|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Перевірка змонтованих проводокПісля монтажу силових і освітлювальних електропроводок (перед тім, як подать напругу в мережу), правильність з’єднання провідників на схемі перевіряють зовнішнім оглядом і мегомметром з тестовою напругою 1ОО В. Перевіряють стан ізоляції мережі (опір ізоляції між двома будь якими проводами, між проводами і корпусами світильників повинен бути не менше 0,5 МОм). При вимірюванні опору ізоляції освітлювальних мереж лампи розжарювання з світильників викручують, а в люмінесцентних світильниках відключають проводи на затискачах лінії. Електричні характеристики виконаного заземлення перевіряють шляхом вимірювання опору заземлюючого пристрою і повний опір петлі «фаза-нуль». Вимірювання опору заземлювача. Основними являються метод «амперметра — вольтметра» і метод з використанням вимірювачів заземлення (наприклад М416). Методом «амперметра — вольтметра» (рис.1.1.45а) опір заземлювача визначається по падінню напруги і величині струму. При вимірюванні опору одиночного заземлювача Rx зонд 3 і допоміжний заземлювач В повинні відстояти від нього на відстані 20 і 40 м відповідно. В якості зонда і допоміжного заземлювача використовують стальні стержні довжиною понад 1,5 м, які забивають в землю на глибину 1 м. Живлення вимірювального кола здійснюється від мережі 220/127 В з використанням понижуючого трансформатора з вторинною напругою 40 – 60 В або від зварювального трансформатору.
А) б)
Рис.1.1.45. Вимірювання опору заземлювача: а – методом «амперметра — вольтметра»; б – приладом М416. Вимірюють опір заземлювача при від’єднаних магістралях заземлення. Опір заземлювача Rx визначається як відношення напруги до струму, які визначають по показам вольтметра і амперметра: Rx = U / i. Величина визначеного або виміряного опору повинна відповідати вимогам ПУЕ. Опір петлі «фаза - нуль» вимірюють при відключеному обладнанні по схемі, зображеній на рис.1.1.46. Живлення на петлю подається від понижуючого трансформатора, один вивід якого під’єднаний до заземленої нейтралі трансформатора, а другий - до фазного проводу, як можна ближче до трансформатору, але за відключаючим апаратом. Для створення петлі «фаза - нуль» кінець відповідного фазного проводу у обладнання, що перевіряється, металево з’єднують з корпусом, імітуючи замикання на корпус. Опір петлі: Zп = U / i, де U – показання вольтметра, В; i – показання амперметра, А. Вимірювання рекомендується проводити при максимально можливих значеннях струму. Величина струму однофазного короткого замикання (А): ІКЗ = U/ Zп, де U – фазна напруга в мережі, В; Zп – повний опір петлі «фаза - нуль»; Ом. ' Величина струму однофазного короткого замикання повинна в три рази перевищувати номінальний струм ближчої плавкої вставки, або в півтора рази струм відключення максимального розчіплювача автоматичного вимикача.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |