Тема № 14. Правове регулювання обмеження монополізму та захисту суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції

Один з основних принципів ринкової економіки є вільна конкуренція товаровиробників. Конкуренція є потужним стимулом економічного росту, поліпшення якості продукції і прискорення науково-технічного прогресу в суспільстві.

На вищому рівні на підставі ч.2 ст.42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності та не допускає зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Економічною конкуренцією (конкуренцією) визнається змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначити умови обороту товарів на ринку (ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Нормативно-правовими актами в сфері захисту конкуренції (антимонопольно-конкурентне законодавство) є Конституція України (ч.2 ст.42), міжнародні нормативно-правові акти, які ратифіковані Верховною Радою України, Господарський кодекс України (ст.ст.18, 25-41), Кримінальний кодекс України (ст.ст.228, 229, 231, 232), Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст.ст.164-3,166-1,166-2,166-3,166-4), закони України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України» та ряд інших підзаконних нормативно-правових актів.

Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю.

Суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.

На підставі вищевказаного, при вивченні даної теми слід звернути увагу на наступне:

1. Визначення конкуренції, недобросовісної конкуренції, монополізму.

2. Поняття антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, узгоджених дій малих або середніх підприємців, стосовно постачання або використання товарів, стосовно прав інтелектуальної власності, узгоджені дії, які можуть бути дозволені. Окремо слід проаналізувати монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання та зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

3. Визначення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

4. Поняття та змісту обмежувальної та дискримінаційної діяльності суб’єктів господарювання, об’єднань.

5. Правове становище Антимонопольного комітету України.

6. Відповідальність в сфері порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.

Основні питання:

1. Поняття та ознаки монополізму. Розвиток антимонопольного законодавства та законодавства про недобросовісну конкуренцію.

2. Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання, антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю. Монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання, зловживання ним.

3. Поняття та види недобросовісної конкуренції.

4. Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства. Правове становище Антимонопольного комітету України.

5. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття та ознаки монополізму.

2. Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання.

3. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

4. Монопольне (домінуюче) положення, зловживання ним та його наслідки

5. Обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб’єктів господарювання, об’єднань

6. Поняття, ознаки та види недобросовісної конкуренції.

7. Недобросовісна реклама та її наслідки.

8. Правове становище Антимонопольного комітету України згідно чинного законодавства.

9. Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання

10. Розгляд заяв та справ про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання.

11. Санкції за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.

Завдання:

1. Скласти в письмовому вигляді розгорнуту схему, яка б відображала розвиток антимонопольного законодавства та законодавства про недобросовісну конкуренцію, витримуючи відповідну ієрархію: Конституція України – Закони України – підзаконні нормативні акти.

2. Цукровий завод займає монопольне положення на регіональному ринку надання послуг по заготівлі та переробці цукрового буряку сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств. Під час планової перевірки територіальним відділенням Антимонопольного комітету було встановлено, що заводом було укладено і реалізовано 50 договорів з сільськогосподарськими підприємствами на умовах, що 70 процентів продукції отримує господарство, а 30 процентів залишається заводу як оплата за переробку сировини. З фермерськими господарствами було укладено 155 договорів на умовах, що 65 процентів продукції отримує господарство, а 35 процентів залишається в розпорядженні заводу.

Чи порушив завод антимонопольне законодавство? Дайте аргументовану відповідь.

3. До територіального відділення Антимонопольного комітету звернувся з заявою завод будівельних матеріалів в зв’язку з тим, що інше підприємство на вітрині свого магазину розмістив черепицю неналежної якості з надписом: “Шановні покупці, таку “якісну” черепицю ви можете придбати у наших сусідів на заводі будівельних матеріалів. Ціна така ж, як за якісну. Подумайте.”

В процесі розслідування було встановлено, що за період 2009-2010 років претензій від споживачів на якість черепиці заводу будівельних матеріалів не поступало. Дайте кваліфіковану оцінку ситуації.

Теми рефератів:

1. Розвиток антимонопольного законодавства та законодавства про недобросовісну конкуренцію.

2. Поняття та види недобросовісної конкуренції.

3. Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства.

4. Правовий статус Антимонопольного комітету України.

5. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.

Рекомендовані нормативні акти:

1 - 4, 10 -12

Рекомендована література:

9, 28, 30, 45, 47, 52, 59, 60, 69, 100, 106, 108 - 112, 117, 118

Поиск по сайту: