Реалізація технології

на першому етапі має на меті розкриття потенційних можливостей вихо­ванців (виявлення учнів з художньо-естетичним типом обдарованості та залучення їх до гурткової роботи в цільових творчих проектах образотворчого мистецтва, музики, літератури, театру);

на дру­гому — самовизначення вихованців у виборі од­ного із гуртків, реорганізованих у творчі майстерні в межах цього проекту;

на третьому — моделю­вання, що передбачає технологізацію гурткової роботи (робота за авторськими програмами, впро­вадження в практику технології заняття творчої майстерні, виготовлення продуктів творчої діяль­ності, психолого-педагогічний супровід);

на чет­вертому — презентацію та реалізацію продуктів творчої діяльності вихованцями (залучення уч­нів до організації виставок-розпродажів виробів, їх участь у концертах художньої самодіяльності, презентаціях тощо).

Художньо-естетичну обдарованість варто підтри­мувати і розвивати в усіх дітей школи-інтернату. Йдеться про охоплення великої кількості школярів, залучення їх до різнопланової діяльності, форму­вання різновікових груп, розвиток кожної дитини, а не лише власне обдарованої, в якої швидко вия­вилися здібності та яка набагато випереджає у роз­витку своїх однолітків.

Наукова основа організації праці керів­ників гуртків — характерна риса реалізації технологічного підходу. Якщо за традиційного підходу керівник гуртка веде один гурток, то в ме­жах цільового проекту визначається профільний напрям гурткової роботи, що передбачає органі­зацію кількох гуртків на основі авторських прог­рам. Однак кількості годин за програмою творчої майстерні для школярів, які виявляють стійкий інтерес до певного виду діяльності, недостатньо. Ця проблема вирішується за допомогою вихователів, які ведуть гуртки «Умілі руки».

Прогнозовані результати: розвиток худож­ньо-естетичних здібностей учнів; оволодіння прак­тичними вміннями й навичками життєдіяльності, що сприяє їх інтеграції у суспільство, соціокультурний простір.

Поиск по сайту: