти волі, честі та гідності особи.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Загальна характеристика злочинів ІІІ Розділу Особливої частини КК України.

2. Кримінально-правова характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи.

У першому питанні розгляньте загальні ознаки злочинів проти волі, честі та гідності особи

У другому питанні дайте окрему характеристику злочинів проти волі, честі та гідності особи.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Захоплення заручників. Відмежування від позбавлення волі або викрадення людини. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Підміна дитини. Відмежування від викрадення людини.

Торгівля людьми. Форми торгівлі людьми. Кваліфікуючі ознаки торгівлі людьми. Особливо кваліфікуючі ознаки торгівлі людьми.

Експлуатація дітей. Кваліфікуючі ознаки експлуатації дітей.

Незаконне поміщення в психіатричний заклад. Кваліфікуючі ознаки.

Тема № 5 “Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.”

Ціль: з’ясувати загальну характеристику злочинів проти статевої свободи та недоторканості особи. Розглянути ознаки структурних елементів окремих складів злочинів ІV розділу Особливої частини КК України.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Загальна характеристика злочинів VІ Розділу Особливої частини КК України.

2. Кримінально-правова характеристика окремих злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

У першому питанні розгляньте загальні ознаки злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи..

У другому питанні дайте окрему характеристику злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Зґвалтування. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Особливості суб’єкта злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки зґвалтування.

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування насильницького задоволення статевої пристрасті від зґвалтування.

Примушування до вступу в статевий зв’язок. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування примушування до вступу в статевий зв’язок від зґвалтування.

Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування його від зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

Розбещення неповнолітніх. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Тема № 6 “Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини та громадянина”

Ціль: з’ясувати основні конституційні права і свободи людини та громадянина, як об’єкт кримінально-правової оборони, а також загальну характеристику злочинів проти особистих прав і свобод людини та громадянина. Визначити ознаки структурних елементів окремих складів злочинів V розділу Особливої частини КК України.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Загальна характеристика злочинів IV Розділу Особливої частини КК України.

2. Злочини проти виборчих прав і свобод людини.

3. Злочини проти трудових прав людини.

4. Злочини проти інших прав людини.

У першому питанні розгляньте загальну характеристику та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

У другому питанні треба дати юридичну характеристику злочинам проти виборчих прав та злочинам проти політичних прав і свобод людини.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Перешкоджання здійсненню виборчого права. Форми та кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення таємниці голосування. Суб’єкт порушення таємниці голосування.

Порушення законодавства про референдум. Форми та кваліфікуючі ознаки цього злочину.

У третьому питанні треба дати юридичну характеристику злочинам проти трудових прав людини.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Грубе порушення законодавства про працю. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Грубе порушення угоди про працю. Кваліфікуюча обставина цього злочину.

Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Звільнення від кримінальної відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.

В останньому питанні треба дати юридичну характеристику злочинам проти інших прав людини.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Порушення недоторканності житла. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування. Об’єктивні ознаки. Суб’єкт цього злочину.

Зловживання опікунськими правами. Види зловживань. Суб’єкт злочину.

Розголошення таємниці усиновлення. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння). Об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки.

Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

Порушення авторського права та суміжних прав. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Порушення прав на об’єкти промислової власності. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків.

Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь.

Перешкоджання здійсненню релігійного обряду. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Порушення недоторканності приватного життя. Особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін.

Порушення права на отримання освіти. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Порушення права на безоплатну медичну допомогу. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Тема № 7 “Злочини проти власності”

Ціль: з’ясувати загальну характеристику злочинів проти власності та проблеми систематизації юридичних складів цих злочинів за КК України.

Визначити поняття власності, урегульованої Конституцією України та Законом “Про власність”.

Навчитися розрізняти різні види злочинів проти власності. З’ясувати мотиви та цілі вчинення злочинів, які передбачені розділом VI Особливої частини КК України, зокрема звернути увагу на корисливий мотив як обов‘язкову ознаку викрадення.Звернути увагу на особливості конструкцій диспозицій деяких статей розділу VI Особливої частини КК України та способи вчинення злочинів проти власності.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Поняття та види злочинів проти власності.

2. Корисні види злочинів проти власності, зв’язані з викраданням чужого майна.

3. Корисні види злочинів проти власності, не зв’язані з викраданням чужого майна.

4. Некорисні злочини проти власності.

Вивчення теми необхідно розпочинати з з’ясування поняття власності, урегульованої Конституцією України та Законом “Про власність”.

У першому питанні треба розглянути загальну характеристику та класифікацію злочинів проти власності (корисливі та некорисливі злочини проти власності).

Характеристику корисливих злочинів проти власності треба дати у другому питанні. Загострити увагу на понятті викрадення чужого майна, його ознаках, предметі викрадення (його фізичних, соціальних, економічних та юридичних ознаках), формах викрадення в залежності від способу вилучення чужого майна, видах викрадення в залежності від вартості викраденого майна, визначенні вартості викраденого та значенні поділу викрадення на форми та види.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Крадіжка. Поняття і види таємного викрадення. Кваліфікуючі ознаки.

Грабіж. Характеристика відкритого викрадення. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність грабежу від крадіжки.

Розбій. Поняття і ознаки розбою. Безпосередній об’єкт розбійного нападу. Момент закінчення цього злочину. Кваліфікуючі ознаки розбою. Відмінність розбою від насильницького грабежу і бандитизму.

Звернути увагу на корисливий мотив як обов‘язкову ознаку викрадення. Викрадення чужого майна.

Розглядаючи третє питання необхідно дати кримінально-правову характеристику корисливі види злочинів проти власності, не зв’язані з викраданням чужого майна.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Вимагання. Поняття, кваліфікуючі ознаки, відмежування вимагання, поєднаного з насильством від розбою.

Шахрайство. Поняття, кваліфікуючі ознаки, відмежування від крадіжки, поєднаної з обманом.

Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування від шахрайства.

Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Виокремити особливості предмету цього злочину.

У четвертому питанні слід звернути увагу на юридичну характеристику некорисливих злочинів проти власності до.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Умисне знищення або пошкодження майна. Предмет цього злочину. Кваліфікуючі ознаки знищення або пошкодження майна.

Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки.

Погроза знищення майна. Предмет цього злочину. Особливості погрози у складі цього злочину.

Необережне знищення або пошкодження майна.

Порушення обов’язків щодо охорони майна.

Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом як корисливий або некорисливий злочин.

Злочини, пов’язані з самовільним заняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом.

Тема № 8 “Злочини у сфері господарської діяльності”

Ціль: з’ясувати характеристику злочинів у сфері господарської діяльності та проблеми систематизації юридичних складів цих злочинів за КК України. Визначити ознаки структурних елементів окремих складів злочинів VІІ розділу Особливої частини КК України. З’ясувати особливості конструкції диспозицій кримінально-правових норм зазначеного розділу.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності.

2. Злочини, що посягають на кредитно-фінансову систему України.

3. Злочини у сфері підприємницької діяльності.

4. Злочини, що посягають на права суб’єктів економічної діяльності.

5. Злочини у сфері приватизації.

6. Інші злочини у сфері господарської діяльності.

У першому питанні дайте поняття, загальну характеристику (об’єктивні та суб’єктивні ознаки) та види злочинів у сфері господарської діяльності.

Розглядаючи друге питання з’ясуйте ознаки злочинів передбачених статтями КК: 199, 200, 207, 208, 209, 209¹, 214.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Визначення предмета злочину. Види дій. Момент закінчення злочину. Мета збуту як ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування цього злочину від шахрайства.

Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Визначення предмету злочину. Види дій. Момент закінчення. Мета збуту як ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування цього злочину від шахрайства та виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збуту підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.

Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Визначення предметів злочину. Види дій. Момент закінчення злочину. Характеристика суб’єктів. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків: характеристика об’єктивних та суб'єктивних ознак. Поняття порушення незаконного відкриття або використання за межами України валютних рахунків. Особливості суб'єктів злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Легалізація (відмивання) доходів, здобутих злочинним шляхом (в редакції Закону України: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Поняття грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. Види дій: вчинення фінансових операцій та інших угод; використання для здійснення господарської діяльності; створення організованих груп для легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. Суб’єктивна сторона злочину. Кваліфікуючі ознаки: вчинення злочину у великому, особливо великому розмірі, а також повторно, за попередньою змовою групою осіб, організованою групою;

Умисне порушення вимог законодавства про попередження і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом. Зверніть увагу на те, що кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 209¹ наступає за умисне ненадання інформації щодо фінансових операцій або умисне надання завідомо неправдивої інформації щодо фінансових операцій лише при наявності ознак повторності. Розгляньте об’єктивні та суб’єктивні ознаки цього злочину.

Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Визначення предметів злочину. Зверніть увагу на примітку до ст. 214 КК, в якій розкривається поняття “великих розмірів”, як ознаки цього складу. Види дій. Особливості суб’єктивної сторони.

Розглядаючи третє питання слід дати юридичну характеристику дій передбачених статтями 202 – 205, 213, 222, КК України

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Види діянь. Поняття отримання доходу у великих розмірах. Момент закінчення. Особливості суб’єктивної сторони та суб’єкта злочину.

Зайняття забороненими видами господарської діяльності: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Характеристика видів господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона. Поняття заняття такою діяльністю. Момент закінчення злочину. Визначення предметів злочину. Види діянь. Момент закінчення. Особливості суб’єкта і суб’єктивної сторони злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Визначення предметів злочину. Види діянь. Мета збуту як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Поняття підпільних цехів та обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів. Вчинення таких діянь, що становить загрозу для життя і здоров’я людей, призвело до їх отруєння чи інших тяжких наслідків.

Шахрайство з фінансовими ресурсами: характеристика об'єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Характеристика діянь. Суб’єктивна сторона. Мета злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування цього злочину від злочинів проти власності.

Фіктивне підприємництво: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Поняття створення та придбання суб’єктів підприємницької діяльності. Прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Момент закінчення злочину. Визначення предметів злочину. Види діянь. Момент закінчення. Особливості суб’єкта і суб’єктивної сторони злочину. Кваліфікуючі ознаки.

У четвертому питанні вивчити об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочинів захищаючих права суб’єктів економічної діяльності, передбачених ст.ст. 206, 219, 225 – 227, 231, 232 КК України. Розглядаючи ст. 206 КК слід звернути особливу увагу на момент закінчення злочину, категорії потерпілих, а також на відмежування цього злочину від вимагання.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Протидія законній господарській діяльності: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Види діянь. Потерпілий від злочину. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування цього злочину від вимагання.

Доведення до банкрутства: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Види діянь. Суспільно небезпечні наслідки. Особливості суб’єктів злочину. Мотиви його вчинення.

Обман покупців та замовників: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Види діянь. Поняття їх вчинення під час реалізації товарів або надання послуг та у значних розмірах. Особливості суб’єкта і суб’єктивної сторони злочину. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення цього злочину із шахрайством.

Фальсифікація засобів вимірювання: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Визначення предмета злочину. Види дій. Особливості суб’єкта і суб’єктивної сторони злочину. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення цього злочину із шахрайством.

Випуск або реалізація недоброякісної продукції: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Визначення предмета злочину. Види дій. Поняття їх вчинення у великих розмірах. Особливості суб’єкта і суб’єктивної сторони злочину.

Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Визначення предмета злочину. Види дій. Визначення суспільно небезпечних наслідків злочину. Відмежування цього злочину від адміністративного правопорушення, а також від шпіонажу.

Розголошення комерційної або банківської таємниці: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Визначення предмета злочину. Види дій. Визначення суспільно небезпечних наслідків злочину. Особливості суб’єкта і суб’єктивної сторони злочину.

При вивченні п’ятого питання слід зробити кримінально-правову характеристику злочинів у сфері приватизації.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Незаконна приватизація державного, комунального майна: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Види діянь. Момент закінчення злочину. Характеристика суб’єктивної сторони та суб’єкта. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконні дії щодо приватизаційних паперів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Визначення предмета злочину. Види діянь. Характеристика суб’єктивної сторони та суб’єкта. Кваліфікуючі ознаки.

Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Характеристика об’єктивної сторони. Характеристика суб’єктивної сторони та суб’єкта. Кваліфікуючі ознаки.

При розгляді шостого питання необхідно приділити увагу наступним складам злочинів:

Контрабанда: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Визначення предметів злочину. Види діянь. Поняття вчинення контрабанди у великих розмірах. Визначення предметів злочину. Види діянь. Момент закінчення. Особливості суб’єкта і суб’єктивної сторони злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Тема № 9 “Злочини проти довкілля”

Ціль: з’ясування понять, характеристики і видів злочинів проти навколишнього середовища, важливість забезпечення кримінально-правової охорони відносин у цій сфері. З’ясування конституційної гарантії на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище і розвиток почуття відповідальності при здійсненні своєї практичної діяльності по боротьбі зі злочинами проти природного оточення.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.

2. Злочини, що посягають на основи цілісності природи та охорони надр.

3. Злочини, що посягають на основи цілісності тваринного та рослинного світу.

Розглядаючи перше питання запам’ятайте, що до природоохоронного законодавства відносяться: Конституція України, Декларація про державний суверенітет, Закони “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про тваринний світ”, “Про охорону атмосферного повітря”, “Про Червону книгу України” та інші. Зверніть увагу на те, що обов’язковою ознакою за ч. 1 ст. 245, ч. 2. ст. 248, ст. 246 КК є спосіб вчинення злочину; за ч. 2 ст. 240, ст.ст. 246, 248 – місце та час скоєння злочинів; за ч. 2 ст. 248 – знаряддя скоєння злочину.

У другому питанні слід дати юридичну характеристику злочинам передбачених ст.ст. 236, 239, 240, 244, 252 КК.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Порушення правил екологічної безпеки: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Поняття екологічної безпеки. Об’єктивна сторона. Наслідки злочину та їх значення для кваліфікації злочину. Суб’єкт цього злочину.

Забруднення або псування земель: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Основний та додатковий об’єкт забруднення або псування земель. Предмет злочину. Відмінність забруднення від псування. Момент закінчення злочину. Об’єктивна сторона злочинного забруднення та псування земель. Вік кримінальної відповідальності за цей злочин. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення правил охорони надр: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Поняття надр. Об’єктивна сторона. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона та суб’єкт злочину.

Порушення законодавства про континентальний шельф України: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Поняття континентального шельфу України. Вид кримінально-правової норми. Особливості об’єктивної сторони. Суб’єктивна сторона злочину. Вік, з якого наступає кримінальна відповідальність за вказаний злочин.

Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Особливості предмета злочину. Значення способу для кваліфікації цього злочину.

Розглядаючи третє питання зверніть увагу на об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочинів, передбачених статтями 246, 247, 248, 249 КК України. Запам’ятайте, що ці злочини є предметними, з матеріальним складом, а об’єктивна сторона їх характеризується різними альтернативними діями.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Незаконна порубка лісу: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак злочину. Об’єкт та предмет злочину. Місце скоєння злочину. Поняття істотної шкоди. Суб’єкт злочину.

Порушення законодавства про захист рослин: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Вид кримінально-правової норми. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину.

Незаконне полювання: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона незаконного полювання. Особливості суб’єкта незаконного полювання. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Поняття промислу. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Тема № 10 “Злочини проти громадської безпеки”

Ціль: з’ясування понять, характеристики і видів злочинів проти громадської безпеки. Вивчення загальної характеристики злочинів проти громадської безпеки та розгляд окремих складів злочинів, передбачених ІХ розділом КК України. З’ясування того, що характерною рисою цих злочинів є те, що при їх вчиненні виникає небезпека заподіяння шкоди заздалегідь невизначеному колу осіб, на відміну, наприклад, від злочинів проти особистості, що заподіюють, як правило, шкоду заздалегідь визначеній особі.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки.

2. Кримінально-правова характеристика окремих складів злочинів, проти громадської безпеки.

У першому питанні слід розглянути поняття громадської безпеки, загальну характеристику та види злочинів, передбачених ІХ розділом Особливої частини Кримінального кодексу України, та особливості їх кваліфікації.

У другому питанні необхідно зробити кримінально-правову характеристику складів злочинів, проти громадської безпеки.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Створення злочинної організації: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Об’єкт злочину. Об’єктивна сторона. Види діянь. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона створення злочинної організації. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність за цей злочин. Умови звільнення від кримінальної відповідальності та особи, що підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за створення злочинної організації.

Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Об’єктивна сторона. Види діянь. Момент закінчення злочину. Відмінність від співучасті. Особливості суб’єкта цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Бандитизм: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Об’єктивна сторона. Види діянь. Момент початку та закінчення цього злочину. Суб’єктивна сторона та суб’єкт бандитизму.

Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Об’єктивна сторона. Види діянь. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від інших злочинів.

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Об’єктивна сторона та види діянь. Момент початку і закінчення злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин.

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Об’єкт і предмет злочину. Об’єктивна сторона. Значення наслідків для кваліфікації. Суб’єктивна сторона та суб’єкт злочину.

Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Об’єктивна сторона. Види діянь. Значення наслідків для кваліфікації. Суб’єктивна сторона злочину.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Об’єктивна сторона злочину. об’єктивна сторона. Наслідки злочину та їх значення для кваліфікації. Поняття та розміри майнової шкоди. Відмежування цього злочину від злочинів проти власності.

Тема № 11 “Злочини проти безпеки виробництва”

Ціль: закріпити поняття, характеристики і видів злочинів проти безпеки виробництва. Розглянути ознаки структурних елементів злочинів Х розділу Особливої частини КК України. Особливості кримінальної ся відповідальності за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою та правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Порушення вимог законодавства про охорону праці.

2. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

3. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

У першому питанні розгляньте ст. 271 КК України “Порушення вимог законодавства про охорону праці”.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Порушення вимог законодавства про охорону праці: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Вид кримінально-правової норми. Об’єктивна сторона. Наслідки та їх значення для кваліфікації. Суб’єктивна сторона зазначеного злочину. Суб’єкт злочину та його спеціальні ознаки.

Далі розгляньте ст. 272 КК України “Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою”.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Види порушень та їх наслідки. Суб’єктивна сторона. Спеціальні ознаки суб’єкта злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

В третьому питанні слід дати юридичну характеристику порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275 КК).

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Об’єктивна сторона. Види порушень та їх наслідки. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину і його спеціальні ознаки. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Тема № 12 “Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту”

Ціль: з’ясування характеристики і видів злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. З’ясування основних понять, що стосуються цієї теми. Розглянути ознаки структурних елементів окремих складів злочинів, передбачених ХІ розділом Особливої частини КК України, зокрема порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації, незаконне заволодіння транспортним засобом.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

2. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.

3. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації.

4. Незаконне заволодіння транспортним засобом.

У першому питанні з’ясуйте поняття злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, їх загальну характеристику та види. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки цих злочинів. Види об’єктів.

У другому питанні розгляньте ст. 286 КК України “Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”. Дайте характеристику об’єктивним та суб’єктивним ознакам, об’єктивній стороні, суб’єктивній стороні та суб’єкту злочину. Запам’ятайте поняття транспортного засобу. Визначте особливості порушення правил безпеки дорожнього руху та правил експлуатації транспортними засобами. Зверніть увагу на наслідки злочину та їх значення для кваліфікації та відмежування цього злочину від суміжних.

Розглядаючи третє питання ст. 287 КК України “Випуск в експлуатацію технічно несправних засобів або інше порушення їх експлуатації”. Дайте характеристику об’єктивним та суб’єктивним ознакам.

В останньому питанні необхідно вивчити ст. 289 КК України “Незаконне заволодіння транспортним засобом”, дати характеристику об’єктивним та суб’єктивним ознакам. Поняття незаконного заволодіння транспортним засобом. Момент закінчення злочину. Вік кримінальної відповідальності за цей злочин. Кваліфікуючі ознаки злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом. Зверніть увагу на примітку до ст. 289 КК.

Тема № 13 “Злочини проти громадського порядку та моральності”

Ціль: з’ясувати загальну характеристику злочинів проти громадського порядку і моральності. Розглянути ознаки структурних елементів окремих складів злочинів ХІІ розділу Особливої частини КК України, зокрема хуліганство, групове порушення громадського порядку; заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією, масові заворушення

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:.

1. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності.

2. Кримінально-правова характеристика окремих складів злочинів, проти громадського порядку та моральності.

У першому питанні з’ясуйте поняття, загальну характеристику й види злочинів проти громадського порядку та моральності.

У другому питанні необхідно зробити кримінально-правову характеристику окремих складів злочинів проти громадського порядку та моральності.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Групове порушення громадського порядку. Поняття та ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Масові заворушення. Поняття та ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку. Поняття та ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки.

Хуліганство. Поняття та види. Момент закінчення злочину. Знаряддя хуліганства та їх вплив на кваліфікацію. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Наруга над могилою. Види діяння. Місце вчинення злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Відмінність від злочинів проти власності.

Знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці. Види діяння. Особливості предмета злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від суміжних злочинів.

Жорстоке поводження з тваринами. Ознаки предмета злочину. Види діяння та його наслідки. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства й жорстокості. Ознаки предмета злочину. Види діяння та момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки.

Ввезення, виготовлення, збування й розповсюдження порнографічних предметів. Ознаки предмета злочину. Види діяння та момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки.

Створення або утримання місць розпусти і звідництва. Види дій та момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією. Види дій та момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Види дій та момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки.

Тема № 14 “Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення”

Ціль: закріпити знання про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: дати визначення поняття цих злочинів, розкрити їх ознаки, дати загальну кримінально-правову характеристику, визначити види таких злочинів, провести аналіз конкретних складів злочинів, передбачених відповідним розділом Особливої частини КК України.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Поняття та види злочинів проти здоров’я населення.

2. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров’я населення.

3. Злочини, пов’язані з незаконним заволодінням наркотичних засобів, а також обладнання, призначених до їх виготовлення.

4. Злочини, пов’язані з незаконним вживанням наркотичних та одурманюючих засобів, а також допінгу.

У першому питанні дайте загальну характеристику та класифікацію злочинів ХІІІ Розділу Особливої частини. Зверніть увагу на те що в примітках до ст.ст. 305, 306, 323 розкриваються поняття великих та особливо великих розмірів предметів цих злочинів. Крім того слід знати основні положення Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р.; Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 4 “Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів”.

При підготовці до другого питання, необхідно мати на увазі, що до злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров’я населення слід віднести наступні ст.ст. 305 – 307, 309 – 311, 320, 321.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Об’єктивна сторона. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона та суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки, поняття великого та особливо великого розміру наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину та його види. Об’єктивна сторона. Види діянь та момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину і його види. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони цього злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за некваліфікований склад злочину.

Посів або вирощування снотворного маку чи конопель: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину та його види і розмір. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Об’єктивна сторона. Види діянь. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Об’єктивна сторона. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона та суб’єкт цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Об’єктивна сторона. Види діянь. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона та суб’єкт злочину.

У третьому питанні дайте юридичну характеристику злочинів, передбачених ст.ст. 308, 313 КК України.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Форми заволодіння. Суб’єкт злочину. Вік відповідальності. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від злочинів проти власності.

Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Об’єктивна сторона. Види діянь та момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона та суб’єкт цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

У четвертому питанні слід дати юридичну характеристику статтям 314, 315, 316, 317, 323, 324 КК України.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Суб’єктивна сторона. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Потерпілий від цього злочину. Об’єктивна сторона. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне публічне вживання наркотичних засобів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Види дій. Поняття публічного вживання наркотичних засобів. Місце вчинення та момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки.

Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Об’єктивна сторона злочину. Види діянь та момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Об’єктивна сторона. Суб’єктивна сторона та суб’єкт злочину.

Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Поняття допінгу. Потерпілий від цього злочину. Момент закінчення злочину. Об’єктивна сторона. Момент закінчення злочину. Значення настання наслідків для кваліфікації. Суб’єктивна сторона. Ознаки суб’єкта цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Потерпілий від цього злочину.

Тема № 15 “Злочини у сфері державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації”

Ціль: з’ясувати характеристику злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення заклику і мобілізації та проблеми систематизації юридичних складів цих злочинів за КК України. Розкрити ознаки та дати юридичну характеристику окремим складам злочинам, які передбачені розділом VI Особливої частини КК України, зокрема розголошення державної таємниці та втрата документів, що містять державну таємницю, ухилення від призову на строкову військову службу, а також від призову за мобілізацією і від військового обліку або спеціальних зборів.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Загальна характеристика злочинів XIV розділу Особливої частини КК України.

2. Кримінально-правова характеристика окремих складів злочинів у сфері державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

У першому питанні дайте поняття, загальну характеристику, з’ясуйте особливості та види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. Визначте поняття родового об’єкта зазначеної категорії злочинів.

Розглядаючи друге питання зробить кримінально-правову характеристику злочинів, передбачених XIV розділом Особливої частини КК України.

При характеристиці зазначених злочинів необхідно приділити увагу:

Розголошення державної таємниці: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак. Предмет злочину. Поняття державної таємниці. Об’єктивна сторона. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Особливості суб’єкта цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Поиск по сайту: