|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Матеріали до практичних занять. Макроекономічна рівновагаМодуль №2 Макроекономічна рівновага Приклад розв’язання типових завдань Завдання Визначите вплив ситуації на рівноважний рівень цін, реальний обсяг національного виробництва, рівень безробіття (зайнятості). Проілюструйте ситуацію графічно. В умовах незначного зростання цін на товари і послуги повінь знищила третину урожаю зернових. Розв’язання Визначаємо, по-перше, початкові умови макроекономічної рівноваги. «Незначне зростання цін» означає, що рівновага досягалася на проміжному відрізку. По-друге, визначаємо, чи йде мова про чинники сукупного попиту або сукупної пропозиції. «Урожай зернових» - указує на чинник сукупної пропозиції, тому що це є зміна ресурсів. По-третє, «знищена третина урожаю» - означає зменшення сукупної пропозиції, а отже і зрушення кривої AS вліво. Представляємо ситуацію графічно. Визначаємо зміни Згідно графіка: AD – не змінився AS – зменшилась Рівень цін – підвищився Реальний обсяг виробництва – зменшився Рівень безробіття – виріс Рівень зайнятості – знизився Завдання Визначити рівноважний обсяг національного виробництва, якщо відомо: функція споживання C = 90 + 0,4Y, де Y- реальний ВВП, функція інвестування I = 70 + 0,2Y, державні витрати – 76 млрд. грош. од., експорт - 45 млрд. грош. од., імпорт – 55 млрд. грош. од. Розв’язання Рівноважний обсяг національного виробництва досягається за умови рівності величини AD і величини AS. Оскільки AD = С + I + G + Xn, то 90 + 0,4Y + 70 + 0,2Y + 76 + (45 – 55) = Y 226 = 0,4Y Y = 565 млрд. грош. од. Завдання Завдання №1 Визначте зміни в сукупному попиті і покажіть ці зміни графічно: а) люди починають купувати більше продовольчих товарів б) уряд скорочує військові витрати на 20% в) збільшуються приватні заощадження г) збільшується грошова маса в обігу д) рівень цін на товари і послуги росте на 15%. Завдання №2 Графічно покажіть зміни в сукупній пропозиції, якщо: а) країни ОПЕК знижують виробництво сирої нафти на 25% б) виснажилися запаси природного газу в країні в) під Харковом відкрито родовище природного газу г) рівень цін на випуск продукції знижується на 10% д) профспілки активізуються, зростає рівень заробітної плати. Завдання №3 Для кожного наведеного нижче варіанту ситуації покажіть його графічне зображення. Визначити вплив ситуації на рівноважний рівень цін, реальний обсяг національного виробництва (ВВП), рівень безробіття: А) в умовах економічного спаду Верховна Рада приймає закон про скорочення податків для середнього класу Б) в умовах природного рівня безробіття відкриття нових родовищ нафти викликає значне зниження цін на енергоносії В) в умовах високого рівня безробіття урядом збільшуються витрати на утримання шкіл, будівництво і ремонт доріг та ін. Г) в умовах помірної інфляції впровадження новітніх технологій і якісніша освіта ведуть до підвищення продуктивності праці Д) в умовах природного рівня безробіття підвищується рівень цін на випуск національного виробництва на 20%. Завдання №4 Визначити рівноважний обсяг національного виробництва, якщо відомо: функція споживання C = 590 + 0,6Y, де Y- реальний обсяг виробництва, функція інвестування I = 670 + 0,2Y, державні витрати – 820 млрд. грош. од., чистий експорт - 450 млрд. грош. од. Завдання №5 Заповніть таблицю: покажіть графічно зміни макроекономічної рівноваги в моделі «сукупний попит – сукупна пропозиція», чітко вкажіть чинник, який викликав зміни, відмітками (↑,↓,-) покажіть зміни основних макроекономічних показників: рівня цін, рівня зайнятості і реального обсягу виробництва.
Завдання №6 Встановити відповідність між подіями і графічним зображенням зміни макрорівноваги. 1. У галузях машинобудування і хімічної промисловості підвищується продуктивність праці. 2. Дорожчають кредити, які видають підприємцям комерційні банки. 3. Ціни на імпортні ресурси виросли на 20%. 4. Ціни на товари й послуги в країні виросли на 20%.
Тести 1. До скорочення сукупного попиту за інших рівних умов приведе збільшення А. Споживчих витрат. Б. Експорту. В. Імпорту. Г. Інвестиційних витрат. 2. У моделі загальної макроекономічної рівноваги перехід до нового рівноважного стану з вищими значеннями рівня цін і реального ВВП можливий в результаті: А. Зменшення пропозиції грошей. Б. Збільшення пропозиції грошей. В. Зниження ставки номінальної заробітної плати. Г. Зростання заборгованості домогосподарств. 3. Якщо в умовах помірної інфляції збільшується швидкість обігу грошей, то при незмінній грошовій і товарній А. Зросте рівноважний рівень цін і зросте рівень безробіття. Б. Зросте рівноважний рівень цін і зменшується обсяг реального ВВП. В. Зросте рівноважний рівень цін і зросте рівень зайнятості. Г. Зросте рівноважний рівень цін, а обсяг реального ВВП залишається незмінним. 4. Якщо в умовах високого рівня інфляції підвищуються ціни на ресурси і зменшується грошова маса в обігу, то встановлена макроекономічна рівновага свідчить про те, що
5. Функція споживання в певній країні має вигляд: С= 200 + 0,9Y, де С – споживання; Y – дохід. Інвестиції (I) є автономними, I = 300. Економіка країни складається з двох секторів: домогосподарств і фірм. Визначите рівноважний рівень доходу А. 5000. Б. 555,56. В. – 555,56. Г. 111,1. Модуль № 3 ТЕМА 4. Макроекономічна нестабільність і циклічність розвитку економіки Валовий внутрішній продукт – це кінцеві товари і послуги, які задовольняють потреби членів суспільства. І чим більший його обсяг, тим повніше задовольняються потреби. Тому кожна країна намагається створювати більший ВВП і стабільно високими темпами. Нажаль жодній країні це не вдається. Тому що важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність, яка виявляється в циклічній зміні підйомів і спадів в економіці, безробітті і інфляції. Економічні цикли – постійні коливання економічної активності, що повторюються протягом певного проміжку часу. Серед причин циклічного розвитку: відкриття родовищ природних ресурсів, міграція населення, війни, революції, будь-які політичні потрясіння, стихійні лиха, економічна політика уряду, споживання, заощадження, науково-технічний прогрес, термін використання споруд і будівель і так далі. Для характеристики ділового циклу найчастіше використовується зміна трьох величин: обсягу зайнятості, обсягу продукції та рівня цін. У класичному трактуванні економічний цикл включає такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та підйом або піднесення (Мал. 4.1). Починає цикл – фаза кризи, спаду або рецесії. Криза — це різке порушення існуючої рівноваги в результаті диспропорцій, які зростають. Всі класичні кризи характеризувалися перевиробництвом. Депресія або застій — це фаза циклу, яка саме і виявляється в застої виробництва, найнижчому рівні економічної активності. Головне на цій стадії – з'являється попит на результати науково-технічного прогресу, тому що саме оновлення виробництва, основного капіталу – матеріальна основа виходу з кризи. Пожвавлення починається з незначного зростання обсягу виробництва (у відповідь на зростання попиту) і помітного скорочення безробіття. Поступово обсяг виробництва досягає попереднього найвищого рівня і економіка вступає у фазу підйому. Підйом (зростання, піднесення) — це така фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг попереднього циклу і росте високими темпами, починається справжній економічний бум, швидке економічне зростання, яке, проте, вже закладає основу для наступної нової кризи. Наступна фаза підйому перевищує рівень розвитку попередньої, а ось фаза депресії може бути як нижче, так і вище за попередню. Економічні цикли можуть бути викликані різними причинами і тривати різний проміжок часу. Розрізняють: · довгострокові цикли або так звані «довгі хвилі» Кондратьєва, названі ім'ям російського економіста Миколи Кондратьєва. Матеріальною основою "довгих хвиль" вважають структурне оновлення технологічного способу виробництва в результаті науково-технічного прогресу, який виявляється, зокрема, як оновлення основного капіталу. Тривалість даних циклів – 40 – 60 років; · будівельні цикли Кузнеця. Відомий американський економіст, лауреат Нобелівської премії Саймон Кузнець розкрив теорію будівельних циклів тривалістю 15—20 років, пов'язаних з періодом масового оновлення житла та виробничих споруд; · середньострокові 7 - 12-річні цикли Клемента Жуглара (Джаглера). Їх ще називають промислові, класичні, інвестиційні цикли. Матеріальною основою цих циклів є дія різних грошово-кредитних чинників, коливання ставки відсотка; · короткострокові цикли Джозефа Кітчина, які ще називають цикли запасів. Спочатку їх причину вбачали в коливанні світових запасів золота. У сучасних умовах їх причиною вважають періодичні коливання вкладень в товарно-матеріальні цінності, товарні запаси. Тривалість цих циклів 3-5 років; · сезонні господарські цикли, які обумовлені коливаннями господарської інвестиційної активності протягом року (прикладом можуть бути сплески, пов'язані з весняно-польовими роботами, періодом збору урожаю, або бум в передноворічні дні, перед жіночим святом 8 Березня). Циклічність можна розглядати як один із засобів саморегулювання ринкової економіки. Криза має дві сторони: руйнівну (тому що означає руйнування пропорцій в економіці) і оздоровчу (тому що приводить до оновлення основного капіталу, здешевлення продукції). Економіка України зазнала значних втрат в кризові 90-і роки ХХ століття. За 1990-1999 рр. ВВП країни скоротився на 59,2 %, обсяги промислової продукції – на 48,9 %, сільського господарства – на 51,5 %. Реальна заробітна плата зменшилася в 3,82 разу, а реальні виплати пенсій – в 4 рази. Але криза в національній економіці перш за все трансформаційна, яка обумовлює перехід, по-перше, від командно-адміністративної економічної системи до ринкової, по-друге, від розвитку в умовах єдиного СРСР до розвитку суверенної самостійної держави, по-третє, від монополізму державної власності до розвитку різноманіття форм власності, по-четверте, від диктатури до демократії. Сучасні цикли мають певну специфіку. У сучасних умовах економічні цикли стають більш синхронними. Тобто відбувається збіг циклічних коливань в різних країнах і регіонах, що обумовлено інтернаціоналізацією виробництва, розвитком економічних зв'язків між країнами, поглибленням співпраці. Окрім цього науково-технічна революція сильно вплинула на цикли, породивши, з одного боку, структурні кризи (наприклад у вугільній або текстильній промисловості), а з іншого боку, наукоємкі галузі, які є менш чутливими до циклічності (наприклад мікроелектроніка, робототехніка). Прискорення оновлення основного капіталу зменшило тривалість циклів, але і збільшило частоту криз. Активний вплив в ХХ столітті на економічні цикли почало здійснювати і державне регулювання економіки, націлене на активізацію економічних процесів в періоди спаду і депресії та на заборону ділової активності на стадії підйому. Ці дії привели до зменшення амплітуди коливань сучасних циклів. Це означає, що країни не так глибоко «досягають дна» на стадії депресії, але і не так «високо злітають» на стадії підйому, тобто наближаються до загальної тенденції економічного розвитку.
ТЕМА 5. Фіскальна політика держави Бюджетно-податкова (фіскальна) політика – це заходи уряду, направлені на забезпечення повної зайнятості та виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни державних витрат і системи оподаткування. Фіскальна політика виконує наступні основні функції: вплив на стан господарської кон'юнктури; перерозподіл національного доходу; накопичення необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм. Державними витратами є витрати, пов'язані з діяльністю держави. За допомогою держави здійснюється споживання суспільних благ і трансфертні платежі домогосподарствам (соціальна допомога, страхування по безробіттю та ін.). Держава фінансує свої витрати за рахунок податкових надходжень. Податки – це частина доходу, яка виплачується фізичними та юридичними особами на користь держави в розмірі, встановленому законом. Податки діляться на прямі і непрямі. Прямі податки стягуються державою безпосередньо з доходів власників майна. До них відносяться земельний, домовий, на цінні папери; індивідуальні: прибутковий з населення, на прибуток з корпорацій, із спадку. Непрямі податки встановлюються у вигляді надбавок до ціни товарів або тарифів на послуги. Навідміну від прямих, вони не пов'язані з розмірами доходів або вартістю майна платника податків. Непрямі податки виступають в трьох видах: акцизи, фіскальні монопольні податки, мита. Мал.5.1. Класифікація податків Основна макроекономічна функція держави - це стабілізація економіки. Фіскальна політика, яка охоплює збільшення державних витрат (G), скорочення податків (T) або комбінування цих заходів з метою розширення сукупного попиту, зниження рівня безробіття в період циклічного спаду, називається стимулюючою бюджетно-податковою політикою (фіскальна експансія). Стабілізація економіки в умовах надмірного сукупного попиту, який виникає в результаті циклічного підйому, зростання інфляції забезпечується за допомогою стримуючої фіскальної політики, тобто скорочення державних витрат і збільшення податків (фіскальна рестрикція). Застосування різних інструментів фіскальної політики (зміна державних витрат або рівня податкових ставок) має різний вплив на сукупний попит. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |