АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Для розвитку критичного мислення»

Читайте также:
  1. II. Сучасний стан розвитку освіти
  2. IV етап – концепція поліхудожнього розвитку учнів Б.П.Юсова.
  3. Аналіз асиметрій розвитку галузі побутової хімії у старих (ЄС-15) та нових (ЄС-12) країнах-членах
  4. Аналіз розвитку МСБ в країнах ЄС
  5. Аналіз, діагностика та прогнозування розвитку регіональної економіки
  6. Аноректальні вади розвитку.
  7. Вади розвитку у дітей, діагностика,лікувальна тактика та надання екстреної медичної допомоги.
  8. Вади розвитку, які супроводжуються кишковою непрохідністю
  9. Вибір розрахункових схем розвитку пожежі
  10. Вивчення і особливості розвитку молодшого шкільного віку.
  11. Види ігрової діяльності дошкільника і їх роль у психічному розвитку
  12. Визначення критичної тривалості пожежі для обраної схеми її розвитку

(ЧПРКМ)

Автори-розробники — Дж.Стіл, К.Мередіт, Ч.Темші.

 

Суть. Розвиток критичного мислення роз­глядається як засіб самореалізації особистості в умовах демократичного суспільства. Технологія розроблена на інтерактивній основі. її прийнято розглядати як модель локальних стратегій (кубування, гронування, щоденник подвійних нотаток, мозковий штурм, сенкан, підсилена лекція, пе­редбачення за допомогою ключових виразів, дис­кусійна сітка тощо).

 

Цілісна модель технології представлена технологічним уроком. Останній прийнято розмежовувати на три фази:

1. Актуалізація. Формується учнівська пози­ція щодо прийняття мети подальшої діяльності, усвідомлюється значущість власних знань. Важ­ливу роль відіграє розвиток пізнавального інтересу та мотивів до навчання.

2. Усвідомлення змісту. Домінує самостійно-пошуковий спосіб здобуття нових знань. Для нього характерне опертя на особистісний досвід учнів, залучення їх до формулювання та перевірки влас­них гіпотез. Як результат, у свідомості дитини встановлюються зв'язки між відомим і невідомим, щойно набутим знанням. Отож реалізується процес розуміння як включення невідомого у цілісність (у власний контекст знань).

3. Рефлексія. Передбачає творче й критичне перетворення набутих знань на власні, їхню тех­нологізацію. На цьому етапі важливо, щоб засвоєні знання були емоційно підкріплені.

Прогнозовані результати:

формування інте­лектуальних умінь та навичок;

розвиток критич­ного мислення.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)