|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема № 16. Захист прав споживачівДане питання врегульоване Законом України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політки у сфері захисту прав споживачів. Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров’я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також суди відповідно до законодавства. Ключовими поняттями даного питання є: Споживач – це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Споживач має право на те, що продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров’я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Виробник – суб’єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе я про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім’я), торгівельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб’єкта господарювання; або імпортує товар. Виробник несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров’ю або майну споживача, що виникла у зв’язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, незалежно від рівня його наукових і технічних знань. Недолік – це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред’являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Істотний недолік – недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від позивача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунений; б) його усунення потребує понад 14 календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Гарантійний строк – строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг. Строк придатності – строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору.
Основні питання: 1. Основні права та обов’язки споживачів. 2. Відповідальність виробника. 3. Гарантійні зобов’язання. 4. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Питання для самоконтролю: 1. Ким та якими нормативно-правовими актами забезпечується захист прав споживачів. 2. Право споживача на інформацію про продукцію. 3. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості. 4. Права споживача при придбанні товару належної якості. 5. Основні зобов’язання споживача. 6. У якому випадку виробник звільняється від відповідальності? 7. Які права має споживач у разі придбання ним товару неналежної якості? 8. Які властивості товару можуть бути визнані недоліком/істотним недоліком? 9. Судовий захист прав споживачів. Завдання: 1)Громадянка Труш В.І. придбала на ринку Барабашова термос для харчових продуктів. Коли вдома вона випробувала окропом, термос почав розповсюджувати неприємний запах хімічної речовини та через годину окріп охолонув до рівня кімнатної температури. Труш В.І. невдоволена істотними недоліками товару звернулася до продавця, в якого придбала термос. Але продавець сказав, що він не продавав їй ніякого термосу і взагалі заявив, що купований на ринку товар не підлягає поверненню. Постраждала звернулася до Товариства захисту прав споживачів. Які права має споживач в разі придбання ним товару неналежної якості? Чи може Товариство захисту прав споживачів притягнути продавця неякісного товару до відповідальності? Що для цього потрібно? 2) Ігнатенко Л.Я. звернулася до суду з позовом до приватного підприємця Войнаровського О.Р. про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив її право споживача на інформацію про якість товару, зокрема не повідомив, що дублянку рекомендовано чистити лише в спеціалізованих хімчистках, а не прати в домашніх умовах. Відповідач відмовився задовольнити позов, обґрунтовуючи тим, що продав їй товар належної якості, який містив на собі ярлик з відповідною інформацією, а дефекти з'явились внаслідок звичайної експлуатації дублянки та застосування на виробі розчинників побутового характеру. Яке рішення повинен прийняти суд? 3) Громадянин Сирніков С. В. звернувся до суду з позовом до магазину «Білий слон» про розірвання договору купівлі-продажу мікрохвильової пічі, оскільки під час її продажу продавець-консультант не надав інформацію, а також інструкцію про порядок експлуатаціі товару. В результаті, не маючи належної інформації про правила використання мікрохвильової пічі, позивач під час її експлуатаціїї використовував металевий посуд, що заборонено інструкцією і що призвело до виходу даного електроприладу з ладу. Яке рішення повинен прийняти суд?
Теми рефератів: 1. Зміст законодавства про захист прав споживачів. 2. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Рекомендовані нормативні акти: 1. Закон України «Про захист прав споживачів» Рекомендовані нормативні акти: 1, 2, 3, 19, 22, 24, 27, 31, 41,42 Рекомендована література: 3, 6, 7, 8, 11, 37, 50, 84, 100, 101, 113, 117, 118 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |