Технологія монтажу з’єднувальних муфт

Кабелі напругою до 10 кВ з’єднують чавунними (до 1 кВ), епоксидними (до 1 і 6 –10 кВ) і свинцевими (6 –10 кВ) муфтами, а також муфтами гарячої і холодної усадки.

Чавунні з’єднувальні муфти типу СЧ (рис.1.5.1) складаються з нижньої 1 і верхньої 2 половин корпусу (півмуфт).

Рис.1.5.1. З’єднувальна муфта типу СЧ:

1 – нижня половина корпусу, 2 – верхня половина корпусу, 3 – підмотка зі смоляної стрічки, 4 – кришка, 5 – заливний отвір, 6 – стяжні болти, 7 фарфорова розпірка, 8 – контактний болт заземлення, 9 – провідник заземлення, 10 – гільзи з’єднувальні, 11 – ущільнювач, 12 – кабельний склад.

Фарфорові розпірки забезпечують необхідні ізоляційні відстані між жилами кабелю і з’єднувальними гільзами. Кабельний склад служить основною ізоляцією в муфтах. Підмотку зі смоляної стрічки роблять на ділянках кабелю довжиною 100 мм в місцях стикання горловини муфти з кабелем.

В нижню половину корпусу муфти симетрично стінкам укладають з’єднання і заповнюють паз ущільнювачем.

До контактних площадок нижньої половини муфти контактними болтами приєднують провід заземлення. На нижню частину корпусу накладають верхню частину і з’єднують їх болтами, затягуючи їх рівномірно.

Вогнем газового пальника підігрівають корпус муфти до 50 – 60°С і в три-чотири прийоми заливають її бітумним складом (кабельною масою МБ-90, - маса бітумінозна з температурою плавлення 90°С) при температурі 160°С. При першому заповненні покривають складом всю поверхню кабелю в муфті, після усадки її заповнюють до верха, а потім остаточно доливають 1– 2 рази.

Після охолодження бітумного складу заливний отвір закривають кришкою, попередньо вклавши в канавку прокладку з гуми або пеньки. Болти і шви муфти покри -вають антикорозійним складом (лак асфальтобітумний).

З’єднувальні епоксидні муфти типу СЭ використовують в лініях з напругою 1 – 110 кВ.

Корпуси з’єднувальних муфт СЭс на напругу 1 кВ відливаються в металеві або пластмасові форми з епоксидного компаунду безпосередньо при монтажі.

Корпуси з’єднувальних муфт на напругу 6... 10 кВ типів СЭ і СЭв відливаються на заводі (рис. 12.4). Будова з’єднувальної епоксидної муфти СЭв показана на рис.1.5.2.

Рис.1.5.2. Епоксидна з’єднувальна муфта типу СЭв:

1 – ущільнююча підмотка стрічкою ПВХ, 2 – кільцева ущільнююча підмотка, 3 – гумове кільце, 4 – провід заземлення, 5 – корпус муфти, 6 – розпірка, 7 – бандаж з ниток, 8 – з’єднання жил, 9 – підмотка стрічкою ЛЭТСАР, 10 – компаунд, 11 – хомут.

Технологія монтажу з’єднувальних епоксидних муфт складається з наступних послідовних операцій.

Підготовлені півмуфти покривають чистим матеріалом. На кінці кабелів надівають гумові ущільнюючі кільця. Після цього монтують з’єднувальні гільзи, встановлюють епоксидні розпірні зірки і закріплюють їх бандажем з сухих і чистих ниток.

Оболонку до гумового ущільнюючого кільця зачищають щіткою і знежирюють бензином. Полівінілхлоридний шланг неброньованого кабелю ААШв оброблюють плоским драчовим напилком на довжині 20 мм від зрізу шлангу і покривають клеєм ПЭД-Б. Гумові ущільнюючі кільця зсувають таким чином, щоб вони знаходилися на відстані 10 мм від зрізу оболонки, і затискають хомутом.

На ступені броні до діаметра, рівного внутрішньому розміру горловини муфти, виконують кільцеву підмотку полівінілхлоридною стрічкою шириною 20 мм.

Обидві половини муфти зсувають на місце і встановлюють в робоче положення. Для запобігання від витікання компаунда в місцях вводу кабелів в муфтах роблять підмотку з полівінілхлоридної стрічки з заходом 30 мм на зовнішню поверхню півмуфт. Щілини між півмуфтами в місці їх стикування ущільнюють герметиком УС-65.

Проводи заземлення з’єднують опресуванням. На місце з’єднання проводив накладають трьохшарову підмотку з полівінілхлоридної стрічки з заходом на ізоляцію (трубку). Провід заземлення укладають вздовж корпусу муфти і закріпляють бандажем.

Епоксидний компаунд (Э-4021 і 8,5 % стверджувача №1) заливають в корпус муфти безперервним струменем шириною 10 – 15 мм по лотку з переходом струменю на стінку корпусу.

Компаунд заливають в два прийоми: спочатку – на 2/3 об’єму корпусу, потім, – через 10 хвилин після першої заливки, – до повного заповнення ливника. По мірі усадки муфту доливають.

Свинцеві з’єднувальні муфти виготовляють з свинцевих труб діаметром від 60 до 110 мм і довжиною від 450 до 650 мм в залежності від перерізу і напруги кабелів (рис.1.5.3).

Розробку кінців і з’єднання жил виконують також, як і при монтажі епоксидних муфт. Потім на кабель надівають свинцеву муфту (рис.1.5.4).

Для заливки муфти кабельною масою в муфті на відстані 260 – 350 мм друг від друга вирізають два отвори: один для введення в муфту кабельної маси, другий – для виходу з неї повітря.

Рис.1.5.3. Конструкція свинцевої з’єднувальної муфти: 1 – бандаж, 2 – провід заземлення, 3 – корпус муфти, 4 – заливний отвір, 5 – з’єднувальна гільза, 6 – жила.

Рис.1.5.4. Встановлення корпусу свинцевої муфти.

Перед заливкою кабельну масу МБ-70 нагрівають до температури 170 – 180°С, масу МК-45 – до 130 – 140° С і заливають в підігріту паяльною лампою до температури 50° С муфту. Після охолодження і усадки кабельної маси її підливають до повного заповнення муфти, після чого заливні отвори запаюють. Свинцеву муфту з метою захисту від пошкод- жень заключають в стальний або латунний кожух.

Термоусадкові з’єднувальні муфти випускаються у вигляді монтажних комплектів на напругу 6 – 35 кВ, які вміщують необхідні матеріали і вироби. Це композиційні матеріали електроізоляційного призначення стійкі до тривалого впливу електричного поля, матеріа- ли, які регулюють електричне поле і провідникові матеріали і вироби.

Основною технологічною властивістю являється так названа «пам'ять форми». Виріб після нагріву не плавиться, а після роздування, коли розміри виробу збільшуються до 6 разів, зберігає надану форму після охолодження. При повторному нагріванні відбувається усадка і виріб прагне повернутися до первинної форми і при цьому щільно обтискає конструкцію, яка ізолюється.

Матеріали монтажних комплектів муфт забезпечують тривалу експлуатаційну надійність (до 30 років) в умовах постійного впливу тепла і сонячного світла, а також механічний захист з’єднання. Крім того дані матеріали не підтримують горіння.

Конструкція з’єднувальної муфти для кабелю з паперовою ізоляцією на напругу 10 кВ показана на рис.1.5.5.

Рис.1.5.5. З’єднувальна муфта 10СТпМ для кабелю з паперовою ізоляцією на напругу 10 кВ: 1– шланг, 2 – сітка екранна, 3 – шланг з екранним шаром, 4 – манжета ізолююча з екранним шаром, 5 – манжета підкладна, 6 – пластина-регулятор, 7 – з’єднувач болтовий, 8 – стрічка - регулятор, 9 – трубка жильна, 10 – стрічка-регулятор, 11 – рукавичка високовольтна, 12 – деталі заземлення (тёрка, пружина, провід заземлення), 13 – стрічка-герметик, 14 – стрічка-герметик.

Технологія монтажу термоусадкової з’єднувальної муфти.

Усадка матеріалів муфти здійснюється газовим пальником або технічним феном.

1 виконати ступеневу розробку кінців кабелів.

2 надіньте довгий шланг з вставленим в нього коротким шлангом з екранним шаром на один з кабелів.

3 надіньте жильні трубки на жили и усадіть їх.

4 згорніть у вигляді циліндру з конусним кінцем стрічку-регулятор і вставте його в корінець розробки.

5 намотайте залишену стрічку на корінці розробки кабелів.

6 надіньте рукавичку, просунувши її до упору і усадіть її.

7 вставте підготовлені жили в з’єднувачі і закрутіть болти до скручування їх головок.

8 обгорніть пластиною-регулятором з’єднувач і обтисніть його рукою. Аналогічно обгорніть інші з’єднувачі.

9 насуньте на з’єднувачі підкладні манжети і усадіть їх.

10 насуньте на усаджені підкладні манжети ізолюючі манжети з екранним шаром і усадіть їх.

11 згорніть жили разом, намотайте стрічку-регулятор на торці манжет з заходом на жили.

12 насуньте шланг з екранним шаром симетрично відносно з’єднання і усадіть його

13 встановіть рядом з торцем шлангу тёрку, покладіть на її кінець екранної сітки і закріпіть його одним витком пружини.

14 намотайте сітку на шланг з перекриттям, встановіть рядом з другим торцем шлангу тёрку і закріпіть на їй кінець сітки одним витком пружини.

15 прокладіть провід заземлення по сітці і притисніть пружинами. Провід заземлення має пропаяні ділянки (замки), які повинні бути за тёрками.

16 відігніть провід до центру, намотайте стрічку-герметик (меншої довжини) від броні до тёрки з заходом на броню.

17 припаяйте провід заземлення до броні, лишній кусок проводу

відріжте.

18 намотайте стрічку-герметик (більшої довжини) на ділянку між пружиною і покровом.

19 насуньте на з’єднання зовнішній шланг і усадіть його.

20 подальші роботи виконувати після охолодження муфти.

Поиск по сайту: