АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Суспільство і особистість

Читайте также:
  1. Головним соціальним процесом, через який здійснюється взаємодія між особистістю та суспільством, є процес соціалізації.
  2. Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу.
  3. До теми 11. Суспільство та його філософський аналіз
  4. Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження
  5. Культура, природа, суспільство, їх взаємовплив.
  6. Лекція 2. Волонтерство: особистість, сім'я, суспільство
  7. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками.
  8. Особистість
  9. Особистість підприємця та його ділові якості. Етичний кодекс підприємця
  10. Особистість у культурно-історичній теорії Л.С.Виготського.
  11. Оформлення роботи на прикладі теми «Громадянське суспільство».
  12. Погляди на суспільство в добу Відродження і Ренесансу.

 

Головний мотиватор життєдіяльності людини – потреби. Вони відображають об’єктивну залежність людини від зовнішнього світу, від соціального середовища, необхідність яких обумовлена особливостями відтворення і розвитку її біологічної, психологічної та соціальної природи. Виходячи з цього, всю практичну діяльність людей можна розглядати як форму задоволення потреб.

Розглядають два види потреб: природні та штучні. Природними є повсякденні потреби людини в сні, їжі, одязі, житлові тощо. Штучні чи соціальні, – потреби людини у праці, соціальній активності, духовній культурі та ін. Природні потреби є основою, на якій виникають, розвиваються і задовольняються потреби соціальні. Правда, в міру розвитку суспільства, набуття ним цивілізованих форм, природні потреби людини соціалізуються.

Діяльність індивіда спрямовується залежно від можливостей задоволення тієї чи іншої потреби. Тут уже проявляється інтерес особи. В понятті інтерес, по-перше, фіксується становище людини в суспільстві, по-друге, змістовна характеристика її залежності від діяльності інших людей, способи використання соціальних відносин (соціальних інститутів) для задоволення потреб. Тобто, інтерес органічно пов’язаний з потребами особистостей. Проте потреби спрямовані переважно на предмет задоволення, на сукупність потрібних для життя ресурсів. Інтерес же націлений на соціальні інституції, організації, норми взаємовідносин у суспільстві, від яких залежить розподіл благ, що забезпечують задоволення потреб.

Внутрішніми збудниками дії, які безпосередньо ситуаційно визначають поведінку людей, виступають мотиви. Мотиви класифікуються на матеріальні і духовні, домінуючі і другорядні (периферійні). Найпоширенішими мотивами людської діяльності виступають матеріальна зацікавленість, бажання зробити кар’єру, прагнення самореалізувати себе в творчості, почуття обов’язку, страх покарання тощо.

На характер діяльності людини впливають її ціннісні орієнтації – поділені особою соціальні цінності, що виступають метою життя і основними засобами їх досягнення. Ціннісні орієнтації відображають фундаментальні соціальні інтереси особистості і визначають стратегічну спрямованість її діяльності. Ціннісні орієнтації проявляються як життєва позиція індивіда, його світогляду, моральні принципи.

Нарешті варто привернути увагу до такої категорії як “установка особистості ” – це соціально визначена схильність особистості чи соціальної групи до дії в конкретній ситуації. Це форма реагування на стимули зовнішнього середовища суб’єкта діяльності, задоволення його потреб.

Сукупність сталих ціннісних орієнтацій та установок особистостей є своєрідним фундаментом свідомості, який забезпечує стійкість особистості, спадкоємність певного типу поведінки і діяльності. У багатьох випадках саме вони визначають мотивацію вчинку, вибір мети і засобів її досягнення. Це означає, що особистість, виявляючи активність у певному середовищі, не механічно реагує на певні зовнішні стимули внаслідок своїх потреб, а пропускає нескінченно різноманітні факти через своєрідну шкалу оцінок.

Політичні, філософські, етичні переконання людини, глибока її прихильність, принципи поведінки діють на рівні як свідомості, так і підсвідомості. Внаслідок цього будь-якій людині доводиться постійно робити вибір між обов’язком і бажанням, між мотивами етичного і утилітарного порядку. Дуже часто цінності, до яких прагне людина, настільки важливі для неї, що вона спроможна заради них пожертвувати навіть життям.

 

Шляхи взаємодії людини і суспільства в сучасних умовах


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)