Господарсько-правова відповідальність

1.Господарсько-правова відповідальність: поняття, підстави.

2.Функції господарсько-правової відповідальності.

3.Форми господарсько-правової відповідальності.

Розв’язання ситуацій:

Ситуація 1

Приватне підприємство (ПП), що спеціалізувалося на посередницькій діяльності у сфері оптової торгівлі, укладало господарські договори у спрощеній формі шляхом обміну факсами, в яких зазвичай визначалися предмет договору (без належної конкретизації), орієнтовна ціна та такі ж орієнтовні терміни виконання договірних зобов’язань.

За одним за таких договорів контрагент ПП ТОВ «Ранок», на думку директора приватного підприємства, не виконав своє зобов’язання щодо поставки плащів, замінивши їх зимовими куртками тієї ж кількості, що і передбачалося договором, хоча в телефонних розмовах директор ПП неодноразово наголошував на першочерговість поставки саме плащів.

Приватне підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з свого контрагента (1) заподіяних збитків у сумі вартості непоставлених плащів та (2) штрафних санкцій у розмірі 20% вартості непоставлених пальт, посилаючись на ч. 2 ст. 231 ГК України та Положення про поставки товарів народного споживання. ТОВ «Ранок» проти позову заперечувало, посилаючись на відповідність здійсненої поставки умовам договору щодо його предмету, який визначався як «верхній одяг для осінньо-зимового періоду», а також на відсутність положень про штрафні санкції в договорі та неправомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 231 ГК України та акту СРСР – Положення про поставки. Крім того, відповідач (ТОВ «Ранок») у своєму відзиві на позовну заяву зауважив про невжиття позивачем досудового порядку розгляду спору.

Чи є в даному випадку підстави для застосування господарсько-правової відповідальності?

Чи вірно застосував позивач норми матеріального права?

За яких умов може застосовуватися положення ч. 2 ст. 231 ГК України?

Які заходи могли б попередити виникнення подібного спору?

Розв’яжіть цю ситуацію з посиланням на відповідні норми актів законодавства.

Ситуація 2

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку відмовила ВАТ у реєстрації інформації про проведення відкритої підписки на акції другої емісії, посилаючись на порушення емітентом законодавства, зокрема, положення про неприпустимість збільшення статутного фонду АТ до повної його сплати (тобто до повної оплати акцій попередніх емісій). ВАТ наполягало на реєстрації інформації, оскільки за допомогою додаткової емісії прагнуло поліпшити свій фінансовий стан і попередити настання неплатоспроможності, що реально йому загрожувала.

Чи належить така відмова до господарсько-правових санкцій? Обґрунтуйте свою відповідь.

Який вид відносин склався в даному випадку між ВАТ і ДКЦПФР?

Які види (форми) господарсько-правової відповідальності можуть застосовуватися у відносинах такого виду?

Чи може ВАТ оскаржити рішення ДКЦПФР?

Наскільки реальні можливості ВАТ задовольнити свої інтереси? Чи є інтереси ВАТ законними?

Ситуація 3.

ВАТ «Хімзавод» з початку свого відкриття після реконструкції, що відбулося 1 вересня 1998 р., скидав у озеро, розташоване біля заводу, неякісно очищені стоки. Представники громадськості систематично зверталися до різноманітних органів влади (держави та місцевого самоврядування), органів масової інформації, проте безуспішно, оскільки директор заводу досить ефективно протягом багатьох років використовував свій статус народного депутата України, ділові та родинні зв’язки, аби уникнути відповідальності. Нарешті, після чергового звернення до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке після резонансної телепередачі про забрудненні хімзаводом унікального озера, 21 вересня 2007р. організувало проведення екологічної експертизи і за її результатами застосувало адміністративно-господарські санкції у формі заборони на здіснення ВАТ «Хімзавод» господарської діяльності до усунення виявлених порушень в очисних спорудах. Мешканці прилеглих до озера будинків, утворивши громадське об'єднання «За чисте озеро», звернулися до суду з позовом про стягнення з ВАТ «Хімзавод» 250 млн. грн. – як компенсації за заподіяну озеру та навколишнім мешканцям шкоду (вартість очищення озера від забруднення відходами хімічного виробництва – наскільки це можливо за сучасних технологій), насадження навколо озера лісопосадок та створення інфраструктури відпочинку для мешканців прилеглих місцевостей. Відповідач проти позову заперечував, наполягаючи на пропущенні позовної давності. Позивач наполягав на позовних вимогах, посилаючись на: а) протидію відповідача у проведенні екологічної експертизи і появу реальної можливості отримати документальні докази (в т.ч. акт експертизи) лише після втручання у вересні 2007 р. засобів масової інформації (насамперед, телебачення) та Мінприроди; б) тривалий характер порушення, негативний результат якого з роками лише накопичувався, загрожуючи загибелі озера як унікальної екосистеми; в) значну суспільну вагу відновлення озера; г) на порушення ВАТ «Хімзавод» публічних інтересів, ігнорування ним вимог природоохоронного законодавства, прав та законних інтересів мешканців будинків, розташованих на прилеглій до озера території, на чисту воду (вода в місцевому водогоні була з озера, і навіть після очищення не відповідала встановленим вимогам), на користування природними об’єктами для відпочинку.

Як проявляється в даному випадку порушення у сфері господарювання?

Протягом яких строків може бути застосована господарсько-правова відповідальність?

Які межі господарсько-правової відповідальності?

Чи можуть одночасно застосовуватися адміністративно-господарські санкції та відшкодування збитків?

Дайте оцінку діям сторін зазначених відносин та спрогнозуйте результат розгляду справи в суді.

Тести:

Тест 1

Які з названих функцій є найбільш характерними для господарсько-правової відповідальності:

1. функція покарання;

2. попереджувальна функція;

3. відновлювально-компенсаційна функція;

4. сигналізаційно-інформаційна функція;

5. координаційна функція

Тест 2

Які з названих санкцій застосовуються лише у вертикальних відносинах:

1. оперативно-господарські;

2. штрафні;

3. відшкодування збитків;

4. адміністративно-господарські.

Тест 3

Протягом яких строків можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції (як загальне правило):

1. Протягом трьох років з моменту вчинення правопорушення.

2. Протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

3. Протягом одного року з дня виявлення порушення.

4. Протягом шести місяців з дня вчинення порушення.

Тест 4

Які з перерахованих обставин є “форс-мажорними” (дією непереборної сили, тобто надзвичайними і невідворотними)?

1.повінь

2.порушення зобов’язань контрагентами

3.землетрус

4.відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язань товарів

5.відсутність необхідних коштів

6.страйк

7.пожежа

Тест 5

Грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, є:

1.вилученням прибутку (доходу)

2.стягненням зборів (обов’язкових платежів)

3.адміністративно-господарським штрафом

4.застосуванням антидемпінгових заходів

Тест 6

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання з дня виявлення порушення протягом:

1. 6 місяців

2.9 місяців

3. 1 року

4. 3 років

Нормативно-правові акти:

Конституція України. Прийнята Верховною Радою 28 червня 1996р.// ВВР України. - 1996. - №30. - Ст. 141.

Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003р.// ГУ. - 2003. — 14 березня.

Цивільний кодекс України: прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // ГУ. - 2003. - 12 березня.

Закон України від 16.03.2000р. «Про майнову відповідальність ш порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» // Урядовий кур'єр. — 2000. — 14 червня.-Ст. 508

Закон України від 16.10.1997 р. «Про електроенергетику» // МВР України. — 1998. — № 1. — Ст. 1.

Закон України від 23.12.1997 р. «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» // ВВР України. — 1998 — № 19. - Ст. 98.

Закон України від 22.12.1998 р. «Про захист національного виробника від демпінгового імпорту» // ВВР України.

Закон України від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» // ВВР України. — 1997. - № 5. - Ст. 28.

Література:

Адамовська О. Штрафні санкції за заздалегідь встановлені збитки// Підприємництво, господарство і право. – 2007. - №8.

Александров Д. Нетрадиционные (альтернативные) способы защиты прав на инновационный продукт// Підприємництво, господарство і право. – 2007. - №6.

Вабак О. Застосування штрафів, як різновиду спеціальних санкцій до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності// Підприємництво, господарство і право. – 2008. - №4.

Вінник О. Правові засоби захисту інтересів інвесторів у сфері будівництва // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. — 1996. — № 3. — С. 310—314.

Говірний В., Куліш А. Участь юридичних служб у відшкодуванні збитків заподіяних суб’єкту господарювання (підприемництва) контрагентами // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - №10.

Духно Н. А., Ивакин В. И. Понятие и виды юридической ответственности // Государство и право. — 2000. — № 6. — С. 12—17.

Загнітко О. П. Захист прав та інтересів господарюючих суб'єктів у системі права України // Вісник господарського судочинства. - 2001. - № 4. - С. 159-166.

Зобов'язальне право: теорія і практика: Навч. посібник для студентів юридичних вузів і факультетів університетів / О. В. Дзера, Н. С. Кузнецова, В. В. Луць та ін.; За ред. О. В. Дзери. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 912 с.

Закурім М. К. Проблеми реалізації мирової угоди у разі її невиконання обома або однією зі сторін // Вісник господарського судочинства. — 2002. — № 2. — С. 45—46.

Крутовський В.І. Розрахункова дисципліна: відповідальність за її порушення // Вісник Вищого арбітражного суду України. — 1998. - № 1. - С. 187-189.

Отраднова О. О. Поняття і функції неустойки: історія та сучасність // Право України. — 2001. — № 8. — С. 110—113, 122.

Примак В. Д. Непереборна сила у контексті цивільно-правової відповідальності // Вісник господарського судочинства. — 2001. -№4. -С. 167-173.

Саниахметова Н. Санкции, применяемые к предприятиям при осуществлении лицензирования предпринимательской деятельности, и правовые средства защиты от их необоснованного применения // Предпринимательство, хозяйство и право. —1998. — № 10. - С. 6-9.

Семінарське заняття №10:

Поиск по сайту: