Яке(-і) з наведених тверджень, що стосує(-ю)ться злочинів, суспільно небезпечні наслідки яких полягають у настанні смерті людини (людей), є правильними?

1) відповідальність за злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, передбачена лише статтями розділу ІІ Особливої частини КК України „Злочини проти життя та здоров’я особи”;

2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише необережною формою вини;

3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені в інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, життя особи виступає основним безпосереднім об’єктом;

4) відповідальність за злочини, у яких суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті виступають ознакою основного чи кваліфікованого складу злочину, передбачена статтями всіх розділів Особливої частини КК України;

5) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені в інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, життя особи виступає додатковим безпосереднім об’єктом.

#5

Які положення, що стосуються ознак складу злочину „Залишення в небезпеці” є правильними?

1) суб’єкт „Залишення в небезпеці” як і „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” – загальний;

2) залишення в небезпеці новонародженого його матір’ю, за її умисного відношення до настання наслідків у вигляді смерті потерпілого, становить кваліфікований склад злочину „Залишення в небезпеці” (ч.2 ст.135 КК);

3) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: „Залишення в небезпеці” за ч.1 ст.135 та „Вбивство через необережність” за ч.1 ст.119;

4) однією з ознак потерпілого у складі „Залишення в небезпеці” є те, що він перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через хворобу;

5) спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є медичний, або фармацевтичний працівник.

#4

Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров ’ я особи, є правильними?

1) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: „Залишення в небезпеці” за ч.1 ст.135 та „Вбивство через необережність” за ч.1 ст.119;

2) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати як: „Залишення в небезпеці, що спричинило смерть потерпілого” за ч.3 ст.135 без посилання на ч.1 ст.119 „Вбивство через необережність;

3) склад злочину „Залишення в небезпеці” відрізняється від складу злочину „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” за ознаками потерпілого;

4) норма про „Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей” на відміну від норми про „Залишення в небезпеці” застосовується тоді, коли потерпілий на момент вчинення суспільно небезпечного діяння винним перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження;

5) суб’єктом складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини або іншої невиліковної інфекційної хвороби” є особа, яка знала про те, що вона є носієм відповідного вірусу.

#2

Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів „Насильницьке донорство” та „Умисне тяжке тілесне ушкодження”, є правильними?

1) однією з ознак, що відрізняють „Насильницьке донорство” від „Умисного тяжкого тілесного ушкодження” є те, що забраний у потерпілого об’єм крові не призвів до небезпечної для життя втрати крові потерпілим;

2) умисне тяжке тілесне ушкодження так само, як і насильницьке донорство може вчинятись шляхом обману;

3) умисне тяжке тілесне ушкодження так само, як і насильницьке донорство може вчинятись шляхом зловживання довірою;

4) зміст кваліфікуючої ознаки насильницького донорства – вчинення його щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані, тотожний змісту однієї з ознак тяжкого тілесного ушкодження – небезпечність для життя в момент заподіяння;

5) і насильницьке донорство і умисне тяжке тілесне ушкодження характеризуються тим, що кожному з цих складів злочинів властива ознака – небезпечність для життя в момент заподіяння.

#1

Поиск по сайту: