Допит свідка і потерпілого: порядок виклику, процесуальне оформлення їх показань

Свідка можна допитувати про факти справи, про особу обвинуваченого, потерпілого (ст. 167 КПК). Свідок може викликатися:

1) шляхом надсилання йому повістки. У випадку відсутності свідка, повістка передається дорослому члену сім'ї, сусідам;

2) шляхом надсилання телеграми або телефонограми, факсу або через інші засоби зв'язку.

Свідок зобов'язаний з'явитися у зазначене місце, у визначений час. Якщо свідок не з'являється, то його доставляють у примусовому порядку, у цьому випадку на свідка можна накласти штраф у розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або адміністративний арешт до 15 діб.

Неповнолітні особи викликаються через своїх батьків, опікунів, піклувальників.

Допит проводиться у приміщенні міліції, прокуратури, служби безпеки або в інших місцях. Свідки допитуються окремо. Перед допитом слідчий встановлює особу свідка. Всі необхідні дані про свідка заносяться до анкетної частини протоколу допиту. Свідок попереджається про відповідальність за відмову від дачі показань і за неправдиві показання Свідкові, який не досяг шістнадцятирічного віку, роз'яснюється його обов'язок говорити тільки правду, але про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за завідомо неправдиві показання він не попереджається.

Допит складається з двох частин:

1) вільна розповідь;

2) запитання - відповідь.

Існує чотири види запитань:

1) допитувальні запитання - стосуються тих обставин, що не згадані у розповіді свідка, які він забув, або яким не надав значення;

2) уточнювальні запитання - ставляться для деталізації фактів, про які свідок розповів лише у загальній формі;

3) нагадувальні запитання - допомагають свідку відновити у пам'яті події і факти, які він забув;

4) контрольні запитання - ставляться з метою перевірки правдивості показань свідка.

Усі показання заносяться до протоколу від першої особи, за можливості дослівно. Після закінчення допиту протокол зачитується свідку. Якщо необхідно - вносяться доповнення і поправки. У разі необхідності для дачі показань запрошується перекладач.

Виклик потерпілого проводиться за правилами, встановленими до свідка в ст.166 КПК.

Допит потерпілого проводиться з додержанням вимог, зазначених у частинах 1, 2 і 3 статті 167 КПК. Тобто: 1) Потерпілого можна допитувати про факти, які стосуються даної справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого. 2) Потерпілий допитується в місці провадження досудового слідства, а в разі необхідності - в місці його перебування. 3) Потрерпілий допитується окремо і у відсутності інших свідків. При цьому слідчий вживає заходів до того, щоб свідки, викликані в одній справі, не могли зноситися між собою до закінчення допиту.

Перед початком допиту слідчий попереджає потерпілого про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за статтею 384 КК. Після цього слідчий з'ясовує стосунки між потерпілим і підозрюваним або обвинуваченим і пропонує потерпілому розповісти про все відоме йому в справі. Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання).

Про допит потерпілого складається протокол з додержанням правил статті 170 КПК.

Поиск по сайту: