ТЕМА 8. МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ

Починаючи вивчення цієї теми, необхідно почати із засвоєння сутності методу та системи методів управління, їхньої еволюції, необхідності застосування та ролі у досягненні мети організації, студенти повинні знати, що методи як засоби здійснення управ­лінської діяльності засновані на дії об'єктивних законів розвитку суспільного виробництва і розробляються на базі наукового пізнання взаємозв'язків і закономірностей виробничої, господарської (комер­ційної) і управлінської діяльності.

Вивчаючи систему методів менеджменту, особливу увагу слід звернути на механізм економічних важелів впливу на об'єкти управ­ління, які в умовах ринкових відносин є пріоритетними.

Завершуючи розгляд теми, необхідно виявити зв'язок між методами, його зміст, існуючі підходи до розробки і. Застосування критеріїв оцінки ефективності як окремих методів, так і системи в цілому.

Ефективність функціонування підприємства та його підрозділів значною мірою залежить від правильності застосування методів управління, на що впливає рівень досконалості інституційного середовища, форма влас­ності, специфіка завдань та інші чинники.

Основою класифікації методів управління є мотиви, якими керується людина у процесі діяльності.

Мотив (лат. гпоуео — рухаю) — спонукальна причина дій і вчинків.

Мотиви прямо або опосередковано впливають на по­ведінку, інтереси і потреби людей.

Потреба — фізіологічне або психологічне відчуття нестачі чогось.

Методи управління – це засоби, за допомогою яких здійснюється управління в організації.

Методи управління — способи впливу на окремих працівників і виробничі колективи загалом з метою досягнення визначених цілей.

Види методів управління:

1) економічні – це сукупність засобів та інструментів, які цілеспрямовано впливають на створення умов для функціонування і розвитку підприємства.

Матеріальні інтере­си участі людини у виробничих процесах реалізовують економічні методи управління.

Економічні методи управління — система економічних важелів і заходів, за допомогою яких здійснюється вплив на керовані об'єкти з метою досягнення поставленої мети і забезпечення єдності інтересів суспільства, підприємства та окремих праців­ників.

Ці методи дають змогу впливати на поведінку об'єк­тів управління на різних рівнях — від індивіда до держа­ви. Так, держава щодо підприємства використовує такі важелі, як політика заробітної плати, податки, креди­ти, а також система пільг, економічні санкції тощо. Під­приємство, забезпечуючи єдність особистих і колектив­них інтересів, впливає на процес виробництва за допомо­гою планових показників, форм і систем оплати праці, економічних санкцій, організації внутрігосподарського розрахунку тощо.

2) організаційно–розпорядчі – система прямого адміністративного впливу на підлеглих, що здійснюється у формі регламентування, нормування, інформування, інструктування.

Адміністративні методи управління — система способів і прийо­мів організаційно-розпорядчої дії, яку використовують для органі­зації й координації об'єктів управління з метою виконання постав­лених завдань.

Ці методи забезпечують чіткий розподіл обов'язків в апараті управління, дотримання правових норм і повно­важень у вирішенні питань господарської діяльності, а також застосування заходів примусу і дисциплінарної відповідальності.

Адміністративні методи управління поділяють на організаційні (впливають на структуру управління) та оперативно-розпорядчі (впливають на процес управлін­ня). Організаційні методи управління. Застосовуються в період створення нових організацій (підприємств), а також під час їхньої реорганізації. Це організаційне регламентування, нормування і організаційно-методичне інструктування. Оперативно-розпорядчі методи управління. За­стосовуються за умови, коли вже визначені права і обов'язки структурних підрозділів і працівників. Розпорядчі дії завжди зумовлені конкретними причи­нами і мають чітку адресність, односторонню спрямова­ність — від керівника до підлеглого. Вони існують у формі:

— обов'язкових приписів (наказ, розпорядження);

— узгоджувальних дій (наради, консультації);

— рекомендацій (роз'яснення, вказівка)

3)соціально–психологічні –сукупність конкретних прийомів впливу на процеси формування та розвитку трудових колективів, соціальні процеси, що відбуваються всередині них, структуру зв’язків споживачів, інтереси, стимули, соціальні бажання, особистий настрій і побажання.

Соціально-психологічні методи управління — сукупність специ­фічних способів дії на особисті стосунки і зв'язки між працівника­ми, а також на соціальні процеси в ньому.

Вони ґрунтуються на використанні моральних сти­мулів до праці, діють на особистість за допомогою пси­хологічних прийомів з метою перетворення адміністра­тивного завдання на свідомий обов'язок, внутрішню потребу людини. Головна мета застосування соціально-психологічних методів — формування у колективі по­зитивного морально-психологічного клімату, який активізує ініціативність кожного працівника, творчу цілеспрямованість, самодисципліну. Японські соціоло­ги стверджують, що залежно від настрою, бажання лю­дини працювати і від морально-психологічного клімату в колективі продуктивність праці може зростати або знижуватись у 1,5 раза.

Застосування соціально-психологічних методів мо­жливе за умов гнучкості менеджерів, розуміння ними внутрішнього світу людини і особливостей її психології. Це сприяє застосуванню найефективніших форм акти­візації колективу.

Соціально-психологічні методи за способом дії поді­ляють на соціальні і психологічні.

Соціальні методи управління. Ґрунтуються на вра­хуванні особливостей взаємодії людей, форм спілкувавня, культурних норм і цінностей. За їх допомогою здій­снюється управління відносинами в колективах і між колективами. Забезпечують формування і розвиток трудових колективів шляхом управління свідомістю і поведінкою людей через потреби, інтереси, мотиви, іде­али, цілі, нахили тощо.

Психологічні методи управління. Застосовують з метою гармонізації стосунків працівників фірми і фор­мування такого психологічного клімату, який сприяв би активізації діяльності всього колективу.

4) правові – сукупність різного роду правових актів, законів, кодексів, правил, посадових інструкцій інше.

Правові методи управління — сукупність способів дії суб'єкта уп­равління за допомогою правових норм, правових відносин і пра­вових актів.

Правові норми визначають місце підприємства в системі народногосподарського комплексу країни, ха­рактер і зміст відносин, у які воно вступає з іншими ор­ганізаціями і підприємствами; регулюють відносини власника, адміністрації і працівників. Правові відносини встановлюються у процесі укла­дання угод, контрактів з іншими підприємствами на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, перевезення вантажів, а також договорів оренди, купівлі-продажу. Виникають також при передаванні гро­шових засобів підприємством асоціації, корпорації (внески на утримання апарату управління, на підготов­ку кадрів та ін.). Правові акти трудового і господарського законо­давства регулюють діяльність адміністрації підприємс­тва, відносини між керівниками і підлеглими і визнача­ють міру відповідальності працівника за невиконання вказівок керівника, що забезпечує необхідний рівень трудової і виробничої дисципліни. Вони регулюють по­ведінку підлеглих, а також керівників, встановлюючи межі їх повноважень, захищаючи підлеглих від пору­шень законності й чистого адміністрування.

Контрольні питання для самоперевірки:

1. У чому відмінність методів управління від принципів управління?

3. Які критерії необхідно розкрити при характеристиці методів управління?

4. Які вимоги пред'являються до методів менеджменту?

5. Які існують основні методи менеджменту?

6. Які можливі форми прояву організаційно-адміністративних методів управління?

7. В чому особливість організаційно-адміністративних методів управління?

8. Які елементи включає в себе система адміністративних методів?

9. Яким методам управління відводиться центральне місце в менеджменті?

10. В чому заключається зміст правового регулювання соціально-економічних відносин?

11.Для яких цілей застосовуються соціально-психологічні методи управління?

12. Що включає в себе механізм використання соціальних методів?

13. Які основні правила послідовності застосування методів управління?

Література: 1, 26, 33, 45, 79, 82.

Поиск по сайту: