 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
ІУ. За клінічним перебігом
• Явний (клінічний)
• Латентний
У. За морфологічними змінами в ЩЗ:
• Дифузний
• Вогнищевий
Клініка
Аутоімунний тиреоїдит розвивається поступово, тривалий час його перебіг може бути непомітним.
♦ Першим та основним симптомом захворювання у дітей в більшості випадків є збільшення щитоподібної залози за відсутності клінічних проявів порушень її функції. Часто виявляють випадково.
♦Розрізняють гіпертрофічну та атрофічну форми. Зоб визначається при гіпертрофічній формі. Залоза збільшена дифузно. При незначній тривалості захворювання залоза при пальпації м’яка або еластичної консистенції, поверхня зерниста, може бути рівною, гладкою; безболісна, рухлива при ковтанні, з характерним збільшенням перешийка. На пізніх стадіях тканина залози стає щільною, поверхня бугристою, можуть пальпуватися вузлові утворення. Збільшення залози може бути асиметричним, переважно за рахунок правої частки. Зоб великих розмірів стискує оточуючі тканини.
♦У більшості дітей, хворих на АІТ, клінічно визначають еутиреоз. У деяких хворих на початку захворювання можуть виявлятися симптоми тиреотоксикозу (хашитоксикоз). Хворі скаржаться на слабкість, нездужання, дратівливість, біль в ділянці серця, серцебиття, порушення сну. Іноді на початковій стадії захворювання проявляється болем у горлі, захриплістю, відчуттям тиску в ділянці шиї, дисфагією. Відзначається ізольоване зниження рівня ТТГ при нормальних Т3 і Т4. Гіпертиреоз при АІТ є транзиторним і через деякий час змінюється на еутиреоз.
♦При клінічному еутиреозі за даними лабораторних досліджень (рівні тиреоїдних гормонів та тиротропіну) може виявлятися прихований гіпотиреоз. В багатьох випадках функція ЩЗ не порушується.
♦Тривалий імунний запальний процес внаслідок поступового зменшення кількості функціонуючих клітин спричинює зниження функціональної активності ЩЗ. Внаслідок деструктивних процесів та фіброзного переродження паренхіми залози у таких дітей в дорослому стані можна очікувати розвиток гіпотиреозу різного ступеня тяжкості.
♦У близько 25% підлітків з гіпертрофічною формою АІТ впродовж наступних років може відбуватися спонтанний зворотний розвиток процесу в ЩЗ; гіпотиреоз розвивається не більше, ніж у третини з них (І.І.Дєдов та співавт., 2006).
♦При атрофічній формі розміри щитоподібної залози нормальні, або навіть зменшені; іноді залоза пальпується у вигляді щільного, невеликого за об’ємом утворення. У дитячому віці ця форма зустрічається дуже рідко.
Діагностика
Діагноз аутоімунного тиреоїдиту базується на сукупності клінічного, ультразвукового, радіоімунологічного, імунологічного, радіоізотопного та морфологічного методів дослідження:
◘ Ультразвукове дослідження ЩЗ для діагностики має багато переваг. Характерними ехографічними ознаками аутоімунного тиреоїдиту є:
-асиметричне збільшення ЩЗ, чіткі та нерівні контури;
-гіперплазія перешийка;
-наявність сполучнотканинних тяжів у вигляді лінійних структур, що пересікають тиреоїдну тканину і надають залозі пористого, часткового або петлястого характеру;
-заміщення тиреоїдної тканини сполучною виявляється наявністю ділянок підвищеної акустичної щільності, які чергуються з гідрофільними і надає ехографічній картині своєрідного пістрявого різнобарвного вигляду;
-можлива наявність в паренхімі кальцинатів;
-при атрофічній формі розміри щитоподібної залози значно зменшені, наявність масивних ділянок фіброзу, що заміщують тиреоїдну паренхіму.
◘ Імунологічні тести:
-Виявлення антитіл до тиреоїдних антигенів – до тиреоглобуліну, мікросомальної фракції епітелію ЩЗ, тиреопероксидази. Титр сироваткових антитіл в міру прогресування захворювання зростає.
-Зниження загальної кількості Т-лімфоцитів за рахунок Т-супресорів.
-Збільшення коефіцієнта Т-хелпери/Т-супресори.
-Збільшення концентрації в крові Ig G, М, особливо А.
-Підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів.
◘ Радіоімунологічне визначення рівнів тиреоїдних гормонів та тиротропіну в крові при аутоімунному тиреоїдиті є інформативним методом оцінки функціонального стану ЩЗ та критерієм ефективності терапії. Коливання функціонального стану ЩЗ при аутоімунному тиреоїдиті від гіпертиреозу до гіпотиреозу через проміжні стани складають і поліморфну картину змін рівнів тиреоїдних гормонів в крові.
Для практичних цілей достатньо визначення тироксину (Т4) і тиротропіну (ТТГ). Визначення рівнів гормонів виявляє декілька варіантів змін:
- концентрація в крові Т4 та ТТГ в межах норми;
- нормальний рівень Т4 та підвищений вміст ТТГ (субклінічний гіпотиреоз);
- знижений рівень Т4 та підвищений вміст ТТГ (явний гіпотиреоз);
- підвищення рівня Т4 та нормальний або знижений вміст ТТГ в крові.
- підвищення рівня ТТГ в крові є найбільш ранньою ознакою гіпотиреозу, коли ще відсутні його клінічні ознаки.
◘ Радіоізотопне дослідження ЩЗ втратило своє основне значення для діагностики тиреоїдної патології у зв’язку із застосуванням більш безпечних та досить інформативних методів (УЗД та радіоімунологічне визначення тиреоїдних гормонів в крові). Але в деяких сумнівних випадках для уточнення діагнозу вони залишаються незамінними. В педіатричній практиці використовують короткоживучі ізотопи йоду (125J, 132J) та ізотопи технецію (99mTc). Вони дають незначну загальну та місцеву дозу опромінення. Сканування ЩЗ дозволяє оцінити топографію органу, виявити екопічні вогнища, дефекти паренхіми, наявність вузлів, їх функціональну активність.
◘При поєднанні аутоімунного тиреоїдиту з вузловими утвореннями показане проведення тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії ЩЗ з подальшим цитологічним дослідженням пунктату. При аутоімунному тиреоїдиті в пунктаті виявляють велику кількість лімфоїдних елементів різного ступеня зрілості, плазматичні клітини, характерним є наявність гігантських еозинофільних клітин (Гюнтле-Ашкіназі).
Поиск по сайту: