МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ

Основні терміни і поняття: метод, економічний, соціально-психологічний, організаційно-адміністративний метод, правовий метод.

План

1. Сутність і класифікація методів управління.

2. Організаційно-адміністративні методи управління.

3. Економічні методи управління.

4. Соціально-психологічні методи управління.

5. Правові методи.

Тестові завдання:

1. Ці методи здійснюють прямий вплив на управляючий об'єкт через прикази, розпорядження, оперативні вказівки, які віддаються письмово чи усно, контроль за їх виконанням і призвані забезпечити організаційну чіткість і дисципліну праці:

1) організаційно-правові методи управління;

2) економічні методи управління;

3) соціально-психологічні методи управління.

2.Поділ організації на відділи в цьому виді структури відбувається по трьом признакам: по продукту, групам покупців, географічним регіонам:

1) дивізіональна оргструктура;

2) матрична оргструктура;

3) лінійна оргструктура;

4) функціональна оргструктура;

5) лінійно-функціональна оргструктура.

3. Ствердження, яке розкриває сенс існування організації, тобто її генеральна ідея, в якій виявляється різниця даної організації від їй подібних:

1) ціль;

2) місія;

3) стратегія;

4) мета.

4. Генеральний напрямок дій організації, слідування якому в довгостроковій перспективі повинно привести її до мети:

1) технологія;

2) завдання;

3) стратегія;

4) орієнтири.

5. Школа управління, яка передбачає використання в менеджменті математики, кібернетики, статистики і ком’ютерної технології:

1) наукова школа управління;

2) кількісна школа управління;

3) адміністративна шкала управління.

6. Відповідно до теорії “У” Д.Мак-Грегора людині власна:

1) працьовитість, прагнення відзначитись в роботі, людина бере на себе відповідальність і навіть бажає її;

2) людині власне не прийняття праці, вона лінива і безініціативна, тому її необхідно змушувати, напрявляти і контролювати;

7. Що обумовлюють відношення підпорядкованості для "тради­ційного" менеджменту:

1) органи управління підприємством;

2) методи менеджменту;

3) ієрархію управління;

1) різні стилі керівництва.

8. Ф.Тейлор був основоположником якої школи управління:

1) класичної школи управління;

2) кількісної школи управління;

3) адміністративної школи управління;

4) школи людських відносин.

9. Чи вірно твердження, що чим глибше поділ праці на підприємстві та більше видів діяльності та підрозділів, тим більше рівнів ієрархії у організаційній структурі управління.

1) так;

2) ні.

10. Споживачі, постачальники, конкуренти, закони і державні органи відносять до:

1) факторів прямої дії;

2) факторів непрямої дії;

3) внутрішнього середовища.

Практичні завдання:

1. Назвіть по п’ять найбільш важливих, на вашу думку, мотиваторів для наступних осіб:

- вас особисто;

- кваліфікованого робочого;

- службовця в конторі;

- професіонала (лікаря, юриста, викладача);

- некваліфікованого робітника.

2. Побудуйте органіграму системи методів менеджменту та зв'язків між ними. Письмово прокоментуйте вид методу, цілі та умови застосування, переваги, зміст взаємозв'язку.

Ситуації для аналізу:

Ситуація 1

На організовану виставку потрібно набрати екскурсоводів. Кожен екскурсовод може провести 4 екскурсії в день (кожна екскурсія по 25 осіб). Витрати на зміст виставки складають — 80 грн. у день. Зарплата екскурсовода складає 40 грн. у день. Щодня виставку можуть відвідати 50, 100, 150, 200, 250, 300 чоловік. Ціна квитка 2 грн. Яку оптимальну кількість екскурсоводів необхідно набрати для роботи на виставці?

Ситуація 2

Завод, що випускає будматеріали, зштовхнувся із ситуацією значного підвищення попиту на свою продукцію, викликаного будівництвом, що розгорнулося, коттеджного селища в околицях міста. У зв'язку з цим директор заводу прийняв рішення збільшити обсяг продукції, що випускається, на 30%.

На нараді, проведеній директором, з'ясувалося, що вузьким місцем, що утрудняє рішення поставленої задачі, є розподіл роботи між виконавцями і завантаження виробничих потужностей

Для рішення цієї проблеми були поставлені наступні альтернативні варіанти мети:

- введення основного календарного плану, що забезпечує гнучкість у роботі і зручного при виконанні термінових замовлень, застосовуваного найчастіше при постійній номенклатурі продукції і при наявності досвідчених майстрів;

- перехід на метод безперервного завантаження, що відрізняється від попереднього методу більшою деталізацією ходу виробництва, Використанням різного роду звітно-облікових форм, що показують весь хід виконання роботи, а також графіків завантаження;

- використання графіків по стадіях виконання завдання, що дозволяють більше деталізувати хід виробничого процесу з указівкою часу налагодження устаткування, термінів початку і завершення роботи, часу переміщення матеріалів, кількості виробів, що виготовляються, "і задіяних верстатів і т.д., але в той же час більш дорогого.

Проблема. Оціните ситуацію, що склалася на заводі. Яку з трьох можливих цілей ви б вибрали? Обґрунтуйте свій выібор мети.

Розвиток управлінської ситуації. У сформованій управлінській ситуації найбільш краща мета "Перехід на метод безперервного завантаження". Це порозумівається, з одного боку, тим, що при збільшенні обсягів виробництва може виникнути необхідність розширення номенклатури виробленої продукції, що утрудняє використання методу основного календарного плану», З іншого боку, через необхідність оперативного рішення проблем і її короткострокового характеру недоцільно дороге використання графіків по стадіях виконання завдання.

Виникаюче в управлінській практиці різноманіття проблем і питань, що повинні бути вирішені керівником, приводить до необхідності визначати мети, що коштують перед об'єктом керування. Ми не говоримо зараз про таку класифікацію цілей по видах, як віднесення їхній до класу економічних, політичних, соціальних і т.д., оскільки в' кожнім конкретному випадку, як правило, ясно, до якому з цих видів ціль відноситься.

Більше практичне значення має уміння формулювати мети, що розрізняються за технологією їхнього формування і реалізації. Так, в управлінській практиці приходиться формувати мети траекторные і крапкові. Нагадаємо, що траекторные мети визначають напрямок, у якому повинне змінюватися стан об'єкта керування, а крапкові цілі визначають конкретний результат, що повинний бути досягнуть.

Скажемо, ціль "підвищити якість продукції, що випускається заводом," є траєкторією, а ціль "збільшити на 30% реалізацію продукції, що випускається заводом, за рахунок повыщения її якості" - крапкової.

Література: 1, 26, 33, 45, 79, 82.

Поиск по сайту: