АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Платежі за використання прісних вод

Читайте также:
  1. S-M-N-теорема, приклади її використання
  2. Аналіз використання виробничої потужності підприємства
  3. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  4. Аналіз використання обладнання і виробничої потужності підприємства
  5. Аналіз використання технологічного обладнання
  6. Аналіз ефективності використання основних фондів
  7. Аналіз інтенсивності й ефективності використання основних засобів
  8. Аналіз показників використання основних засобів підприємства
  9. Аналітичний огляд використання вторинної сировини і відходів
  10. Баланс часу зміни та коефіцієнт використання часу зміни
  11. Будова, призначення та правила використання порошкових вогнегасників.
  12. Вартісні показники ефективності використання

Плата стягується відповідно до Інструкції про порядок обчислення
і сплати платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів (1994р.). Плата поширюється на водні ресурси загальнодержавного і місцевого значення. До прісних водних ресурсів загальнодержавного значення нале­жать:

· поверхневі води, віднесені до басейнів річок, що роз­ташовані або використовуються на території кількох об­ластей, включаючи притоки всіх порядків;

· підземні прісні води.

Решта належать до прісних водних ресурсів місце­вого значення.

Розміри платежів за використання прісних водних ресурсів, крім тих, що використовуються підприємствами гідроенергетики і водного транспорту, обчислюються відповідно до нормативів плати, обсягів використання води та ліміту.

Ліміт використання — це гранична кількість води, на використання якої водокористувачеві видається дозвіл у встановленому порядку. Ліміти використання прісних водних ресурсів місцевого значення затверджують. обласні Ради народних депутатів за поданням природоохоронних ор­ганів. Ліміт затверджується на річний обсяг використан­ня води на виробничі та інші потреби до 10 січня, а для зрошуваного землеробства — до 10 березня поточного року. Квартальні ліміти використання води водоспоживачі розраховують у межах затвердженого річного лі­міту з урахуванням проектних матеріалів і виробничих програм та узгоджують їх з відповідними органами і подають податковим органам.

Не підлягають лімітуванню водні ресурси, що вико­ристовуються без вилучення їх з водних джерел.

Для водокористувачів, водозабезпечення яких здійс­нюється з водогосподарських систем — нормативи плати встановлюються в карбованцях за 1 м3 використаної води.

Для водокористувачів, виробничі потреби яких задо­вольняються без вилучення води з водного джерела і для яких не встановлюється ліміт використання прісних вод­них ресурсів, нормативи плати визначаються: для ГЕС —за 1 м3 води, пропущеної через турбінні агрегати; для діючого вантажного флоту — за 100 т вантажо­підйомності на рік.

Тимчасові нормативи плати за спеціальне викорис­тання прісних поверхневих та підземних водних ресур­сів, а також пільгові коефіцієнти до тимчасових норма­тивів плати для окремих категорій водокористувачів за­тверджені в 1994 р. постановами Кабінету Міністрів України № 75 «Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресур­сів і тимчасових нормативів плати за їх спеціальне вико­ристання» та № 247 «Про розмір плати за використання прісних водних ресурсів сільськогосподарськими товаро­виробниками».

До нормативів плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів підприємствами гідроенергетики застосовується коефіцієнт 0,005. При використанні води, що надходить із змішаних джерел, норматив її використання обчислюється за середньо­зваженими вимірами з урахуванням установлених лімі­тів використання води з різних джерел і відповідних нор­мативів плати.

Підприємства, що ви­користовують для охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, плату до бюджетів вносять тільки за воду, яку забирають з водогосподарських сис­тем і використовують для підживлення оборотної системи.

Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів не справляється за:

· воду, що відпускається платниками платежів іншим водокористувачам;

· використання підземних вод, які є сировиною в тех­нологічному процесі для вилучення корисних компонен­тів, що містяться в них;

· використання підземних вод, які вилучаються з надр разом з видобутком корисних копалин, а також забір яких допомагає усувати небезпечну дію вод у господар­ській діяльності.

Власники водного транспорту не вносять плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів стоянковим, службово-допоміжним флотом та букси­рами.

Водокористувачі, які використовують воду з кана­лів, вносять плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів.

За понадлімітне використання прісних водних ресур­сів плата обчислюється і справляється у п'ятикратному розмірі.

Кількість води, що використовується, підприємство-водокористувач визначає на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів. У разі відсутності водовимірювальної апаратури витрати води розраховують за обсягом виробленої продукції чи нада­них послуг, норми водовитрат на одиницю продукції, ха­рактеристик працюючих насосів, витрат електроенергії або іншими можливими методами.

У межах встановленого ліміту платежі відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітне їх викорис­тання стягуються з прибутку, що залишається у розпо­рядженні суб'єкта підприємницької діяльності.

Водокористувачі, які вчасно не подали податковим органам квартальні розрахунки за встановленою фор­мою, сплачують 110% суми платежу за спеціальне використання прісних водних ресурсів, обчисленої за по­передній звітний період. Плата за спеціальне викорис­тання прісних водних ресурсів загальнодержавного зна­чення перераховується в розмірі 50 % до державного бюджету і 50 %—до місцевих бюджетів.

Суми плати за спеціальне використання пріс­них водних ресурсів, що не були внесені у встановлений строк, сплачуються з нарахуванням пені у розмірі 0,3 % від суми недоїмки за кожний день прострочки платежу, починаючи з наступного дня після настання строку пла­тежу, включаючи день сплати.

У разі приховування або залишення платниками су­ми платежу в межах ліміту, з них стягується вся сума донарахованого платежу і застосовується фінансова санкція у вигляді стягнення у двократному розмірі тієї ж суми, а у разі повторного порушення протягом року після встановлення порушення попередньою пере­віркою—у п'ятикратному розмірі донарахованої суми.

 

 

4.3. ПЛАТЕЖІ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 

Платежі за забруднення навколишнього се­редовища є складовою частиною фінансового механіз­му охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Основу платежів становлять норма­тиви плати за забруднення навколишнього середовища. Згідно з Методикою визначення розмірів плати і стяг­нення платежів за забруднення навколишнього середо­вища України (1993 р.) нормативи встановлюються за:

викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціо­нарними і пересувними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, те­риторіальні та внутрішні морські води, а також підзем­ні горизонти, в тому числі скиди, що провадяться під­приємствами через систему комунальної каналізації;

розміщення відходів промислового, сільськогосподар­ського, будівельного та іншого виробництва.

Розміри платежів за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються на підставі лі­мітів та фактичних обсягів викидів і скидів забрудню­ючих речовин, розміщення відходів, а також базових нормативів плати за них і відповідних регулювальних коефіцієнтів.

Плата за забруднення навколишнього середовища в межах установлених лімітів коригується за регіонами України застосуванням коефіцієнтів, що враховують те­риторіальні екологічні особливості, та коефіцієнтів ін­дексації базових нормативів плати.

Ліміти скидів забруднюючих речовин ви­значаються для підприємств з урахуванням гранично до­пустимих обсягів скидів по кожному інгре­дієнту і доводяться до них як тимчасово погоджені ве­личини скидів забруднюючих речовин по кожному інгредієнту в тоннах на рік.

Ліміти розміщення відходів у навколишньому середо­вищі визначаються для підприємств у тоннах на рік за класами токсичності згідно з дозволами на розміщення, що видаються в установленому порядку.

За понадлімітні скиди забруднюючих речо­вин і розміщення відходів установлюється підвищений розмір плати на підставі базового нормативу плати, кое­фіцієнта індексації, коефіцієнтів, що враховують тери­торіальні екологічні особливості, і коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні викиди і скиди забруднюючих ре­човин і розміщення відходів. У разі відсутності на під­приємстві затверджених у встановленому порядку лімі­тів скидів забруднюючих речовин та розміщен­ня відходів нормативи плати за скиди забруд­нюючих речовин та розміщення відходів установлюються як за понадлімітні.

Платежі підприємств за викиди і скиди забрудню­ючих речовин і розміщення відходів у межах встанов­лених лімітів (тимчасово погоджених величин) відносять­ся на витрати виробництва, а при перевищенні лімітів провадяться за рахунок прибутку, що залишається у роз­порядженні підприємства.

Індексування розмірів платежів за забруднення нав­колишнього середовища провадиться підприємствами при сплаті щоквартальних та остаточних річних плате­жів відповідно до доведених коефіцієнтів індексації. У разі несвоєчасного перерахування авансових та оста­точних платежів за забруднення навколишнього середо­вища не внесена сума стягується з нарахуванням пені з суми недоїмки за кожний день прострочення, включа­ючи день сплати.

Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речо­вин стаціонарними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров'я людей, об'єкти жит­лово-комунального господарства, сільськогоспо­дарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресур­си, основні фонди промисловості і транспорту.

Складовими розміру платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами за­бруднення є плата в межах викидів забруднюючих речовин.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забрудню­ючих речовин стаціонарними джерелами забруднення визначають за формулою п

 

Пас =ΣНбіМбіКтКінд

 

де Нбі — базовий норматив плати за викиди в атмосфе­ру 1 т і-ї забруднюючої речовини, крб./т; Мбі— маса річного викиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Кт— коефіцієнт, що вра­ховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кінд— коефіцієнт індексації.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, залежить від чисельності жите­лів населеного пункту, його господарського значення і розраховується за формулою:

 

КтнасКф

де Кнас— коефіцієнт, що залежить від чисельності жите­лів населеного пункту; Кф — коефіцієнт, що враховує господарське значення населеного пункту

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)