Методичні рекомендації. У підготовці до даного семінарського заняття слід розкрити еволюцію євразійської теорії від її зародження в ХІХ столітті до етапу ґрунтовного викладення в

У підготовці до даного семінарського заняття слід розкрити еволюцію євразійської теорії від її зародження в ХІХ столітті до етапу ґрунтовного викладення в працях М. Данилевського та А.Дж. Тойнбі.

У підготовці до першого питання необхідно розкрити основні положення в поглядах теоретиків слов’янофільства (А. Хом’якова, І. Киреєвського, Ю. Самаріна та ін.) стосовно проблеми „соборності“, общинного землеволодіння, ідеалізації допетровської Росії, зближення інтелігенції з народом, заперечення „чистого мистецтва“.

Розкриваючи сутність історичної концепції російських ґрунтівників (О. Григор’єва, Ф. Достоєвського, М. Страхова), необхідно підвести студентів до розуміння ідеї про національну основу (грунт) для соціального і духовного розвитку Росії, про значення мистецтва для розкриття змісту епохи і піднесення духу народу про створення „нейтральної“ ідейної платформи, програми „поступовості та малих справ

У підготовці до третього питання необхідно звернути увагу студентів на творчу спадщину представників російської релігійної філософії і головним чином Л. Карсавіна, де найповніше втілилися попередні погляди теоретиків особливого шляху розвитку Росії.

Стосовно четвертого питання, слід зосередити увагу студентів лише на тих положеннях теоретиків світової цивілізації, які стосуються слов’янського культурно-історичного типу.

Основна література:

1. Данилевский Н.Я. Россия и Європа. — М.: Мысль, 2002.— 482 с.

2. Карсавин Л.П. Основы средневековой религиозности. — М.: ОЛМА Пресс, 2005. — 324 с.

3. Карсавин Л.П.Восток, Запад и русская идея. — М.: ОЛМА Пресс, 2006. — 387 с.

4. Сорокин П.О. Человек. Общество. Цивилизация.— М.: Наука, 1992.—572 с

5. Тойнби А.Дж. Исследование истории.: В 2-х т.— М.: Наука, 1989

6. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? / Пер. с англ.—М.: Мысль, 1995.— 288 с.

Додаткова література:

1. Бердяєв Н. Судьба России. — М.:1990. — 375 с.

2. Барг М.А. Категории и методы исторической науки.—М.: Наука, 1984.—342 с.

3. Бернал Дж. Наука в истории общества. – М.: Наука, 1996. – 227 с.

4. Кучумова М.И. Сельская община в России. — М.: Знание. — Серия „История“, 1992.

5. Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації: Посіб. для вищ. навч. закладів. Вид. 2, стереот.—К.: Вища школа, 1999.— 412 с.

6. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – Х.: Основа, 1995. – 389 с.

7. Романов В. Н Историческое развитие культуры. Проблемы типологии.— М.: Мысль, 1991.—335 с.

8. Февр Л. Цивилизация: Эволюция слова и группы идей. Бои за историю.— М.: Мысль, 1991.— 556 с.

9. Цебрій І. В. Основи цивілізаційної теорії: Посібник для студентів історичних факультетів. — Полтава: ПДПУ, 2006. — 56 с.

10. Цебрій І. В. Від культури євразійських кочівіників доєвразійської цивілізації: Посібник для студентів історичних факультетів. — Полтава: ПОІППО, 2006. — 54 с.

11. Хоружий С.С. Жизнь и учение Льва Карсавина // С.С. Хо-ружий. Послы перерыва. Пути русской философии. — Санкт-Петербург: „Алтея“, 1994.— С.131-187

12. Ястребицкая А.Л. Историк-мидиевист Лев Платонович Карсавин. — М.: Мгу, 1991. 224 с.

Завдання для самостійної роботи студентів.

Поиск по сайту: