АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Векторного аналізу уроку

Читайте также:
  1. I. Організація класу до уроку.
  2. III. Підсумок уроку.
  3. III. Формування теми, мети і завдань уроку.
  4. IV. Підсумок уроку.
  5. IV. Підсумок уроку.
  6. IV. Підсумок уроку.
  7. IV. Підсумок уроку.
  8. IV. Підсумок уроку.
  9. V. Підсумок уроку (5 хв.)
  10. V. Підсумок уроку.
  11. V. Підсумок уроку.
  12. V. Підсумок уроку.

Автор-розробник — О.Мариновська.

 

Суть. Методика векторного аналізу вико­ристовується в системі внутрішньошкільного контролю. Мета — визначення ефектив­ності організації та проведення уроку. Завдання: організація системного й систематичного конт­ролю за якістю освітніх послуг; фіксація показни­ків ефективності організації та проведення уроку; моніторингове відстеження особистісно професій­ного зростання педагога; виявлення типових ускладнень у діяльності учителя; реалізація про­ектного підходу до планування методичної роботи на внутрішньошкільному рівні.

Для вимірювання рівня ефективності уроку використовується векторна модель. Система домі­нант уроку — орієнтація на розвиток особистості школяра (1—4 вектори), процес цілеформування (5—8), процес цілепокладання (9—12), активізація пізнавальної діяльності учнів (13—16) — обчис­люється за загальною сумою балів: низький рівень (до 24 балів), середній (до 40), високий (до 56), твор­чий (до 64).

Зазначимо, відмова від знаннєцентричної па­радигми освіти, орієнтація на розвиток та самореалізацію особистості школяра спричинили різнорівневі зрушення в підходах до проектування й моделювання традиційного уроку. Він набуває ознак особистісно орієнтованого, розвивального за суттю.

Тому виникає необхідність осмислення критеріїв ефективності сучасного уроку:

орієнтація на розвиток особистості школяра: особистісно орієнтований тип стосунків; опора на суб'єктний досвід школяра; конструювання діа­логічної структури уроку; моделювання особистісної форми змісту;

процес цілеформування: правильність визна­чення мети, завдань уроку щодо теми; відповідність добору змісту щодо мети, завдань, теми; доціль­ність вибору типу, структури щодо мети, завдань уроку; оптимальність добору методів, прийомів, форм щодо мети і завдань;

процес цілепокладання: повідомлення теми, мети уроку; урок-завдання; прийняття особистісно значущих завдань школярами; цілереалізація: до­сягнення мети, завдань уроку;

активізація пізнавальної діяльності учнів: орієнтація на самостійну пошукову діяльність уч­нів; використання активних та інтерактивних ме­тодів; формування пізнавальної активності учнів; технологізованість знань.

 

Прогнозовані результати:

оптимізація роботи керівника навчального закладу;

фіксація кількіс­них показників якісних змін за параметрами ефек­тивності;

економія часу.

Моніторинг:


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)