Плата за використання надр

З 1994 р. діє Інструкція про порядок обчислення і сплати платежів за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин. Плата поширюється на корисні копалини за­гальнодержавного і місцевого значення.

Корисні копалини, не віднесені до місцевого значен­ня, вважаються загальнодержавними.

Об'єктом плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин є обсяг погашених ба­лансових запасів корис­них копалин.

Обсяг погашених запасів — це обсяг видобутих і втрачених у процесі видобутку корисних копалин.

До гідромінеральних ресурсів належать мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, розсоли, ропа.

У разі розробки забалансових запасів корисних ко­палин вони повинні бути переведені на балансові.

Плату за спеціальне використання надр при видобу­ванні корисних копалин вносять:

· суб'єкт підприємницької діяльності, що видобуває та реалізує мінеральну сировину.

· суб'єкт підприємницької діяльності, до складу якого входить структурний підрозділ, що займається видобутком корисних копалин і передає їх для подальшої переробки в його межах.

Для суб'єктів підприємницької діяльності діє єдиний норматив плати щодо кожної одиниці погашених або ви­добутих балансових запасів корисних копалин у розмірі одного відсотка ціни реалізації одиниці видобутої міне­ральної сировини без урахування податку на добавлену вартість. Для підприємств вугільної промисловості до нормативу плати застосовується коригуючий коефіці­єнт 0,5.

Для шахт, рудників і кар'єрів, що видобувають ко­рисні копалини і передають їх для переробки один од­ному за собівартістю, при обчисленні плати замість ці­ни приймається собівартість у межах підрозділу, збільшена на коригуючий коефіцієнт 1,1

Якщо суб'єкт підприємницької діяльності одну час­тину видобутих корисних копалин реалізує, а другу — передає для переробки за собівартістю, обчислення плати здійснюється окремо.

При розробці більше одного виду мінеральної сиро­вини плата за спеціальне використання надр під час видобування корисних копалин обчислюється за кожний вид окремо. У разі видобування багатокомпонент­них видів корисних копалин плата обчислюється як за один вид мінеральної сировини профілюючого компо­нента.

Фактична ціна одиниці реалізованої мінеральної си­ровини визначається діленням виручки, одержаної фак­тично від реалізації корисних копалин, на обсяг її реа­лізації за звітний період, а собівартість одиниці видо­бутої мінеральної сировини — діленням собівартості мі­неральної сировини на обсяг, що відповідає її собівар­тості.

Підприємство, що одержує дотацію для компенсації різниці між розрахунковою ціною і ціною реалізації мі­неральної сировини із державного бюджету, вносить пла­ту за використання надр виходячи з ціни реалізації.

Плату за спеціальне використання надр при видобу­ванні корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 50 % перераховують до державного бюджету і 50 % — до бюджетів об­ластей. Контроль за правиль­ністю обчислення і своєчасністю сплати платежу за спе­ціальне використання надр при видобуванні корисних копалин здійснюють державні податкові інспекції.

Платники, які не подали квартальні розрахунки по­датковим органам, сплачують 110% суми платежу за спеціальне використання надр, обчисленої за попередній звітний період.

Суми платежів, що не були внесені в установлений термін, сплачуються до відповідного бюджету з нараху­ванням пені у розмірі 0,3 % суми недоїмки за кож­ний день прострочки платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу до дня сплати включно.

Поиск по сайту: