АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Організація електромонтажних робіт

Читайте также:
  1. I. Організація та проведення модульного і підсумкового контролю
  2. IV. Організація. Контроль.
  3. Безробіття населення: види, структура, причини
  4. Безробіття та зайнятість
  5. В) становлять зміст соціального захисту безробітних.
  6. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
  7. Взаємозв'язок етапів аналізу з метою і змістом робіт
  8. Види безробіття
  9. Види навчання з питань охорони праці. Організація навчання.
  10. Види наукових студентських робіт
  11. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості й небезпечності робочого процесу. Атестація робочого місця
  12. Визначення заробітної плати

Організація електромонтажних робіт доручається підряднику і складається з трьох основних етапів.

На першому інженерно-технічному етапі виконується прийомка, перевірка і вивчення проектно-кошторисної документації; в проектній документації має бути передбачений проект організації будівництва (ПОБ), на підставі якого електромонтажною організацією розробляється проект виробництва електромонтажних робіт (ПВЕР).

На другому організаційному етапі виконується прийомка від будівельників під монтаж обладнання будівель, споруд, фундаментів, прорізів (отворив) та ніш в конструкціях будівель і споруд; контролюється установка закладних деталей, перевіряється наявність передбачених проектом стаціонарних кран-балок, монтажних візків і талів.

На третьому матеріально-технічному етапі здійснюється забезпечення і комплектація електромонтажних робіт обладнанням, матеріалами, виробами, монтажними заготовками; на цьому же етапі виконується оснащення монтажних робіт механізмами, інструментами, інвентарем і засобами безпечної праці.

Важливим моментом організації електромонтажних на складних об’єктах, що вимагають визначеної черговості виконання будівельних і електромонтажних робіт, являється складання ПВЕР. Цей проект обов’язково розробляється для виконання електромонтажних робіт, які супроводжуються складними такелажними роботами з використанням механізмів (автокранів, автовишок), верхолазних робіт, а також для робіт, що виконуються в діючих електроустановках, наприклад, при реконструкції існуючих підстанцій.

ПВЕР розробляється спеціальними групами підготовки виробництва монтажних організацій і затверджується її технічним керівником (головним інженером). ПВЕР має бути узгодженим з замовником або технічним керівником експлуатуючої організації.

Вихідними даними для розробки ПВЕР служать:

- робочі креслення і кошториси проектної документації об’єкту;

- дані про поставку обладнання і матеріалів, наявність машин і механізмів;

- діючі нормативні документи, монтажні інструкції, галузеві правила з охорони праці;

- терміни можливого відключення діючих електроустановок при реконструкції і технічному переоснащенні об’єктів.

Зміст ПВЕР складається з трьох розділив.

До першого розділу належать пояснювальна записка, що вміщує загальні відомості про об’єкт, організаційну структуру монтажу, ситуаційний план, суміщений зі схемою електропостачання, план розташування обладнання, техніко-економічні показники об’єкту.

В другому розділі ПВЕР приводяться найбільш ефективні методи організації і технологія виконання електромонтажних робіт. Тут вказуються технологічні прийоми виконання трудомістких операцій, їх механізації, пропозиції по суміщенню монтажних і налагоджувальних робіт, вказівки з охорони праці, надаються графіки виробництва робіт.

До третього розділу ПВЕР належать завдання безпосередньо для електромонтажного персоналу, в яких вказані відповідальні інженерно-технічні працівники по етапам робіт, відомості вузлів, блоків і конструкцій, що підлягають зборці, необхідні креслення або посилання на типові альбоми, відомості закладних деталей, їх ескізи і місця установки, специфікації на обладнання і матеріали для виконання робіт.

 

Планування електромонтажних робіт

Планування являється однією з головних функцій управління процесом виробництва будівельних робіт, в тому числі і електромонтажних робіт. Однією з задач планування являється знаходження варіантів раціонального взаємозв’язку етапів виробництва електромонтажних робіт. Важливим моментом планування являється взаємне узгодження виконання робіт по часу при умові безперервності їх виконання, особливо при виробництві робіт в діючих електроустановках.

Найбільш простою формою планування робіт являється складання календарного плану-графіку робіт, який являє собою документ, регламентуючий поставку по часу обладнання і комплектуючих виробів, потребу в механізмах, машинах, трудових і енергетичних ресурсах, розподіл капітальних вкладень і об’ємів електромонтажних робіт.

Лінійні календарні графіки робіт являються консервативними в своєму виконанні і відображають тільки одну можливу ситуацію ходу робіт. При виникненні відхилень по часу і по взаємозв’язку між факторами виробництва ця модель має бути скорегована або побудована наново.

Мережеві графіки. При плануванні електромонтажних робіт використовуються мережеві моделі, основними елементами яких являються мережеві графіки. Розробка мережевого графіку починається з встановлення переліку робіт, які необхідно виконати, визначення їх тривалості, раціональної технологічної послідовності і взаємозв’язків між ними.

Основні складові мережевого графіку - події і роботи. Кожна робота, що відображена в графіку, має свою тривалість: детерміновану, встановленими нормативами часу, або імовірну, що встановлена, наприклад, на підставі статистичних даних. Робота може бути фіктивною, яка не потребує трудових затрат, але вказує на можливість початку другої роботи тільки після завершення даної (установка трансформатора можлива тільки після затвердіння залізобетонного фундаменту).

Подія являє собою завершення одної або декількох робіт, що створюють можливість для початку других робіт. На мережевому графіку (рис. 1.2) подія відображується кружком, поділеним на сектори. В верхньому секторі вказується номер події, в лівому -

ранній з можливих термінів здійснення події, в правому - пізній з допустимих термінів здійснення події.

На мережевому графіку робота i-j зображується стрілкою, яка з’єднує дві події - попередню i послідуючу (суцільна стрілка - дійсна робота; пунктирна - фіктивна робота).

Напрямок стрілки показує порядок виконання роботи; тривалість роботи t вказується цифрою біля стрілки.

В якості прикладу розглянемо мережевий графік монтажу електрообладнання трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ. Роботи виконуються в прийнятій під монтаж будівельній частині (приміщенні ТП).

 

 

Рис. 1.2. Мережевий графік монтажу підстанції 10/0,4 кВ:

1-2 - монтаж освітлення підстанції, t = 3 дні; 2-3 - монтаж панелей щитів (розподільчих, керування, обліку), 8 днів; 2-4 - ревізія, монтаж і наладка силових трансформаторів, 6 днів; 2-5 - монтаж РП 10 кВ, 8днів; 3-5 - фіктивна робота; 3-6 - прокладка контрольних кабелів і силових кабелів 0,4 кВ, 10 днів; 4-8 - ввід кабелів 10 кВ до трансформаторів, 4 дні; 5-7 - ввід и розробка кабелів в камерах РП 10 кВ, 6 днів; 6-7 - розробка і підключення кабелів до щитів 0,4 кВ, 3 дні; 6-11 — перевірка схеми, регулювання апаратури, наладка панелей щитів 0,4 кВ, 7 днів; 7-8 - фіктивна робота; 7-11 - наладка схем РП 10 кВ, 6 днів; 8-9 - фазування кабелів 10 кВ в камерах трансформаторів, 1 день; 9-10 - розробка і під’єднання кабелеів10 кВ до трансформаторів, 2 дні; 9-11 - прив’язка зовнішніх трас кабелів, виконання написів на стінах і дверях підстанції, 1 день; 10-11 - високовольтні випробування кабелів і трансформаторів, 1 день.

 

Коло послідовних робіт, що з’єднує вихідну (1) і завершену (11) події, називається повним шляхом мережевого графіку. Повний шлях, що має найменшу тривалість, називається критичним шляхом. Відповідно рис. 1.2. критичний шлях складає 30 днів. По відношенню до критичного всі інші шляхи мережевого графіку мають резерв часу.

Звичайно розробку і аналіз мережевих моделей виконують в два етапи.

На першому етапі будують мережевий графік і розраховують всі його параметри.

На другому етапі здійснюють аналіз, корегування і оптимізацію мережевого графіку.

Процес оптимізації мережевого графіку по часу полягає в скороченні тривалості критичного шляху. Можна виділити три способи оптимізації.

Перший спосіб полягає в такому корегуванні мережевого графіку, яке дозволяє скоротити тривалість робіт критичного шляху за рахунок ресурсів (трудових і матеріальних), що відведені для робіт, які не лежать на критичному шляху. Ці роботи можуть бути відсунуті на деякий час, оскільки терміни їх виконання не впливають на кінцевий термін.

Другий спосіб оптимізації по часу полягає в зміні топології мережі графіку. Це здійснюється введенням в мережеву модель багатоваріантної технології виконання робіт, встановленням нових шляхів і взаємозв’язків робіт і скороченням критичного шляху.

Третій спосіб оптимізації по часу пов’язаний з розподілом тривалих робіт на окремі роботи (частини робіт), які можна виконувати паралельно.

В цілому система мережевого планування дозволяє наглядно уявити і оцінити організацію електромонтажних робіт, здійснити більш обґрунтоване планування і оперативне управління цими роботами.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)