АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема № 23. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Читайте также:
  1. VI. Характер діяльності учнів.
  2. VII. Характер діяльності учнів.
  3. X. Проблеми юридичної відповідальності за правопорушення у сфері підприємницької діяльності
  4. Адміністративний захист прав суб’єктів підприємницької діяльності.
  5. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини
  6. Алгоритм здійснення аналітичній діяльності класного керівника
  7. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
  8. Аналіз витрат підприємства за видами діяльності (структурно-динамічний та факторний аналіз витрат)
  9. Аналіз доходів підприємства за видами діяльності (структурно-динамічний аналіз доходів, факторний аналіз доходів)
  10. Аналіз організації виробництва і ефективної діяльності на підприємстві .
  11. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства
  12. Аналіз туристичної діяльності в Херсонській області

Для успішного опанування матеріалу, що пропонується на розгляд на зазначеному семінарському занятті, слід уважно ознайомитися із методичними вказівками та рекомендаціями, до цієї теми, засвоїти теоретичний матеріал, що викладений в лекційному курсі та запропонованій літературі.

При вивченні першого питання слід мати на увазі, що зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання товаром митного кордону України. Основними нормативними актами, в яких визначено поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності є Господарський кодекс України та Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Зовнішньоекономічна діяльність є різновидом господарської діяльності, а тому їй притаманні всі ознаки господарської діяльності. Разом з тим сфера її здійснення зумовлює ряд специфічних ознак, які визначенні Господарським кодексом України та Законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Згідно із ст. 379 Господарського кодексу усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на здійснення будь-яких видів зовнішньоекономічної діяльності і зовнішньоекономічних операцій, якщо інше не встановлено законом. Види зовнішньоекономічної діяльності, перелік зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються на території України, умови та порядок їх здійснення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, а також перелік товарів (робіт, послуг), заборонених для експорту та імпорту, визначаються законом. Вказані види зовнішньоекономічної діяльності визначенні у ст. 2 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Відповідно до ст.378 Господарського кодексу України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є суб'єкти господарювання, юридичні і фізичні особи, які мають право здійснювати господарську діяльність, а також їх відокремленні підрозділи, структурні одиниці, іноземних суб'єктів господарювання, що не є юридичними особами за законодавством України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані в порядку, встановленому законом.

Зовнішньоекономічний договір є основною правовою формою здійснення зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоекономічний договір. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року N 959-XII зовнішньоекономічним договором визнається матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до ст. 382 Господарського кодексу України суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України.

Форма зовнішньоекономічного договору (контракту) визначається правом місця його укладення. Місце укладення договору (контракту) визначається відповідно до законів України. Форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо земельних ділянок, будівель та іншого нерухомого майна, розташованого на території України, визначається законами України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється Законом „Про зовнішньоекономічну діяльність”. Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Кабінет Міністрів України з метою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів (контрактів) законодавству України може запроваджувати їх державну реєстрацію. Види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що підлягають державній реєстрації, а також порядок її здійснення визначаються Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього.

Однією із форм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій.Кабінет Міністрів України може встановлювати перелік товарів (робіт, послуг), експорт та імпорт яких здійснюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності лише за наявності ліцензії. За загальним правилом порядок ліцензування експортно-імпортних операцій та види ліцензій визначаються законом. Режим квотування зовнішньоекономічних операцій запроваджується у випадках, передбачених законом, чинними міжнародними договорами України, та здійснюється шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної митної вартості товарів, яка може бути ввезена (вивезена) за певний період. Порядок квотування зазначених операцій та види квот визначаються законом.

 

Основні питання:

1. Поняття, принципи та види зовнішньоекономічної діяльності.

2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

3. Підстави та порядок проведення ліцензування та квотування зовнішньоекономічної діяльності.

4. Загальна характеристика зовнішньоекономічних договорів.

5. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

 

Питання для самоконтролю:

1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності та її правове забезпечення.

2. Принципи зовнішньоекономічної діяльності.

3. Особливості публічно-правового регулювання та приватноправового регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

4. Правове становище суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

5. Поняття, види зовнішньоекономічного договору, його зміст, форма та порядок укладення.

6. Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

7. Вирішення спорів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

 

Завдання

1) ТОВ "Чара" (резидент України) на підставі договору консигнації, здійснювала продаж на території України товарів виробництва Фірми "Моби" (резидент Росії). У договорі було визначено, що кошти, отриманні ТОВ “Чара” за реалізовану продукцію перераховуються Фірмі "Моби" на її письмову вимогу. На кошти на рахунках ТОВ "Моби" на підставі постанови державного виконавця було накладено арешт. ТОВ "Моби" подало скаргу до Господарського суду на дії виконавця і вимагає зазначену постанову скасувати. Свої вимоги ТОВ "Чара" обґрунтовувало тим, що кошти, на які було накладено арешт, не перебувають у її власності, оскільки отриманні на підставі договору консигнації.

1. Дайте правову характеристику зазначеній ситуації?

2. Чи обґрунтовані вимоги ТОВ "Чара"?

3. Що необхідно було передбачити у договорі консигнації для того, щоб обґрунтованість вимог ТОВ "Чара" не викликала сумнів?

4. Складіть обґрунтування вимог ТОВ "Чара" і дій державного виконавця?

 

2)ТОВ„Нубук” (резидент України) уклала з Компанією "Лайза" (резидент Вірменії) договір на поставку виробничого обладнання. Відповідно до укладеного договору ТОВ„Нубук” додатково зобов'язалося провести всі необхідні роботи по введенню його в експлуатацію. Для проведення зазначених робіт ТОВ "Нубук" уклало договір з підрядною фірмою ТОВ "Карат" (резидент України).

1. Проведіть правовий аналіз договірних відносин?

2. Дайте правову класифікацію зазначених договорів?

3. Які договори треба укласти для того щоб правовідносини між ООО "Нубук" і Компанією "Лайза" класифікувалися не купівлею-продажем?

 

Теми рефератів:

1. Система міжнародних нормативних актів, що регулюють відносини в зовнішньоекономічної діяльності.

2. Правове положення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

3. Зміст та види зовнішньоекономічного договору.

4. Відповідальність за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

 

Рекомендовані нормативні акти:

1, 2, 19, 24, 35

Рекомендована література:

10, 17, 34, 90, 97, 98, 100, 101, 103, 116, 117


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)