АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки


6.1. ВИДИ ТА ВЛАСТИВОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ПРЕДМЕТА ЗАХИСТУ

6.1.1. Інформація та дані

Термін «інформація» походить від латинського informatio, що означає роз'яснення, повідомлення, виклад. З позицій філосо­фії інформація є відображенням реального світу за допомогою відомостей (повідомлень). Повідомлення — це форма подання інформації у вигляді мови, тексту, зображення, цифрових даних, графіків, таблиць і т.ін. У широкому розумінні інформація — це загальнонаукове поняття, що включає в себе обмін відомостями між людьми, обмін сигналами між живою й неживою природою, людьми і пристроями [34].

Інформація [information] — відомості про об'єкти та явища навколишнього середовища, їхні параметри, властивості й стани, які зменшують наявну про них ступінь невизначеності, неповноти знань.

Теоретична інформатика розглядає інформацію як концепту­ально пов'язані між собою відомості, дані, поняття, що змінюють наші уявлення про явище або об'єкт навколишнього світу. Поряд з інформацією в інформатиці часто використовують поняття «дані». Покажемо, у чому їх відмінність.

Дані [data] можуть розглядатися як ознаки або записані спос­тереження, які з будь-яких причин не використовуються, а тільки зберігаються. У тому випадку, якщо з'являється можливість ви­користати ці дані для зменшення невизначеності будь-чого, дані перетворюються на інформацію. Тому можна стверджувати, що інформацією стають дані, котрі використовуються.

При роботі з інформацією завжди є її джерело і споживач (одержувач). Шляхи і процеси, що забезпечують передавання


повідомлень від джерела інформації до її споживача, називають­ся інформаційними комунікаціями.

Адекватність інформації [information adequacy]— це певний рівень відповідності створюваного за допомогою одержаної ін­формації образу реальному об'єкту, процесу, явищу і т. ін.

В реальному житті навряд чи можлива ситуація, коли можна розраховувати на повну адекватність інформації. Завжди присут­ня деяка степінь невизначеності. Від ступеня адекватності інфор­мації до реального стану об'єкта або процесу залежить правиль­ність прийняття рішень людиною

6.1.2. Форми адекватності інформації

Адекватність інформації може виражатися у трьох формах: се­мантичній, синтаксичній, прагматичній (рис. 6.1).


Частина II. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Синтаксична адекватність [syntactic(al) adequacy] відобра­жає формально-структурні характеристики інформації і не зачі­пає її смислового змісту. На синтаксичному рівні враховуються тип носія й спосіб подання інформації, швидкість передавання й оброблення, розміри кодів представлення інформації, надійність і точність перетворення цих кодів і т.ін. Інформацію, що розгля­дається тільки з синтаксичних позицій, звичайно називають дани­ми, бо при цьому не має значення смислова сторона. Ця форма сприяє сприйняттю зовнішніх структурних характеристик, тобто синтаксичної сторони інформації.

Семантична (смислова) адекватність [semantic adequacy] виз­начає ступінь відповідності образу об'єкта і самого об'єкта. Се­мантичний аспект передбачає врахування смислового змісту ін­формації. На цьому рівні аналізуються ті відомості.які відображає інформація, розглядаються смислові зв'язки. Ця форма служить для формування понять і уявлень, виявлення смислу (суті), змісту інформації та її узагальнення.

Прагматична (споживацька) адекватність [pragmatic(al) adequacy] відображає відносини інформації та її споживача, від­повідність інформації меті управління, яка на її основі реалізуєть­ся. Прагматичні властивості інформації проявляються тільки при наявності єдності інформації (об'єкта), користувача і мети управ­ління, прагматичний аспект розгляду пов'язаний з цінністю, ко­рисністю використання інформації при відпрацюванні користу­вачем (споживачем) рішення для досягнення своєї мети. З цієї точки зору аналізуються споживацькі властивості інформації. Ця форма адекватності безпосередньо пов'язана з практичним вико­ристанням інформації, з відповідністю її цільової функції діяль­ності системи.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)