Теми для рефератів

1. Поняття, види бірж та їх ознаки.

2. Спори, що виникають в процесі проведення біржових торгів та укладення біржових угод, порядок їх вирішення.

Рекомендовані нормативні акти:

1, 2, 3, 4, 7, 9,10,20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 31.

Рекомендована література:

1, 3, 6, 7, 8, 11, 12, 14,15, 16, 20, 34, 37, 50, 84, 87,88,89,100, 101, 113, 117, 118

Тема 25. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Під час підготовки до семінарського заняття студентам (слухачам) необхідно з’ясувати загальні положення чинного законодавства стосовно порядку надання фінансових послуг суб’єктами господарювання та умови здійснення відповідної діяльності за чинним законодавством України. При цьому варто врахувати, що законодавство про ринок фінансових послуг має комплексний характер і містить норми щодо регулювання правовідносин в окремих сферах господарювання таких як – страхування, ринок цінних паперів, банківська діяльність та інші, що зумовлює комплексність підходу до вивчення відповідних сфер.

Студентам (слухачам) необхідно визначитися з видами діяльності, що відносяться до ринків фінансових послуг, встановити суб’єктний склад відповідних відносин та його особливості, а також з’ясувати повноваження органів державної влади стосовно регулювання відповідних правовідносин.

Основні питання

1. Поняття, ознаки та види фінансових послуг.

2. Поняття фінансової установи та умови її створення та діяльності.

3. Державне регулювання ринку фінансових послуг.

Питання для самоконтролю

1. Поняття та види учасників ринків фінансових послуг.

2. Поняття та види ринків фінансових послуг.

3. Поняття та правове становище саморегулівної організації на ринку фінансових послуг.

4. Умови надання фінансових послуг.

5. Поняття та умови договору про надання фінансових послуг.

6. Мета та форми державного регулювання ринків фінансових послуг.

7. Порядок ліцензування діяльності фінансових установ.

8. Заходи впливу на осіб, які порушують норми законодавства про надання фінансових послуг.

1) Для проведення інвестиційної діяльності засновниками прийнято рішення про створення інвестиційного банку з найменуванням ТОВ "Азовбанк". Для цього до територіального відділення Національного банку України подана низка документів передбачених ст. 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Проте в державній реєстрації засновникам було відмовлено на підставі порушення ними законодавства України.

З цим вони не погодились і подали скаргу до районного суду, обґрунтувавши свою позицію.

Вирішіть дане завдання по суті. Якщо є недоліки як з боку засновників інвестиційного банку, то вкажіть їх. Які вимоги передбачені чинним законодавством до створення інвестиційних банків в Україні?

2) Під час укладання договору фінансового лізингу було передбачено положення, за яким одержувач лізингу мав право у подальшому викупити об’єкт лізингу (фінансовий лізинг). Це положення зводилося до наступного: "одержувач лізингу за своїм замовленням отримує в оплатне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, який є не меншим за строк, на протязі якого амортизується 50% вартості об’єкта лізингу".

У подальшому виникло питання про вартість даного об’єкта. Так одержувач лізингу стверджував, що вартість об’єкта лізингу розраховується на день укладення договору, але лізингодавець стверджував, що – на день, коли перераховуються кошти за решту вартості майна.

Справу було передано до господарського суду.

Яке рішення повинен винести суд?

3) До господарського суду надійшов позов компанії з управління активами до ДКЦПФР у якому зазначалось про безпідставність анулювання емісії інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого інвестиційного фонду "Капітал-А" та інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду відкритого типу "Капітал-Б".

Під час розгляду справи було встановлено, що інвестиційні сертифікати обох названих фондів були розміщені виключно між приватними інвесторами – фізичними особами. Інвестиційні сертифікати розміщувалися протягом одного року з дня отримання дозволу на їх емісію ДКЦПФР.

ДКЦПФР заперечувала позовні вимоги мотивуючи свою позицію тим, що по-перше, учасниками обох фондів не можуть бути приватні інвестори – фізичні особи, а, по-друге, строк відкритої підписки на інвестиційні сертифікати пайових інвестиційних фондів обмежується 6 місяцями.

Господарський суд відмовив у задоволенні позову компанії з управління активами.

Чи правомірні дії компанії з управління активами щодо емісії та поширення інвестиційних сертифікатів фондів "Капітал-А" та "Капітал-Б"? Чи правомірні дії ДКЦПФР щодо анулювання емісії інвестиційних сертифікатів? Дайте правову оцінку діям обох сторін спору та рішенню господарського суду.

Поиск по сайту: