Як би Ви оцінили перебіг українсько-російських стосунків у 1991-2005 рр.? Відповідь обґрунтуйте

Тісний взаємозв'язок Росії та України обгрунтовується як їх геополітичним положенням, так і загальною історією, що призвела до за собою тісне переплетення етнічних, мовних, економічних, а також безлічі інших зв'язків. Росія об'єктивно є найважливішим стратегічним партнером України, насамперед у основоположним - економічному - аспекті; протягом всіх років незалежності вона міцно утримує перше місце в числі основних зовнішньоекономічних партнерів України: на неї припадає близько 40% українського зовнішньоторговельного обороту. У свою чергу, геостратегічним положение України робить її одним з найбільш важливих зовнішньополітичних партнерів Росії. Що проходять через територію республіки життєво важливі транспортні магістралі зв'язують Росію з Західною Європою і світом, без яких вона значно ускладнить собі торгово-економічні зв'язки, а також присутність і вплив у ряді стратегічно важливих регіонів.

Важливим фактором, що впливає на відносини РФ і України, є політика балансування останньої на суперечностях між США та РФ. Для Росії позиція України особливо значуща в зв'язку з тим, що після просування НАТО на схід вона опиняється на лінії нового розділу Європи, і від її політики багато в чому буде залежати безпека Росії. Проте відносини цих двох держав носять суперечливий характер, оскільки, з одного боку, держави мають давні тісні зв'язки, а з іншого - в основі позиції України лежить бажання максимально позбутися від російського впливу. Так, перший криза у відносинах двох держав виникла в зв'язку з постановою і заявою щодо Республіки Крим від 21 і 22 березня 1992 року, яким Верховна Рада РФ фактично поставив під сумнів територіальну цілісність України. Мабуть, прагненням позбутися російського впливу пояснюється політика України щодо СНД. Україна, ставши одним з організаторів СНД, прихильниці створення широкого інтеграційного поля при розробці та підписанні Біловезьку угоди, буквально через два-три місяці після цього відходить від спільних ініціатив: у травні 1992 року усувається від підписання в Ташкенті Договору про колективну безпеку, а в січні 1993 року не підписує Статут СНД.

Спірними моментами у відносинах України і Росії, крім того, є питання зовнішнього боргу колишнього СРСР, а також проблема заборгованості України "Газпрому.

Звертаючись до питання про відносини двох країн в економічній сфері, слід зазначити зниження інтенсивності торгово-економічних зв'язків. В останні роки Україна втратила не лише роль провідного торгового партнера Росії, але в 1998 році поступилася вже третю позицію Білорусі. Крім того, у зв'язку з проблемою вишеобозначенной у відносинах України і "Газпрому" досить чітко проявилося прагнення російських експортерів створити альтернативні шляхи експорту російських енергоносіїв (і не тільки енергоносіїв) в обхід території України.

Однак в силу об'єктивних причин Україна не може не розвивати відносини з Росією, з якою її пов'язує багатовікова історія. У зв'язку з цим як на рівні громадської думки, так і на рівні владних інститутів українсько-російські відносини виділяються в якості особливо значущих, про що свідчить створення Указом президента України від 23.06.1997 року Національного інституту українсько-російських відносин при РНБО України. У 1997 році між Україною та Росією було підписано широкомасштабний двосторонній Договір про дружбу, співробітництво і партнерство і Угоду про статус Чорноморського флоту. Україною і Росією також були проведені переговори з питань оборонного співробітництва та військового виробництва. У вересні 1997 року відбувся візит в Україну міністра оборони РФ генерала армії І. Сергєєва, у результаті було підписано угоду про протидію іноземним розвідкам та збереження секретів двох країн. Важливість відносин з Росією для України різко зросла у 2000 році з початком в країні політичної кризи, який носив очевидно "замовною", прозахідний характер. Різка активізація правої прозахідної опозиції і явне охолодження відносин України із Заходом неминуче підштовхує президента Леоніда Кучму до активізації російсько-українських відносин, регулярними стають зустрічі президентів України та Росії, сімптоматічним є візит до Києва на святкування 10-річчя проголошення незалежності України президента Росії Володимира Путін.

Поиск по сайту: