|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Як Ви вважаєте, позитивну чи негативну роль в історії Галицько-Волинської держави відігравало галицьке боярство? Відповідь обґрунтуйтеОб'єднання Галицького і Волинського князівств відбулося при волинському князі Романі Мстиславовичі (1170-1205 рр.). Після монголо-татарської навали, яка зруйнувала Русь, Галицько-Волинська держава, використовуючи своє вигідне стратегічне положення на шляху між Чорним і Балтійським морями, продовжувала боротьбу з татарами, домігшись широкого між народного визнання і ставши одним з найбільших центрів об'єднання давньоруських земель. Таким чином, вона ще майже протягом століття зберігала державні і культурні традиції Київської Русі. . Верховна влада в Галицько-Волинській державі належала князеві, який спирався на бояр і місцеву знать Влада князя була не безмежною. Важливу роль грали боярська рада. Хоча князь у Галицько-Волинській землі, принаймні в окремі періоди, вважався «самодержцем»,фактично він залежав від боярства, яке усіма засобами прагнуло обмежити його владу, використовуючи в той же час князя як знаряддя для охорони власних інтересів. Бояри, будучи великими землевласниками, підтримували князівську владу, остільки вона була виразницею інтересів феодалів у боротьбі з поневоленим населенням, захисницею їхніх земельних володінь. В окремі періоди існування Галицько-Волинської Русі значення князівської влади настільки знижувалося, що князі практично не могли започаткувати ні однієї великої політичної акції без згоди і підтримки бояр. Як постійний державний інститут боярська рада діяла в Галицько-Волинській землі вже в першій половині XIV ст. У її склад входили знатні і великі бояри-землевласники, галицький єпископ, суддя князівського двору, деякі воєводи і намісники. Боярська рада скликалася з ініціативи самого боярства, але іноді і за бажанням князя. Однак князь не мав права скликати боярську раду лише з власної ініціативи, не враховуючи думки бояр. Очолювалася рада самими впливовими боярами, котрі прагнули направляти діяльність князя. Формально не будучи вищим органом влади в Галицько-Волинській землі, боярська рада відігравала велику роль у політичному житті цієї землі, у справі керування нею. Позиції боярської ради посилювала також та обставина, що значна частина бояр займала першорядні посади в системі управління Галицько-Волинської землі. Таким чином, у політичній історії Галицько-Волинських земель існували дві тенденції: з одного боку, великі князі прагнули до максимального зосередження владі у своїх руках, а з іншого боку — боярство і знать постійно намагалися обмежити цю владу, активно брали участь у династичній боротьбі за великокнязівський престол. Отже це послабляло Галицько-Волинське князівство і відігравало негативну роль в її історії також це стало однією з причин його занепаду.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |