Розробка методики роботи в напрямку коригування мови дітей з РДА

Моя методика роботи в цьому напрямку складається з етапів:

1.Адаптаційний період

2.Робота над жестами

3.«Визивання звуків» та формування мови (лепетної, словосполучень,слів, речень, зв’язної мови

З перших днів знайомства необхідно спрямовувати свої зусилля перш за все на пошук емоційного контакту з дитиною. Якщо вона дуже нервова, перебуває в стані роздратування і нервового збудження, то обов’язково необхідно знаходження поруч з дитиною ії батьків. Адаптаційний період взагалі триває 2-3 тижні, (якщо дитина вже раніше перебувала у дитячому колективі), але іноді продовжується декілька місяців. У цей період визначаються засоби для привернення уваги дитини (вестибулярні – виконання вправ, ігор, тактильні – поглажування по голові, сенсорні – у вигляді смачної їжі). Більшість з цих засобів може використовуватися як метод стимулювання на заняттях та уроках. Після того, як дитина відпускає руку матері і погоджується залишитися одна на заняттях з логопедом, переходимо до другого етапу роботи – вихованню жестів. На цьому етапі використовується мінімальна кількість інструкцій: «встати», «сісти», які супроводжуються жестами – рухи рукою уверх – униз, «візьми – поклади» і т.д. Сформовані на логопедичних заняттях вміння та навички по вихованню жестів закріпляються батьками вдома. Спонтанне застосування жестів «так-ні» і вказівного у дитини з тяжкою формою аутизму може виникнути лише у 8-9 років, а може і зовсім не проявиться. Це негативно впливає на спілкування з цими дітьми. Спеціальний тренінг дозволяє сформувати ці жести і вводити їх в щоденне спілкування дитини з близькими людьми. Важливим в цьому є уміння ставити ті ж самі питання дитині і попервах нахиляти її голову рукою униз — «так», в боки — «ні». За 2-3 місяці дитина починає розуміти ці жести. Одночасно відпрацьовується і вказівний жест. До словесних інструкцій «поклади – візьми» логопедом додається інструкція «покажи» і встановлюється палець дитини на потрібному предметі або малюнку. Працюючи з мозаїкою, пазлами, розрізними малюнками використовуємо мовну інструкцію «рухай» і повторюємо ії до тих пір, доки дитина не виконає завдання. Дії дитини заохочуються різними засобами. На цьому етапі дуже складно фіксувати погляд дитини на потрібному об'єкті, і якщо вона не реагує на звернення, треба повернути ії голову, дочекатися поки погляд зупиниться на потрібному завданні. Поступово час фіксації погляду на малюнку буде зростати і замінюватись «поглядом в очі». Дитина краще реагує на інструкцію і погляд буде більш тривалішим, якщо одночасно з малюнком, педагог запропонує дитині якесь лакомство, тобто дії дитини постійно повинні стимулюватися. На цьому етапі також ведеться робота по виділенню мовних звуків серед інших. В своїй роботі я використовую різноманітні музичні інструменти: дудку, гармошку, звукові іграшки.

В зв’язку з тим, що аутична дитина перебуває під впливом оральних аутостимуляцій, які є серйозною перешкодою в формуванні звуків мови, то на етапі «визивання звуків» застосовую тренінг з використанням запахів. Спроби обмежити аутостимуляцію, не пропонуючи натомість потрібні форми діяльності, викликають у дитини агресію, страхи, тривогу. Значно зменшити кількість оральних аутостимуляцій, знизити їх напругу і підготовити органи артикуляції до самостійної вимови звуків, може допомогти спецтренінг, направлений на вироблення у дитини умовних рефлексів на ті чи інші запахи. Мета тренінгу:

ü скорочення оральних аутостимуляцій;

ü диференціація ротового і носового видиху;

ü застереження дітей від поїдання предметів, які не можна їсти.

Тренінг складається з декількох етапів

Етап

Навчити дитину відрізняти різкий неприємний запах від приємного, який мають смачні продукти харчування. Неприємний запах має, наприклад, нашатирний спирт, деякі ліки. Ватку, змочену спиртом, кладуть у баночку і пропонують дитині понюхати. Коли вона різко відсторонюється, слід сказати: «Погано пахне, не можна їсти!». Потім дають понюхати другу баночку з кусочками їжі, яка гарно пахне (апельсин, шоколад). Баночки повинні зовні бути різними – виробляти реакцію на вид посуду. Через 3-4 заняття дитина вже буде добре орієнтуватися у запахах.

Етап

Навчити дитину розрізняти приємні смачні запахи і приємні несмачні – парфуми. На занятті використовуємо парфуми та миючі засоби, які мають приємний запах. Дається інструкція «Приємно пахне, але їсти не можна». Коли дитина почне усвідомлено відрізняти запахи на занятті можна переходити на закріплення цього навичка в реальних умовах (вдома, ванній кімнаті). На цьому етапі треба звернути увагу дітей на те, що ми нюхаємо ми носом, а їмо — ротом.

Етап

Диференціація носового і ротового вдиху-видиху.

Нюхай носиком — коли вдихаєш. І кажемо: «Як смачно», — коли видихаємо через рот. Щоб зафіксувати чіткий ротовий видих, на перших порах необхідно зажинати ніс дитини пальцями. Потім замість «нюхай», кажемо: «Вдихни через ніс». Замість «Як смачно» — видихни через рот.

До 3 етапу вже значно знижується кількість оральних аутостимуляцій і зростає довільна рухова активність дитини. Крім диференціації ротового і носового видиху при розрізненні запахів проводиться робота по ставленню довільного мовного видиху. Можна використовувати такі вправи-ігри:

1. Перекочування ватних кульок по столу силою видихуваного повітря.

2. Здування зі столу клаптиків паперу.

3. Задування свічки.

4. Надування кульок, дитячих гумових іграшок.

5. Гра на губній гармошці, дудочці.

До «викликання» мовних звуків можна перейти тільки тоді, коли дитина достатньо добре адаптована, розуміє і виконує багато інструкцій і жестів.

За необхідністю на цьому етапі роботи можна використовувати масаж губ, язика, щоб досягти усвідомленого дитиною розслаблення язика, підняття його уверх, в боки. Я проводжу масаж спеціальними логопедичними зондами, а батьки (після того, як їх навчити) в змозі робити масаж пальцем руки, краще мізинцем.

Кожні 20-30 сек. давати дитині час на відпочинок. Тривалість масажу 3-4 хвилини.

Прийоми масажу:

ü подовжнє прогладжування язика від середини до кінчика;

ü поперечні прогладжування від середньої лінії язика до бокових країв;

ü розтинання язика легкими давлючими рухами;

ü захоплення кінчика язика серветкою, скручування у трубочку;

ü підведення пальців під язик і швидке прогладжування вздовж під’язичної зв’язки (вуздечки) в напрямку до кінчику язика, піднімаючи язик до верхніх передніх зубів.

І, нарешті, слід скласти графік проведення зустрічей, на яких буде оцінюватися ефективність програми. Це дозволить вносити зміни, щоб досягти максимальної відповідності програми допомоги реальним потребам аутичної дитини.

Терапевтичні методи корекції аутизму:

Не існує медикаментозного лікування, що дозволяє вилікувати аутизм. Тим не менш, прийом відповідних препаратів може допомогти впоратися з деякими проблемами. Прийом будь-яких препаратів повинен розглядатися як частина загальної програми допомоги, і в жодному разі не може витісняти інші її компоненти. У цих умовах медикаментозна терапія може бути ефективною для вирішення супутніх проблем, таких як агресивність, нав’язливість, тики, тривожність, перепади настрою, гіперактивність, тощо. Якщо ці проблеми втрачають свою гостроту, інші форми втручання можуть мати більший ефект і сприяти поліпшенню якості життя.

ВИСНОВКИ

Отже, під час проходження виробничої (комплексної з фаху) практики в Бердичівському педагогічному коледжі ми апробувати знання, вміння та навички з організації та проведення теоретичних і практичних занять виховної роботи в реальних умовах педагогічної діяльності; розробка навчально-методичного забезпечення з дисциплін професійної та практичної підготовки.

Під час проходження практики ми сформували професійні уміння й навички зі спеціальності, систематизували, закріпили та розширили отримані під час теоретичного та практичного навчання знання, розвинули професійне мислення, вміння організаторської діяльності в умовах реальної поточної підготовки інформаційного продукту.

Під час практики ми відвідували навчальні заняття, аналізували їх за орієнтовною схемою; вивчали технології підготовки та проведення виховних заходів і вчилися самостійно організовувати виховні заходи; ознайомилися із структурою Бердичівського педагогічного коледжу та роботою деканату, педагогічного кабінету та кафедр відділення «Соціальна педагогіка».

В кінці практики ми відвідали засідання профільного відділення на якому комісія оцінила проведені нами залікові заняття та виховні заходи.

Практика була організована на високому рівні, куратор практики забезпечив нас матеріалами, які були необхідні, допомогла в виконаннях завдань.

Щодо зауважень то хотілось би відмітити організацію виховної роботи на рівні факультету, а також, на мою думку потрібно більше часу приділяти моральному вихованню студентів і підвищення їх рівня культури.

Поиск по сайту: