АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Натуралістичні школи. Соціологія

Читайте также:
  1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999.
  2. ГЛАВА І. СОЦІОЛОГІЯ ПРАВА ЯК
  3. Емпірична соціологія, зміст основних етапів її розвитку.
  4. Єволюція концептуальних підходів радянської історичної школи.
  5. З ДИСЦИПЛІНИ «СОЦІОЛОГІЯ»
  6. І.З.Танчин СОЦІОЛОГІЯ
  7. Конфліктологічна соціологія. Концепції Л.Козера та Р.Дарендорфа
  8. Лекція 13. Соціологія громадської думки. (2 год.)
  9. Марксистська соціологія, її особливості.
  10. Опитування як метод збору соціологічної інформації.(Соціологія.Городяненко)
  11. Політична соціологія

XIX ст. в інтелектуальній історії Заходу — час майже загаль­ного захоплення успіхами природознавства і розквіту пози­тивістсько-натуралістичного світогляду, який визначав розви­ток тодішньої соціології. Сукупність соціологічних шкіл, що по­яснювали розвиток суспільства, виходячи із законів біології та природи, спираючись на методи і засоби природознавства, одер­жала в історії соціології назву «натуралістична соціологія» (від латин, natura — «природа»). У рамках натуралістичної соціоло­гії можна виділити такі напрями як соціальний дарвінізм, ор- ганіцизм, географічний напрямки. Еволюційна теорія Ч. Дарвіна, що з'явилась в 1853 р., зробила справжній пе­реворот у біології, вплинула на світогляд взагалі й на багато галузей знання зокрема. Соціологія не була виключенням.Еволюціонізм як провідний напрямок суспільної думки того часу опирався на уявлення про єдність законів історії природи й людини, про єдність методу природних і суспільних наук. Багато дослідників суспільства стали розглядати соціальну еволюцію як продовження або складову частину біологічної еволюції.Сбціал-дарвіністський напрям у соціології не був однорід­ним. Серед його прихильників були люди самих різних соціаль­но-політичних поглядів. їх поєднувала одна ідея — соціальний прогрес можливий завдяки природному відбору, в ході якого перемагає найсильніший. Найбільш яскравими представника­ми соціал-дарвінізму є JI. Гумплович. А. Смолл, У. Самнер.

Людвіг Гумплович (1838-1909) в якості основного елемен­ту суспільства розглядав соціальні групи. Сутність відносин між групами — це безжальна боротьба, в якій кожна із груп намагається зайняти пануюче положення. Боротьба між со­ціальними групами виступає двигуном історії. Л. Гумплович не допускав того, що коли-небудь боротьба між соціальними групами припинитися. Він вважав протистояння груп природ­ним і основним законом еволюції суспільства.

Альбіон Смолл (1854-1926) особливу увагу приділяв вив­ченню проблем соціального інтересу. На думку вченого, щоб вижити, людині необхідно постійно пристосовуватися. Геогра­фічні та біологічні умови існування людей зумовлюють появу в них певних потреб, що набувають у суспільному житті форму інтересів. Інтерес, за Смоллом, — це останній первинний мо­мент, до якого зводяться людські дії.

Уільям Самнер (1840-1910) намагався пояснити поход­ження й розвиток деяких найважливіших групових звичок і со­ціальних форм життя людей. Керуючись інстинктами, у своїй боротьбі за існування людина методом проб і помилок виробляє певні, найбільш доцільні форми поведінки. У результаті повто­рення ці форми поведінки закріплюються, породжуючи в ін­дивідів звички, а у соціальних груп — звичаї. Причому, згідно з поглядами У. Самнера, звичаї формуються спочатку у свідо­мості та вчинках найсильніших членів групи, а потім завдяки на­слідуванню поширюються на всю групу і стають обов'язковими нормами групової поведінки. З часом, освячені релігійними та іншими табу, звичаї отримують значення вдач, які пронизують весь спосіб мислення групи, підкоряючи собі окремого індивіда. В цілому, незважаючи на те, що представники соціал-дарвіністського напрямку в соціології при вивченні суспільства, намагалися використати біологічні закони вони не змогли зро­бити найголовнішого — знайти соціальні механізми розвитку суспільства й розкрити його історичну сутність. Тому до по­чатку XX ст. соціал-дарвінізм поступово себе вичерпав. На базі соціології Г. Спенсера розвився по­тужний органістичний напрям: Крім Г. Спен­сера в цьому напрямку працювали А. Шеффлє, А. Фульє, П.Лілієнфельд. Усі вони виходили з того, що суспільство — це аналог біологічного організму.

Альберт Шеффлє (1831-1903) розглядав суспільство як органічну цілісність, як подібне до організму «соціальне тіло». Цілісність «соціального тіла» забезпечується за допомогою трьох видів органів та інститутів - зовнішніх органів — транс­порт, виробництво, торгівля; внутрішніх органів — релігія, наука, література, мистецтво; координуючих і регулюючих органів — держава, організації, установи. Головна роль у со­ціальній системі належить державі як головному координато­рові та контролерові функціонування соціальних органів. За переконанням А. Шеффлє, вивчення суспільства за аналогією з організмом дає можливість виділити складові елементи «со­ціального тіла» і піддати їх системному аналізу.

Альфред Фульє (1838-1912) ставив суспільство, як єди­ний організм, у залежність від природних і соціальних чин­ників. Суспільство, на думку вченого, функціонує і перебуває у злагоді завдяки загальним уявленням людей, так званим «ідеям-силам». Серед таких «ідей-сил» — прагнення щастя І благополуччя. Спільне бажання підштовхує людей укладати суспільний договір, приходити до взаєморозуміння. Таким чи- иом, су-спільство в поданні А. Фульє — це, з одного боку, біо­логічний, а з іншого «договірний», тобто соціальний організм.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)