Г) зняття судимості

Право на клопотання про помилування має особа, яка:

а) засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;

б) засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування;

в) засуджена в Україні та передана для відбування покарання іноземній державі, якщо відповідна установа цієї держави погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування;

г) відбула покарання в Україні.

Крім того, право на подання клопотання про помилування мають, зокрема, захисник, батьки, дружина (чоловік), діти, законний представник засудженого, громадські організації тощо.

За своєю юридичною природою помилування є не реабілі­тацією, а лише звільненням від покарання. Воно не усуває са­мого факту вчинення злочину: якщо особа після звільнення від покарання за помилуванням вчинить новий злочин, це буде основою для визнання повторності та рецидиву.

Помилування й амністія, незважаючи на очевидну схожість, мають такі відмінності:

- акт про помилування є юридичною підставою для звільнення особи від покарання, тоді як для застосування амністії необхідний акт відповідного органу, на який покладено обов'язок з реалізації положень закону про амністію;

- помилування не має загальнонормативного характеру, а являє собою акт застосування права в конкретному випадку;

- помилування має разовий характер, тоді як застосування амністії - це досить тривалий період, що вимагає зусиль уповноважених органів: міліції, суду, прокуратури, органів, що відають виконанням вироку;

закон про амністію приймається щодо неперсоніфікованого кола осіб, а помилування інколи називають персоніфікованою амністією, приймають щодо конкретних осіб;

- прийняття закону про амністію, як правило, приурочене до певної святкової дати для всієї держави, а акт про помилування, який видається президентом, такої прив'язки не має;

- клопотання про помилування завжди походить від самого засудженого, його родичів, спостережних комісій, адміністрації установи виконання покарань. Акти ж амністії завжди видаються з ініціативи органів вищої державної влади, уповноважених їх видавати.

Спільним для амністії та помилування є те, що вони не став­лять під сумнів рішення суду і не реабілітують осіб, а є лише проявом реалізації принципів гуманізму та економії криміналь­но-правової репресії з боку органів вищої державної влади.

48. Поняття судимості в кримінальному праві, її кримінально-правові та загально-правові наслідки.

Поиск по сайту: