Структура соціологічного знання

1 рівень – загальна соціологічна теорія;

2 рівень – спеціальні соціологічні теорії (соціологія середнього рівня);

3 рівень – конкретно-соціологічні (емпіричні) дослідження.

Загальна соціологічна теорія включає до себе багатоманітні концепції, що розробляються з метою роз’яснення та інтерпретації загальних аспектів соціального розвитку суспільства. Протягом історичного розвитку суспільства було вироблено багато різноманітних концепцій, що пояснювали специфіку закономірності розвитку людського суспільства. Ці концепції відбивали, з одного боку, вже досягнутий рівень соціальних наук, з іншого боку – специфіку підходу тих чи інших вчених до пояснення тих чи інших явищ. Спеціальні соціологічні теорії – це області соціологічного знання, котрі мають своїм предметом дослідження відносно самостійні і специфічні підсистеми суспільного цілого (етносоціологія, соціологія молоді, міста тощо), відносини і окремі сфери життєдіяльності (соціологія праці, побуту, соціальна психологія тощо), інститути (соціологія громадської думки, соціологія сім’ї, освіти тощо), процеси (соціологія організації, конфліктологія тощо) – тобто галузеві знання. Конкретно-соціологічні (емпіричні) дослідження являють собою методи та технології збору соціальної інформації – встановлення та узагальнення соціальних фактів посередництвом прямої або непрямої реєстрації подій, характерних для вивчення соціальних явищ та процесів.

Функції соціології:

1) Теоретико-пізнавальна. Полягає у тому, що соціологія накопичує та систематизує знання, прагне скласти якомога повнішу картину соціальних відносин та процесів у сучасному суспільстві. Сюди відноситься отримання об’єктивного знання про основні соціальні проблеми розвитку нашого суспільства. Призначена прикладна соціологія для забезпечення надійної соціальної інформації про різні соціальні процеси.

2)Практично-перетворювальна функція: соціальна інформація є першим етапом, бо вона не може зразу перетворитися на прогнози, рішення тощо. Задача соціології полягає в тому, щоби знайти шляхи подальшого розвитку суспільства, участь у розробці довготермінової соціальної політики держави, в обгрунтуванні і реалізації планів соціального розвитку на всіх рівнях: країна, регіон тощо. Прикладна соціологія забезпечує розробку прогнозів, рекомендацій у вирішенні тих чи інших соціальних проблем, аж до рівня трудового колективу.

3)Інформаційна функція полягає в тому, що методи та технології цієї науки дають змогу отримання найрізноманітнішої соціальної інформації відносно всіх сфер діяльності суспільства.

4)Критична функція – виробляє практичні рекомендації по розвитку соціальної системи, розробляє програми соціального розвитку.

5) Описова функція- систематизація, опис і накопичення одержаного дослідного матеріалу у вигляді аналітичних нотаток, звітів, статей, книг тощо.

6) Прогностична функція, тобто видавання соціальних прогнозів.

7) Перетворювальна – висновки, рекомендації соціологів слугують для вироблення певних соціальних рішень.

8) Світоглядна функція- формує погляди на соціальні процеси, дає їм теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності.

1. 4. Організація соціологічних досліджень в сучасній Україні. Методи збору і аналізу соціологічної інформації

Соціологічне дослідження – це складений комплекс теоретичних, методичних та організаційних процедур, що спрямовані на досягнення поставлених цілей та завдань дослідження.

Різновиди:

1) За характером та дослідницькою задачею:

- фундаментальні (спрямовані на виявлення та аналіз соціального досліду та закономірностей розвитку);

- прикладні (спрямовані на вивчення та вироблення шляхів, засобів, форм та методів удосконалення діяльності соціальних об’єктів);

- комплексні (міждисциплінарна проблема, сполучає у собі елементи фундаментальних та прикладних задач).

2)За типом логічного завдання: пошукове, пілотажне, описове, експериментальне, проектно-конструкторські пошуки.

3) За відношенням до об’єкту дослідження:

- монографічне – вивчає певне соціальне явище або процес на одному об’єкті, який виступає представником класу подібних об’єктів;

- панельне- дослідження змін одного і того ж об’єкта протягом певного часу;

- трендове - дослідження змін протягом певного часу на одному об’єкті без дотримання вибірки;

- когортне - досліджуються певні соціальні спільноти протягом визначеного часу.

4) За типом замовника та видом оплати: держбюджетне, госпдоговірне, на загальних засадах.

5) За термінами проведення: довготермінове (3-5 років і більше), середньотермінове (півроку -3 роки), короткотермінове (2-6 місяців), експрес-дослідження (1 тиждень-2 місяці).

Поиск по сайту: