ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. Серед різноманітних суспільних відносин, урегульованих правом, виокремлюють сферу досить складних людських стосунків

Серед різноманітних суспільних відносин, урегульованих правом, виокремлюють сферу досить складних людських стосунків, які засновані на родинних зв’язках або спрямовані на їх створення та водночас можуть містити елементи економічного характеру. Це - сімейні правовідносини. Вони виникають на основі укладеного шлюбу, народження дітей чи іншого родства, усиновлення дітей, прийняття дітей на виховання. Ці стосунки за своїм змістом дуже близькі до цивільних і по суті є такими. Однак вони мають особливості, які дають підстави виділити їх в окрему сферу, а норми, що їх регулюють, - в окрему галузь права - сімейне право.

Таким чином, сімейне право - це сукупність правових норм, які регулюють особисті немайнові та такі, що ґрунтуються на них, майнові відносини, які виникають на основі шлюбу, сім’ї, родства, усиновлення, прийняття дітей на виховання.

Сімейні правовідносини - це насамперед особисті немайнові відносини. Так, шлюбні відносини - це подружні стосунки взаємної поваги, любові, моральної підтримки, на основі яких виникають майнові права і обов’язки подружжя. Або батьківство - це передусім кровний і духовний зв’язок батька з дитиною, його піклування про неї, виховання тощо, а на їх основі виникає обов’язок щодо утримання цієї дитини до досягнення повноліття.

Сімейні відносини виникають лише між громадянами на підставі конкретних юридичних фактів. Юридичні ж особи взагалі не є суб’єктами сімейного права. Ці відносини регулюються спеціальними нормативно-правовими актами, основним з яких є Сімейний кодекс України. Істотний вплив на них мають норми етики, моралі, звичаї та традиції.

Сімейне право регулює особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір’ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, а також деякі майнові відносини між іншими членами сім’ї. Але сімейне право не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником та між іншими родичами за походженням.

В рамках курсу «Сімейне право» деталізуються такі сімейні правовідносини - це передусім стосунки між членами сім’ї. Поняття сім’ї розглядається багатьма науками: філософією, соціологією, психологією та ін. Щодо права, то єдиного визначення сім’ї для всієї правової системи України раніше не існувало, оскільки воно не визначалося на законодавчому рівні.

Метою викладання дисципліни є:

- виконання вимог Закону України «Про вищу освіту» в частині підготовки бакалавра;

- вивчення та засвоєння норм, положень та інститутів Сімейного кодексу України, початок якому було закладено прийнятою в 1996 році Конституцією України, в якій закріплено ряд основоположень правових принципів, на яких будується сімейне законодавство, головним з яких є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина.

- аналіз та узагальнення судової практики щодо вирішення сімейних спорів;

- розвиток навичок самостійного вирішення практичних проблем в сфері сімейних правовідносин.

Завдання дисципліни «Сімейне право» полягає в тому, щоб в результаті її вивчення студенти:

1) знали:

- положення актів сімейного законодавства України та міжнародних договорів щодо правового регулювання правовідносин між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами;

- основні положення сімейно-правової доктрини з питань укладання та припинення шлюбу, виникнення, припинення правовідносин між батьками та дітьми, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- - підходи судової практики щодо тлумачення і застосування законодавства України, що регулює сімейні правовідносини

2) вміли:

- правильно тлумачити сімейно-правові норми;

- застосовувати сімейно-правові норми для вирішення конкретних практичних ситуацій;

- складати проекти сімейно-правових договорів та інших документів;

- самостійно аналізувати наукову літературу з дисципліни;

- самостійно ставити практичні проблеми і шукати шляхи їх вирішення;

- самостійно проводити прівняльно-правовий аналіз;

- самостійно аналізувати і узагальнювати судову практику.

Допомогти зрозуміти зміст сімейно-правовових правовідносин, в першу чергу, такі види самостійної підготовки студентів: вивчення наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів, виступів вчених і працівників правозастосовчих органів у періодичній пресі, узагальненої судової практики, зарубіжного законодавства та літератури тощо.

З цією метою складено список джерел, які опубліковані в останні роки та не включалися до програми з дисципліни «Сімейне право України».

Поглиблене засвоєння норм інституту сімейно-правових правовідносин передбачає вивчення сучасних теоретичних концепцій, дискусійних положень науки цивільного права, критичне осмислення проблемних питань, розвиток самостійного правового мислення, що допоможе правильно зорієнтуватися в нормативному матеріалі і засвоїти необхідний обсяг інформації.

Переважна більшість цих проблем розглядається в лекціях, має бути обговорена в ході семінарських занять та самостійно осмислена студентами при підготовці реферативних повідомлень, згідно визначеної тематики.

При підготовці до семінарських занять і, особливо при написанні реферату в порядку самостійної роботи студента, слід звертатися до лектора та викладачів, які ведуть семінарські заняття, за консультацією.

Якщо студент не підготувався до семінару чи пропустив його з будь – якої причини, він зобов’язаний відпрацювати цю тему викладачу, який веде заняття. В разі, якщо ці вимоги не будуть виконані або до початку залікової сесії не будуть подані реферати у встановлений строк, студента за поданням кафедри не буде допущено до складання екзаменаційної сесії.

Поиск по сайту: