Класифікація моделей

Моделювання можна використовувати для дослідження об’єктів будь-якої природи, і, своєю чергою, будь-який об’єкт може стати засобом моделювання. Зрозуміло, що природа вибраної моделі впливає на методику пізнавального процесу.

За найпоширенішим поглядом на природу моделі виділяють два їх види: матеріальні (предметні) та ідеальні (абстрактні).

Зважаючи на змінність у часі, моделі поділяють на статичні та динамічні.

За формою моделювання виділяють такі види моделей:

· описові (бази даних, бази знань);

· графічні (рисунок, креслення, фотографія тощо);

· масштабні (копія об’єкта);

· математичні.

Математична модель – система математичних співвідношень, яка описує об’єкт дослідження.

Математична модель містить три групи величин:

Характеристики (параметри) об’єкта дослідження, значення яких потрібно обчислити за допомогою моделі, - Y=(y₁,y₂, …,y_m). Їх ще називають «виходами» моделі, невідомими величинами, результуючими змінними;

Характеристики (параметри) зовнішніх (відносно об’єкта дослідження) процесів, значення яких відомі під час побудови моделі, - Х=(х₁,х₂, …,х_n).

Інша назва – «входи» моделі, відомі величини, незалежні змінні, фактори;

Сукупність параметрів об’єкта дослідження, значення яких відомі при побудові моделі, - А=(а₁,а₂, …,а_к). Їх також називають параметрами моделі.

Величини Х, які описують зовнішні умови, та параметри моделі А визначають поза моделлю і називають екзогенними (наперед відомими) змінними.

Величини У, значення яких обчислюють за допомогою моделі, називають ендогенними змінними.

Економіко-математичні моделі можна класифікувати за такими ознаками:

· За призначенням моделі поділяють на теоретико-аналітичні (використовуються для дослідження загальних властивостей і закономірностей економіко-математичних процесів) та прикладні (використовуються для розв’язання конкретних економічних задач).

· Залежно від об’єкта дослідження моделі поділяють на моделі макроекономіки та моделі мікроекономіки.

· Залежно від способу вираження співвідношень між зовнішніми умовами, внутрішніми параметрами і величинами, які потрібно визначити, моделі поділяють на структурні(відображають внутрішню організацію об’єкта: його складові частини, внутрішні параметри, їх зв’язок тощо; як зразок – моделі міжгалузевих зв’язків) і функціональні(пізнання суті об’єкта через його поведінку, функціювання, не вивчаючи внутрішню структуру об’єкта; використовуються для економічного прогнозування і регулювання).

· Залежно від підходу до економічного дослідження й економічної практики моделі поділяють на дескриптивні(вони лише пояснюють факти, які досліджують; дають відповідь на запитання «як це відбувається?») і нормативні (передбачають цілеспрямовану діяльність на вдосконалення функціювання об’єкта; дають відповідь на запитання «як це повинно бути?»).

· За характером відображення причинно-наслідкових зв’язків розрізняють моделі детерміновані і стохастичні(враховують випадкові і невизначені фактори; ймовірносні моделі).

· За способом відображення фактора часу моделі поділяються на статичні (всі залежності відносяться до одного моменту часу) і динамічні(характеризують зміну економічних процесів в часі).

· Залежно від форми математичних співвідношень моделі поділяють на лінійні і нелінійні.

· Залежно від співвідношення між екзогенними та ендогенними змінними моделі поділяються на відкриті(які не містять ендогенних змінних) і замкнуті(які не містять екзогенних змінних).

· За видом змінних, які використовують, моделі поділяють на моделі з неперервними змінними, дискретними змінними, змішаним складом змінних.

· Залежно від змістовної проблематики економічних досліджень виділяють моделі виробництва, споживання, трудових ресурсів, ціноутворювання, фінансових рішень тощо.

Поиск по сайту: