І. .Тестові завдання

1. Предметом психології управління на сучасному етапі є:

А) Психологічні особливості керівника, як особи відповідальної за функціонування організації;

Б) Психологічні закономірності управлінської діяльності, сукупність психічних явищ і відносин в організації;

В) Психологічні основи управління організацією у науковому та практичному напрямах.

2. Автором концепції бюрократичного управління підприємством був:

А) Гюстав Лебон; Б) Макс Вебер; В) Анрі Файоль.

3. Економічні стимули (гроші) для робітника є найважливішими за теорією:

А) Фредеріка Тейлора; Б) Анрі Файоля; В) Френка Джілбрета.

4. Одним із перших звернув увагу на значення індивідуально-психологічних особливостей менеджера з позиції їх впливу на успішність функціонування організації:

А) Макс Вебер;

Б) Анрі Файоль;

В) Фредерік Тейлор.

5. Представниками школи людських відносин були:

А) Гуго Мюнстерберг, Мері Паркер Фоллет, Елтон Мейо;

Б) Гуго Мюнстерберг, Елтон Мейо, Фредерік Тейлор;

В) Анрі Файоль, Фредерік Тейлор, Ельтон Мейо.

6. Яка з нищевказаних властивостей не належить до структури спілкування?

А) комунікативна;

Б) інтерактивна;

В) перцептивна;

Г) емпативна.

7. Механізм міжособистісного сприйняття у спілкуванні, який характеризує розуміння та інтерпретацію співрозмовника шляхом ототожнення себе з ним, називається:

А) рефлексією;

Б) емпатією;

В) ідентифікацією;

Г) стереотипізацією.

8. Духовне спілкування – це:

А) різноманітні взаємини та цілеспрямована взаємодія керівників з працівниками у процесі їх матеріально-практичної діяльності, передусім у практичній діяльності, а також їхня поведінка в різних сферах суспільного життя закладу;

Б) взаємодія керівників і працівників, в якому вони одночасно (або послідовно) виступають одне щодо одного і об’єктами, і суб’єктами;

В) виконання соціально значимих ритуалів (поздоровлення, висловлювання співчуття тощо); воно у значній мірі визначається правилами і нормами відповідного етикету;

Г) обмін між керівниками та працівниками різноманітною систематизованою пізнавальною та емоційно-почуттєвою інформацією, переживаннями і думками за допомогою живої людської мови, засобів масової комунікації і невербальних засобів.

9. Засновником теорії мотивації досягнення успіхів у різних видах діяльності став:

А) А.Маслоу;

Б) Л.Фестінгер;

В) Д.МакКлелланд;

Г) К.Левін.

10. Тенденція до збереження створеного уявлення про іншу людину складає суть ефекту:

А) стереотипізації;

Б) послідовності;

В) інерціоності;

Г) ореолу.

11. Розуміння емоційного стану іншої людини відноситься до вмінь:

А) міжособистісної комунікації;

Б) сприймання та розуміння один одного;

В) міжособистісної взаємодії;

Г) групової взаємодії.

12. Керівники орієнтовані на себе здебільшого обирають тактику:

А) суперництва;

Б) співробітництва;

В) компромісу;

Г) уникнення.

13. Керівник із яскраво вираженими лідерськими рисами під час конфлікту в середині організації може застосувати оптимальну тактику підсилюючи її наступними елементами:

А) уникнення або компромісу; Б) протиборства або співробітництва;

В) уникнення або протистояння; Г) суперництва або пристосування.

14. Якщо керівнику характерний ліберальний стиль, він зумовлює стиль взаємодії з посадовими особами, причетними до прийняття рішення який матиме наступний прояв:

А) Абсолютна перевага керівника над учасниками прийняття рішення, результатом якої є його одно­осібний вибір, з яким погоджуються інші.

Б) Сильна перевага керівника. Він вислуховує думки інших посадових осіб, оцінює їх і пристосовує до своєї позиції.

В) Оптимальна активність керівника в процесі взаємодії з неформальним лідером.

Г) Конфліктна взаємодія керівника з неформальним лідером.

15. Автором двофакторної теорії мотивації був:

А) Б.Скіннер;

Б) Ф.Герцберг;

В) К.Алдерфер;

Г) Г.Мюрей.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ.

Поиск по сайту: