Поняття, значення та завдання кримінального закону

Кримінальний закон - це письмовий нормативно-правовий акт, що приймається Верховною Радою України або всеукраїнським референдумом і містить правові приписи, які встановлюють підстави і принципи кримінальної відповідальності, визначають, які суспільне небезпечні діяння є злочинами, які покарання належить застосовувати до осіб, винних у їх вчиненні, формулюють інші кримінально-правові наслідки вчинення злочину.

Кримінальний закон має 4 аспекти:

1. КК України – єдиний кодефікований законодавчий акт прийнятий 05.04.2001 року та вступив в дію 01.09.2001 року.

2. КЗ – це і окрема стаття КК або її частина, яка передбачає відповідальність за певний злочин.

3. КЗ – це і окремий законодавчий акт, який містить одну або декілька кримінально-правових норм, що стосується загальних положень КП або регулює відповідальність за злочин певного виду.

4. КЗ – передбачені ст.9 Конституції України відповідні положення міжнародних договорів імплентованих (застосованих) в кримінальним законодавством України на загальногалузевому рівні згідно з ЗУ «Про дію міжнародних договорів на території України»

КЗ – сукупність систематизованих та окремих законодавчих актів ВРУ, що визначають загальні положення, підстави і межі кримінальної відповідальності, види злочиних діянь і передбачених за них покарань, підстави призначення покарання, звільнення від покарання чи відповідальності.

Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який грунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Всі закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання чинності Кримінальним кодексом України, включаються до нього після набрання ними чинності.

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільне небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Закони про кримінальну відповідальність систематизовані та поділяються в КК на Загальну й Особливу частини.

У Загальній частині зосереджено кримінально-правові норми, що відображають принципи і загальні положення кримінального права, а також визначають його основні інститути, наприклад, поняття злочину і його видів, вини та її форм, співучасті в злочині, повторності, сукупності та рецидиву злочину, покарання та його мети, видів покарань та підстав їх застосування. Це норми, які застосовуються до всіх злочинів.

Особлива частина містить кримінально-правові норми, що вказують, які конкретно суспільне небезпечні діяння є злочинами і які заходи кримінального покарання можуть бути застосовані до осіб, які їх вчинили

Загальна та Особлива частини КК пов'язані між собою й утворюють нерозривну системну нормативну єдність Значення цієї єдності найбільш помітно при застосуванні окремих статей Кодексу. Не можна застосувати жодну кримінально-правову норму, що міститься в Особливій частині КК, не звернувшись при цьому до Загальної частини.

Загальна та Особлива частини КК поділяються на розділи, а останні, своєю чергою, - на окремі статті. Загальна частина складається з 15 розділів, а Особлива з - 20.

Поиск по сайту: