|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 4.4.1 Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища. Забруднення водиОбсяги скидів забруднюючих речовин та їх концентрацію визначають на підставі даних обстеження об'єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій тощо з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затверджених норм гранично допустимих скидів (ГДС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули. Середню концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначають з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчислюють за формулою де Сс — середня концентрація, що приймається як розрахункова при визначенні збитків, г/м3; С1, С2, Сп — концентрація забруднюючих речовин у відібраних пробах за період порушення водоохоронного законодавства, г/м3; п — кількість проб. Об'єм стічних вод із суден, плавзасобів і водних споруд розраховують за формулою де 0,9 — коефіцієнт, що враховує нормативні витрати води; Wз.в — об'єм забраної води, м3; Wн.в— об'єм невикористаної води, м3; Wст.в — об'єм стічної води в місткостях водного транспорту або зданої на берегові очисні споруди, м3. За відсутності даних про кількість нафти чи інших забруднюючих речовин їх масу визначають за формулою де Мі — маса нафти (нафтопродуктів), яка потрапила у воду, т; Мр—маса нафти (нафтопродуктів), розлитої на 1 м2 поверхні води, т; Мф — маса нафти на 1 м2 поверхні води, що має природне походження; S —площа розливу нафти, м2; 10-6 — коефіцієнт, який враховує розмірність величин; Ср — концентрація розчиненої у водінафти на глибині п, г/м3; Сф.к — фонова концентрація розчиненої у воді нафти, г/м3; V — об'єм забрудненої води, м3, що визначається за формулою де п — глибина поширення нафти у воді, м. При встановленому факті забруднення поверхневих та морських вод збитки в гривнях для наднормативних скидів визначають за формулою де Vх — витрати зворотних вод, м3/год; Тх — тривалість наднормативного скиду, год; Сс.ф - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/м3; Сд — дозволена до скиду концентрація забруднюючих речовин, яку визначено при затвердженні ГДС, г/м3. У разі скиду речовин, які відсутні в переліку допустимих до скиду, а фактична концентрація їх перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК) для водного об'єкта, що приймає зворотні води, в розрахунковій формулі Сд приймається рівним ГДК; 0,06 — коефіцієнт відшкодування збитків як частка мінімальної заробітної плати, що припадає на знешкодження забруднення 1 м3 водного прошарку, Аі — показник відносної небезпечності речовини, визначається із співвідношення 1/Сгдк, де Сгдк — гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з Санітарними правилами і нормами або Узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм; n — величина мінімальної заробітної плати, грн, φ — коефіцієнт, який враховує категорію водного об'єкта: морські та поверхневі водні об'єкти комунально-побутового водокористування — 1,0; поверхневі водні об'єкти господарсько-питного водокористування — 1,4, поверхневі та морські водні об'єкти рибогосподарського водокористування II категорії— 1,6, І категорії — 2,0; 10-6 — коефіцієнт, який враховує розмірність величин. Збитки для самовільних, аварійних та санкціонованих вимушених скидів зворотних вод визначають за формулою Збитки для скидів зворотних вод із водних транспортних засобів визначають за формулою де W — об'єм скинутих зворотних вод, м3; Сф—-фактична концентрація забруднюючої речовини в зворотних водах, г/м3. У разі відсутності даних про витрати скинутих із судна господарсько-фекальних вод та про їх концентрацію об'єм накопичення їх для суден І категорії (судна довжиною понад 65 м необмеженого району плавання, незалежно від чисельності екіпажу) приймається рівним 50 л, для решти категорій —25 л на одну особу за добу. Збитки для аварійних та інших скидів сировини, речовин у чистому вигляді визначають за формулою де М — маса скинутої забруднюючої речовини, кг. Збитки від забруднення водного об'єкта сміттям розраховують за формулою де Мс — маса сміття, ц, що зібране судном-сміттєзбірником, визначена як добуток множення забрудненої площі S, м2, на середню масу Wср сміття, ц, з 1 м2,зібраного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центра за формулою S — площа водної поверхні, забрудненої сміттям, м2; Кх — коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям 4,0 — вартість перевезення та утилізації сміття; крб.; Аі — показник небезпечності сміття, визначається з відношення 1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття; Т — час роботи спецсуден на збиранні сміття, год; 2,5 — вартість 1 год роботи спец-судна, грн. Загальну суму збитків при одночасному забрудненні водного об'єкта кількома забруднюючими речовинами визначають додаванням до найбільшої з усіх розрахованих суми збитків для інших забруднюючих речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15. У разі залпового скиду, що призвів до забруднення водного об'єкта в контрольному отворі до 50 і більше ГДК, розраховану суму збитків помножують на коефіцієнт 10. Якщо було вжито заходів щодо ліквідації наслідків забруднення, то сума збитків зменшується залежно від кількості зібраної забруднюючої речовини та часу, витраченого на ліквідацію наслідків забруднення. Зменшену суму збитків розраховують за формулою де Зп.с — початкова сума збитків, крб.; ∆Мі — маса зібраної забруднюючої речовини за кожний відрізок часу збирання, т; М — маса скинутої забруднюючої речовини, т; Кзі — коефіцієнт зменшення збитків згідно зі строками ліквідації наслідків забруднення: При самовільному та безгосподарному водокористуванні або перевищенні ліміту використання води збитки розраховують за формулою де W — об'єм води при самовільному або безгосподарному її використанні, м3; r — чинні на час порушення тарифи на воду, грн./м3.
[7] ст..165-170 ЕКОЛОГІЧНИЙ БЮДЖЕТ І ПРИРОДООХОРОННІ ФОНДИ Для фінансування екологічних програм і заходів утворюються державний та місцеві позабюджетні фонди охорони навколишнього середовища. Місцеві позабюджетні фонди формуються в межах єдиного позабюджетного фонду місцевого самоврядування за рахунок: · платежів за забруднення навколишнього середовища; · грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля, санітарних норм і правил та за шкоду, заподіяну порушенням законодавства в результаті господарської та іншої діяльності, за понадлімітне використання природних ресурсів; · цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян; · надходжень від реалізації конфіскованого відповідно до законодавства майна, яке було предметом екологічного правопорушення. Розподіл платежів, що надходять до місцевих позабюджетних фондів охорони навколишнього середовища, здійснюють органи місцевого самоврядування за поданням державних природоохоронних органів. Державний позабюджетний фонд охорони навколишнього середовища утворюється за рахунок: · відрахувань з відповідних місцевих позабюджетних фондів, розмір яких визначається Верховною Радою; · добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень. Розподіл платежів, що надходять до державного позабюджетного фонду охорони навколишнього середовища, здійснюється Кабінетом Міністрів за поданням державних природоохоронних органів. Кошти місцевих і державного позабюджетних фондів використовуються тільки за цільовим призначенням для фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів щодо зниження впливу забруднення біосфери на здоров'я людини. Стимулювання охорони довкілля та раціонального природокористування передбачає: · надання пільг при оподаткуванні підприємств, які реалізують заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища, а також при переході їх на маловідходні ресурсо- й енергозберігаючі технології, при організації виробництва і впровадженні очисного обладнання та устаткування для утилізації забруднюючих речовин і переробки відходів, а також приладів контролю за станом середовища і джерелами викидів та скидів забруднюючих речовин, при виконанні інших екологічних заходів; · надання на пільгових умовах короткострокових і довгострокових позик для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища; · встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів; · звільнення від оподаткування фондів охорони навколишнього середовища; · передачу частини коштів позабюджетних фондів охорони навколишнього середовища на договірних умовах підприємствам на заходи для гарантованого зниження викидів і скидів забруднюючих речовин і зменшення шкідливих фізичних, хімічних та біологічних впливів на стан навколишнього середовища, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв; · надання можливостей отримання природних ресурсів під заставу.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |