Поняття та підстави кримінальної відповідальності

Кримінальна відповідальність - це один із видів юридичної відповідальності й полягає у правовому обов'язку особи, яка вчинила злочин, зазнавати державного осуду у вигляді позбавлень і обмежень особистого, майнового або іншого характеру (покарання), котрі покладаються на винного спеціально уповноваженими органами держави.

Кримінальна відповідальність – це правовий обов’язок особи, яка вчинила злочин зазнавати заходів державного впливу; тобто обов’язок особи яка вчинила злочин підкоритися застосованим державою заходам (карі). Покарання особи яка вчинила злочин складає основний зміст КВ. Однак покарання за злочин може і не застосовуватись при певній умові (умовне засудження і т.п.).

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільне небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.

Кримінальна відповідальність має специфічні ознаки:

- КВ це особливий елемент у механізмі кримінально-правового регулювання у межах якого здійснюється реагування держави на вчинення злочину;

- при КВ здійснюється офіційна оцінка поведінки особи як злочина, а сама особа розглядається як злочинець;

- КВ визначається тільки судом в обвинувальному вироку. До постановлення такого вироку особа не може називатися злочинцем;

- КВ тягне несприятливі наслідки для злочинця. Судимість погашається через певні строки, достроково – лише за рішенням суду.

Основний зміст КВ – покладання на особу, що вчинила злочин передбачених кримінальним законом і конкретизованих вироком суду заходів державного осуду і примусу. Тобто держава зобов’язана правоохоронними (каральними) органами реагувати на здійснення злочину.

Існують 3 види (форми) КВ:

1. покарання – основна форма КВ. Його зміст: а) здійснюється державний осуд особи злочинця; б) призначається покарання тільки судом; в) в рішенні суду (у вироку) вказується реальне відбування кари; г) вказується реальне (повне або часткове) відбування призначеного судом покарання; д) це перебування особи в особливому правовому становищі – стані судимості.

2. звільнення від покарання – виняткова форма КВ і досить гумана. Її зміст – здійснюється державний осуд і у вироку особа визнається винною у злочині, але покарання їй судом не призначається взагалі (покарання з випробуванням – від 1 до 3 років, через ці роки суд повертається до розгляду справи).

3. умовне незастосування покарання – здійснюється державний осуд особи у вироку, суд призначає їй покарання, але посилаючись на кримінальний закон суд застосовує покарання умовно.

Поиск по сайту: