|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Психологічний напрям у соціологіїДо кінця XIX ст. паралельно з натуралістичним напрямком у соціології складається й починає домінувати психологічна тенденція в розумінні соціально-історичних процесів і закономірностей суспільного розвитку. Сукупність соціологічних концепцій, що пояснюють еволюцію суспільства як результат впливу інтелектуальних, емоційних і вольових взаємодій людей, одержала в історії соціології назву психологічного напрямку. Основну увагу представники психологічного напрямку соціології звертали не на окрему людину, а на колективну, соціальну психологію, оскільки крім психічних процесів, що проявляються в діяльності окремих людей, існують процеси, які обумовлюються духовною взаємодією між людьми. Можна виділити такі різновиди психологічного напрямку як психологія народів і натовпу, теорія наслідування, інтеракціонізм, інстинктивізм.Психологія народів і натовпу була однією з перших спроб почати конкретне дослідження взаємодії між індивідуальною свідомістю і культурою. Гюстав Лєбон (1841-1931) надав соціально-психологічним фактам колективної поведінки вигляд соціологічної теорії соціально-історичного розвитку. Ототожнюючи масу з натовпом, він перебачав прихід «ери натовпу» і загибель цивілізації, коли розумний критичний початок, втілений в особистості, придушується ірраціональною масовою свідомістю. За Г. Лєбоном, у результаті промислової революції, зростання чисельності населення міст і засобів масової комунікації життя людей усе більше визначається поведінкою натовпу, який завжди представляє сліпу руйнівну силу. У натовпі людина втрачає почуття відповідальності й опиняється під владою емоцій, агресивного настрою, почуваючи себе всемогутньою, оскільки в такий момент нею управляє закон «духовної єдності натовпу». Вчений вважав, що вирішальну роль у соціальних процесах відіграє не розум, а почуття. Він виступав проти ідеї соціальної рівності і демократії, стверджуючи, що всі досягнення цивілізації — результат діяльності еліти. Революцію він вважав проявом масової істерії.Найбільш відомим вченим цього напрямку є Габриель Тард (1843- 1904). Він порівнював суспільство з мозком, кліткою якого є свідомість окремої людини. Разом із тим суспільство — це продукт взаємодії індивідуальних свідомостей, яка відбувається шляхом передачі людьми один від одного й засвоєння ними вірувань, переконань, намірів і т. д. М. Тард писав: «Суспільство — це наслідування, а наслідування — рід гіпнотизму». Суспільний розвиток зводився ним до того, що окремі видатні люди винаходять щось нове, а потім маси, наслідуючи, закріплюють це нове. Соціальні конфлікти виникають через різні напрямки наслідування.Важлива роль у розвитку психологічної концепції в соціології належить Чарлзу Кулі (1864-1929). На його думку, первинними фактами суспільства є уявлення, які люди мають один про одного, а особистість — це сума психічних реакцій людини на думки оточуючих людей. Ця ідея отримала назву «дзеркального Я». На думку Ч. Кулі, найбільше значення в житті суспільства мають міжіндивідуальні відносини в первинних групах (сім'я, друзі). Ці групи є позаісторичними, універсальними, вони становлять базис всього універсального в людській природі та людських ідеалах. Найбільш розгорнуту концепцію соціологічного інстинктивизму розробив Вільям Мак-Дугал (1871-1938). Він розглядав інстинкти як основу життя і пояснював людську поведінку й діяльність людини через її інстинкти. Соціальні явища і процеси В. Мак-Дугал розглядав як форми прояву на соціальному рівні окремих інстинктів. Інстинкт гніву й войовничості проявляється у війнах, інстинкт придбання виражається в процесі нагромадження суспільного багатства, батьківський і материнський інстинкти — в бажанні створити родину і т. д. Найбільше значення вчений надавав стадному інстинкту, який втримує людей разом і лежить в основі більшості соціальних інстинктів. Наслідком соціальних інстинктів є збільшення розмірів міст, колективний характер праці та дозвілля, масові зборища тощо.Психологічний напрям був кроком уперед у дослідженні феномена «соціальна реальність». На відміну від учених, які розробляли натуралістичні концепції, представники психологічного напрямку бачили в ускладненні форм суспільного життя результат розвитку свідомого джерела, тобто розумного управління процесами. Однак зведення предмета соціології до суто соціально-психологічних аспектів взаємодії залишало у тіні суспільні відносини і процеси, їх структуру та динаміку. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |