Зазначте причини виникнення, рушійні сили та наслідки Гайдамацького руху на Правобережжі у ХVІІІ ст

Якими непримиренними були суперечності між верхами і низами укр сус-ва, показали соц рухи в 1пол. 18ст. на Правобережній У. під назвою Гайдамаччини. Народні маси, для яких прикладом волі залишились козаки, із зброєю в руках боролися проти поневолення. Учасниками гайдамацьких вступів були переважно незаможні селяни, що втікали від своїх панів, і робітники з гуралень, млинів та панських фільварків. До повстанців приставали також міщани, дрібна шляхта, поповичи, а гайдамаки симпатизували в широких масах населення. Перше велике повстання гайдамаків почалося у 1734, коли рос армія разом із гетьмнськими полками ввійшла на Правобережжя для підтримки кандидатури Августа 3. Гайдамацький рух зародився на Київщині і розповсюдився на Поділля.

Більш широкою за розмахом і силою подій, за кіл-тю учасників і тер-єю розповсюдження була Коліївщина. Почалося повстання в 1768р. У повстанні соц мотиви тісно переплітались з релігійними. Польська влада досить послідовно і жорстко намагалась знищити на Правобережжі православ я разом із його носіями. Останній король Речі Посполитої Станіслав Август Понятовський, не маючи достатніх сил для боротьби з бунтівливою шляхтою, звернувся за допомогою до Росії. На Правобережну У. вступив корпус генерала М. Кречетнікова. Гайдамаки розраховували на підтримку рос військ. На перще місце серед ватажків повстанців вийшов Максим Залізняк. Гайдамаки виступили з широкими планами остаточного звільнення У. від поляків. Залізняка було проголошено гетьманом, а Івана Гонту – уманським полковником. Та їм не вдалося організувати повстанців в одну армію, до того ж не виправдалась надія на Росію. В основі всіх соц конфліктів лжать підлість і зрада.

Рух народних мас У. під керівництвом Залізняка і його соратників – це добре організоване велике антифеод, нац-визв повстання, яке має свої певні політт цілі.

11. Розкрийте причини та наслідки скасування Запорізької Січі?

Запорізька Січ посіла гідне місце в історії України в ХVІІ-ХVІІІ ст. Вона була політичним центром урк. народу.

3 70-х рр. XVIII ст. царський уряд Катерини II починає поетапну ліквідацію Запорозької Січі. Причини цього:

1)успішне завершення русько-турецьких воєн;

2)перенесення кордону Російської імперії на південь до Чорного моря;

3)втрата Запорозькою Січчю свого військового значення в боротьбі з турками та татарами;

4)участь козаків у повстаннях проти Речі Посполитої та Російської імперії;

5) в абсолютистській централізованій державі, якою була Росія, несумісними були демократичні порядки та республіканська форма правління, що були на Січі;

6)зміцнення в Росії феодальних порядків (прагнення старшини та дворян захопити обширні родючі землі, закріпачити козаків).

Весною 1775 р. Катерина II доручила генералу Петру Текелію знищити Січ та встановити над козаками «єдине начальство».

У червні 1775 р. війська Текелія оточили Січ та зруйнували укріплені споруди. Артилерія та клейноди були вивезені, частина старшини заарештована, козацтво переведене в селянський стан.

У серпні 1775 р. в царському маніфесті Катерини II офіційно оголошувалося про ліквідацію запорозького козацтва та самої назви «запорозький козак». Останній кошовий отаман Січі Петро Калнишевський провів решту своїх днів в'язнем у Соловецькому монастирі.

Запорозькі козаки або перетворювалися в кріпаків, або переселялися в інші міста.Там вони заснували нові січі.

Висновок. Запорозька Січ очолила боротьбу українців проти панування шляхетської Польщі, турецько-татарської агресії та феодально-кріпосницького гніту. Вона була прообразом демократичної республіканської держави, а це не відповідало колоніальній політиці царизму.

Поиск по сайту: