АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 14. ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА

Читайте также:
  1. II.6.1. Античная культура и христианство
  2. III. НАУКА И КУЛЬТУРА
  3. V2: Культура Российской империи второй половины XIX – начала ХХ вв.
  4. V3: Советская культура 1930-х гг.
  5. А. Лінійна організаційна структура
  6. Австро-немецкая музыкальная культура XX века
  7. Адміністративний менеджмент в різних ділових культурах та цивілізаціях: вплив національних традицій, культури та менталітету
  8. Адхократическая культура
  9. Аккультурация в межкультурных взаимодействиях
  10. Американская культура XIX в,
  11. Андроновская культура
  12. Антикультура, контркультура, субкультура.

Під час вивчення цієї теми слід перш за все розглянути сутність, зміст культури та їхні основні складові елементи, організацію праці управлінського персоналу та його спілкування в процесі виконання своїх функцій, культуру процесу управління і його документування.

Завершуючи вивчення даної теми, потрібно також звернути увагу на формування організаційної культури, її вплив на ефектив­ність діяльності організації та вибір методів зміцнення і підтримання високої організаційної культури.

 

Організаційна культура — сукупність норм, цінностей, традицій, поглядів, які часто не підлягають формулюванню і бездоказово приймаються й поділяються всіма членами колективу.

У межах організаційної культури кожен працівник підприємства усвідомлює свою роль у загальній системі виробничих відносин і очікування від його роботи; знає, що він отримає від підприємства, якщо належним чи­ном виконуватиме свої обов'язки; розуміє, що коли по­рушить «писані» або «неписані» норми, то буде покара­ний, причому не обов'язково керівництвом, а колегами по роботі. Отже, організаційна культура — це своєрідна закрита мораль, покликана зміцнювати згуртованість соціальної групи, спрямовувати її діяльність у потріб­ному руслі, що забезпечує успішне функціонування і розвиток організації.

Складові організаційної культури. До них відносять:

— філософію існування організації та її ставлення до співробітників і клієнтів;

— домінуючі цінності, на яких ґрунтується органі­зація і які стосуються мети її існування і засобів досяг­нення цієї мети;

— норми, що приймаються членами організації і визначають принципи стосунків у ній;

— правила, за якими ведеться «гра» в організації;

— психологічний клімат в організації, який виявля­ється у характері стосунків між працівниками та при контактах із зовнішнім середовищем;

— поведінкові ритуали (церемонії, використання певних виразів тощо).

Типологія організаційних (корпоративних) куль­тур:

Культура «бейсбольна команда». Формується в компаніях, що працюють у динамічних галузях, рівень ризику в яких великий (реклама, розроблення програм­ного забезпечення) і майбутнє яких визначається рів­нем новизни продукту, проекту. Цінуються (і винаго­роджуються) талант, новаторство і продуктивна праця. Найефективніші співробітники стають «вільними аген­тами», за їхні послуги борються різні компанії. Така культура притаманна багатьом успішним українським фірмам, що працюють у рекламному та інформаційно­му бізнесі.

«Клубна» культура. Характеризується вірністю, відданістю і бажанням працівників належати до певної групи. У стабільному і захищеному середовищі ціну-ються вік і досвід. Співробітники з великим стажем ро­боти в компанії одержують більшу винагороду, ніж «но­вачки». Стимулювання в «клубі» носить внутрішній ха­рактер. Від працівників очікують повільного, поступо­вого прогресу: на кожному рівні ієрархії вони мусять набиратися знань і досвіду.

«Академічна» культура. Передбачає довгострокове співробітництво і повільне, стабільне просування по службі. Але, на відміну від «клубної», працівники рід­ко переходять з одного підрозділу в інший. Кожен стає фахівцем у своїй сфері. Основою для винагороди і про­сування по службі є працьовитість і професіоналізм.

Культура «фортеці». Формується переважно в кри­зовій для організації ситуації, коли йдеться про вижи­вання компанії. «Фортеця» не може гарантувати спів­робітникам збереження робочих місць чи професійне зростання у періоди реструктуризації і скорочення ком­панії, коли вона пристосовується до умов зовнішнього середовища. Така культура небезпечна для рядових працівників, але відкриває хороші можливості впевне­ним у собі менеджерам. Ті, хто досягає успіху в таких ситуаціях, стають відомими особистостями.

Контрольні питання для самоперевірки:

1. Що таке організаційна культура?

2. Яку структуру має оргкультура?

3. В чому виражається суб’єктивна та об’єктивна оргкультура?

4. В чому заключається зміст оргкультури?

5. Як формується оргкультура?

6. Які існують основні методи підтримки організаційної культури?

7. Які основні ознаки оргкультури?

8. Що розуміється під субкультурою і яка її роль в культурі організації?

9. Які можливі варіанти змін організаційної культури?

10. Як культура організації впливає на організаційну ефективність?

11. Які виділяють підходи щодо вимірювання впливу культури?

12. Як управлять організаційною культурою?

Література: 1, 45, 79.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)