ББК Ш9(7К)6 15 страница

– А потім будуть коротенькі штанята… а потім довгі… а тоді він стане дорослий, – зітхнула вона.

– Та ви ж не хотіли би, щоб він назавжди залишився немовлям, пані Блайт, дорогенька, правда? – озвалася Сьюзен. – Він такий милий у своїх гарнесеньких сорочечках, із-під яких видно крихітні ніжки, благослови Господь його невинне серденько. І подумайте, що прасувати доведеться менше.

– Енн, я одержала лист від Оуена, – мовила щаслива Леслі, входячи у вітальню. – Такі добрі новини! Він пише, що збирається купити цей будинок у церковних опікунів, щоби проводити тут кожне літо. Енн, ти не рада?

– О, Леслі, «рада» - це не те слово, що може передати моє відчуття. Аж не віриться, що це правда. Тепер, коли я знаю, що цього будиночка не сплюндрує жодне плем’я вандалів, і що йому не загрожує руйнування, мені буде легше на новім місці. О, це дивовижно! Дивовижно!

І от одного жовтневого ранку Енн прокинулася й зрозуміла, що нині востаннє спала під дахом маленького Дому Мрії. Та часу на те, щоб журитися, не було – усі складали й перевозили майно, тож надвечір будинок стояв порожній і голий. Енн і Гілберт затрималися, щоб попрощатися з ним. Леслі, Сьюзен і маленький Джем уже поїхали до Глена з останньою фірою. Світло призахідного сонця линуло в кімнати крізь незашторені вікна.

– Як сумно й докірливо дивиться на нас дім, – мовила Енн. – Ох, як я тужитиму за ним цієї першої ночі в Глені!

– Ми були дуже щасливі тут, моя дівчинко, – з великою любов’ю мовив Гілберт.

Енн душили сльози; вона не могла проказати ні слова. Гілберт чекав на неї біля хвіртки між двох сосон, доки вона неквапно обійшла всі кімнати. Вона їде – але старий будинок стоятиме тут, дивлячись на море своїми химерними вікнами. Осінні вітри стугонітимуть довкола нього, сірий дощ батожитиме його, а білі тумани з-над затоки ховатимуть від сторонніх очей, і місячне сяйво линутиме на стежки, якими ходила дружина шкільного вчителя. І старе узбережжя буде повне колишніх чарів, і вітер звабливо свистітиме понад сріблястими дюнами, і гуркіт хвиль долинатиме із червоних скелястих бухт…

– …Але нас тут не буде, – крізь сльози мовила Енн.

Вона вийшла на ґанок і замкнула за собою двері. Гілберт чекав її й усміхався. У небі на півночі спалахнула зоря маяка. Маленький сад, де ще квітнули хіба чорнобривці, вбирався в шати вечірніх тіней.

Енн уклякла й поцілувала вичовганий старий поріг, котрий уперше переступила в день свого весілля.

– Прощавай, дорогий Доме Мрії, – прошепотіла вона.

ЗМІСТ

Розділ 1

На горищі Зелених Дахів

Розділ 2

Дім мрії

Розділ 3

Країна мрій

Розділ 4

Перша наречена в Зелених Дахах

Розділ 5

Дорога додому

Розділ 6

Капітан Джим

Розділ 7

Дружина шкільного вчителя

Розділ 8

Панна Корнелія Брайант заходить у гості

Розділ 9

Вечір на мисі Чотирьох Вітрів

Розділ 10

Леслі Мур

Розділ 11

Історія Леслі Мур

Розділ 12

Леслі заходить у гості

Розділ 13

Примарний вечір

Розділ 14

Листопадові дні

Розділ 15

Різдво в Чотирьох Вітрах

Розділ 16

Зустріч Нового року на маяку

Розділ 17

Зима в Чотирьох Вітрах

Розділ 18

Весняні дні

Розділ 19

Світанок і захід сонця

Розділ 20

Зникла Маргарет

Розділ 21

Здолані перешкоди

Розділ 22

Панна Корнелія влаштовує справи

Розділ 23

З’являється Оуен Форд

Розділ 24

«Книга життя» капітана Джима

Розділ 25

Створення роману

Розділ 26

Зізнання Оуена Форда

Розділ 27

На піщаних дюнах

Розділ 28

Плин життя

Розділ 29

Гілберт і Енн не доходять згоди

Розділ 30

Леслі ухвалює рішення

Розділ 31

Правда визволяє

Розділ 32

Панна Корнелія висловлює свою думку

Розділ 33

Леслі повертається

Розділ 34

Корабель Мрії заходить у гавань

Розділ 35

Політика в Чотирьох Вітрах

Розділ 36

Оздоба замість попелу

Розділ 37

Панна Корнелія приносить несподівану звістку

Розділ 38

Червоні троянди

Розділ 39

Капітан Джим «пропливає між берегів»

Розділ 40 Прощання з Домом Мрії

Літературно-художнє видання

Поиск по сайту: