|
||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Еколого-економічна ефективність виробництва матеріальних благЕколого-економічна оцінка господарської та спеціальної природоохоронної діяльності, яка графічно зображена на рис. 4.1, наглядніше відображається аналітичними формулами та гіпотетичною грошовою оцінкою типових варіантів діяльності (табл. 31). Таблиця 3.1. Еколого-економічна оцінка господарської та спеціальної природоохоронної діяльності
Господарська діяльність недоцільна в тому випадку, якщо негативний екологічний ефект перевищує досягнутий в її результаті економічний. Недоцільною також є спеціальна природоохоронна діяльність у тому випадку, якщо витрати на її здійснення перевищують позитивний екологічний ефект, що досягається, тобто коли економічні витрати перевищують досягнення позитивних екологічних ефектів. Цей варіант дає від'ємний інтегральний еколого- економічний ефект (Еу - Ех< 0). Вважається допустимою, у порівняно нетривалому проміжку часу, таку господарську діяльність, яка дає економічний ефект, що дорівнює супутньому негативному екологічному ефекту (варіант 2). В галузі спеціальної природоохоронної діяльності такою гранично допустимою умовою є рівнозначність економічних витрат і досягнутого завдяки ним позитивного екологічного ефекту. Добрим, або задовільним варіантом, вважається така господарська діяльність, внаслідок якої досягається чистий економічний ефект без істотних порушень умов природного довкілля, а в галузі спеціальної охорони природи цільові економічні витрати відсутні. Природоохоронна діяльність здійснюється без спеціальних асигнувань. Інтегральний еколого-економічний ефект більший від нуля (варіант 3). Оптимальним варіантом, який забезпечує інтенсивний сталий розвиток економічної та екологічної систем, є одночасне отримання позитивних економічних та екологічних ефектів. У господарській діяльності витрати на її здійснення забезпечують економічний ефект за одночасного досягнення позитивного екологічного ефекту. У сфері природоохоронної діяльності, нарівні з досягненням екологічних ефектів, виробляється продукція або здійснюються послуги, реалізація яких забезпечує отримання ще й економічного ефекту. Загальний рівень оцінки переплетених у цьому варіанті господарської та спеціальної природоохоронної діяльності відповідає сумарній величині позитивних екологічного та економічного ефектів. Нарешті, теоретично допускається і п'ятий варіант, який наведено в табл. 4.1 "нетиповим". Це той рідкісний у практиці (навіть ідеальний), варіант господарської діяльності, внаслідок якої досягається більший позитивний екологічний ефект, ніж економічний (Ех>Еу). Спеціальна природоохоронна діяльність за цим варіантом забезпечує більший економічний ефект, ніж екологічний (ЕУ>ЕХ). Актуальність економічного аспекту проблем сучасного природокористування полягає в тому, що економічна теорія поки що, не може повністю пояснити, а практика планування та організації виробництва адекватно відобразити, ті нові закономірності і зміни, які відбуваються під впливом науково-технічної революції у взаємовідносинах двох глобальних систем "суспільного виробництва" і "природи". Незалежно від свідомості людей ці системи об'єктивно становлять діалектичну єдність і в умовах стрімкого науково-технічного прогресу все тісніше взаємодіють між собою. Це вимагає переходу від традиційного економічного аналізу та оцінки виробничо- господарської діяльності людини до інтегрального, еколого-економічного аналізу і еколого-економічної оцінки цієї діяльності. Істотне погіршення екологічної ситуації на глобальному, реґіональному і локальному рівнях, викликає необхідність розвитку нового еколого-економічного мислення. Цілком очевидно, що сьогодні керуватися традиційними уявленнями про вплив людини на довкілля та оцінку виробничо-господарської діяльності стає неправомірним. Необхідне розроблення принципово нових методів оцінки виробничо-господарської діяльності, яка об'єктивно пов'язана із щораз більшим впливом на природне життєве довкілля. Сутність екологічної економіки полягає, у принципово відмінному від традиційного способу економічного мислення, яке опирається на внутрішні, сутнісні, об'єктивні причинно-наслідкові взаємозв'язки між економічними результатами матеріального виробництва та його екологічними наслідками. З погляду традиційної економічної практики вимоги екологічної економіки є радикальними і викликають певне заперечення її засадничі принципи сприймаються далеко неоднозначно, і будуть ще тривалий час дискусійними, особливо у зв'язку з наданням Україні статусу ринкової держави. Особливо проблематичними є ті положення екологічної економіки, які пов'язані з необхідністю додаткових витрат підприємств і фірм на екологічні цілі. Згідно з постулатами традиційної ринкової економіки, такі витрати вважаються екстернальними. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |