ВІРОГІДНІСТЬ (ДОСТОВІРНІСТЬ)

[validity, adequacy] — 1) Форма існу­вання істини, обґрунтованої яким-небудь способом (наприклад, екс­периментом, логічним доказом) для об'єкта, що пізнається (вивчається). 2) Властивість інформації бути пра­вильно сприйнятою; ймовірність від­сутності помилок.

Словник додаткових термінів і понять

ВІРУСИ [viruses] (від лат. virus — от­рута) — збудники інфекційних захво­рювань рослин, тварин і людини, які розвиваються лише в живих клітинах і мають надзвичайно дрібні розміри, проходять через бактеріальні фільтри. ВЛАДА [authority, ] — 1) Здатність, право і можливість розпоряджати­ся будь-ким, будь-чим, здійснювати вирішальний вплив на долі, поведін­ку і діяльність, мораль і традиції людей за допомогою різного роду засобів — закону, права, авторите­ту, волі, суду, примусу. 2) Політичне панування над людьми, їхніми спіль­нотами, організаціями, над країнами і їхніми угрупованнями. 3) Система державних органів. 4) Особи, органи, наділені відповідними державними, адміністративними повноваженнями.

Інформаційна влада [information power] — здатність, право і мож­ливість розпоряджатися будь-ким, будь-чим, справляти вирішальний вплив на будь-кого на основі зрос­тання значення інформації та сили її впливу на політичні процеси, на процедури вироблення й прийняття важливих рішень, їхньої пропаганди та реалізації. Лідирує той, хто володіє повною і своєчасною інформацією. Цілеспрямована інформація, важли­ва також для створення іміджу владі, політиці та політикам, вона здатна управляти поведінкою великих груп людей. Зростання ролі такої інфор­мації привело до появи політичного маркетингу.

ВОКОДЕР [vocoder] (англ. vocoder, від voice — голос і code — шифр, код) — клас передавальних систем, що базуються на принципі аналізу і синтезу мовного сигналу. У переда-

вальній частині вокодера з мовного сигналу виділяються інформаційні параметра спектра мови, що зміню­ються повільно, основний тон вокалі-зованих (дзвінких) звуків і переходи тон-шум глухих звуків. Вокодери розрізняються в залежності від па­раметрів, які виділяються. Поширені смугові вокодери і вокодери з лінійним передбаченням. Вокодери для теле­фонного закритого зв'язку із швид­кістю передавання 4800 біт/с забезпе­чують розбірливість складів до 93% (розбірливість слів сягає 99%) при задовільному упізнаванні абонента). В телефонних каналах низької якості швидкість інформаційного потоку на виході в. знижують до 2400 біт/с при збереженні достатньої розбірливості, але низького упізнавання голосу або­нента.

Вокодери з лінійним передбачен­ням [linear predictive vocoder] — во­кодери, у яких вхідний мовний сигнал апроксимується кусково-лінійною функцією, кожний поточний відлік якої є лінійною функцією з поперед­ніх відліків. У цих вокодерах мовна інформація передається величиною амплітуди, значеннями коефіцієнта лінійного передбачення, періодом ос­новного тону і рішенням про тон або шум. Швидкість передавання мовної інформації у розповсюджених воко­дерах даного виду для п — 10 стано­вить 2400 біт/с, але існує можливість зниження її до 800 біт/с і менше з до­пустимою якістю мови.

Смугові вокодери [channel vocod­er] — вокодери, в яких аналізується форма мовного сигналу з періодом аналізу 10—30 мс, виділяються і пере­даються телефонним каналом у циф­ровому вигляді: значення амплітуд

Словник додаткових термінів і понять

обмеженого числа частотних смуг спектра мовного сигналу, величина періоду основного тону для вокалізо-ваних звуків і рішення тон/шум, що відповідає наявності або відсутності вокалі-зованої ділянки в мовному сигналі. У приймальному вокодері синтезуються звуки з переданими параметрами. У більшості практич­них випадків аналіз мовних сигналів здійснюється з періодом 20 мс для

16—20 частотних смуг, що виділяють­ся смуговими фільтрами, а парамет­ри мови передаються із швидкістю 2400 біт/с. При зниженні вимог до якості синтезованої мови швидкість передавання мовної інформації може бути зменшена до 1200—1800 біт/с.

ВПЛИВ [impact] — дія, здійснювана ким-, чим-небудь на кого-, що-не-будь.

ГРИФ [label] — нанесений на носій інформації умовний знак корисності інформації, що міститься на ньо­му, — гриф секретності або конфіден­ційності.

ГРУПА [group] — сукупність людей, об'єднаних спільністю інтересів, про­фесії, діяльності, а також сукупність предметів, об'єднаних спільністю ознак.

Соціальна група — спільність людей, що існує в масштабах суспіль­ства, та розвивається відповідно до соціально-психологічних закономір­ностей прояву масової психіки. Див. також соціальна психологія. Розрізня­ють наступні види соціальних груп: за розміром — великі, середні, малі групи та мікрогрупи; за суспільним статусом — формальні (офіційні) і не­формальні (неофіційні); за стійкістю взаємозв'язків членів групи — реаль­ні (контактні) і умовні (формально виділені за будь-якою ознакою); за рівнем розвитку — дифузні, асоціації, корпорації, колективи; за значимістю для членів — референтні (еталонні) і нереферентні.

Велика соціальна група — спіль­ність людей, що існує в масштабах

суспільства, та розвивається відповід­но до соціально-психологічних зако­номірностей прояву масової психіки і на відміну від малих соціальних груп не припускає обов'язкових особистих контактів. У великих соціальних гру­пах, як правило, створюються загаль­ноприйняті норми поведінки, культур­ні цінності і традиції, суспільна думка і масові рухи. До великих соціальних груп відносяться класи, соціальні прошарки, етноси (нації, народності), релігійні конфесії, партії і суспільні організації, вікові групи і т. ін.

Мала соціальна група — невелика спільність людей, між членами якої іс­нують безпосередні контакти, а також ієрархічні відносини верховенства (лідерства, популярності, авторитет­ності, симпатії/антипатії) і підпоряд­кування. До малих груп належать сім'ї, невеликі військові підрозділи, сусіди, дружні компанії і т.ін. Колена група має певну структуру, що скла­дається під впливом як зовнішнього середовища, так і внутрішньогру-пових міжособистністних відносин. Розрізняють малі соціальні групи формальні і неформальні. У групах, де встановлюються дуже міцні міжо-

Словникдодатковихтермінів і понять

собистністні зв'язки, спостерігаєть­ся надто високий рівень спільності поглядів, вкрай рідко відмічаються будь-які окремі думки (а тим більше дії), що йдуть врозріз із думкою біль­шості. Встановлено, проте, що лідери малих груп більше підпадають впливу ззовні, ніж рядові члени.

Неформальна соціальна гру­па — мала соціальна група, яка сама створює свою структуру. Вона скла­дається на основі особистих симпатій і антипатій.

Формальна соціальна група — мала соціальна група, що має задану структуру і функціонує у відповідності із заздалегідь установленими, офіцій­но фіксованими метою, завданнями, інструкціями, статутами. Характерно, що в формальних соціальних гру­пах також мають місце неформальні відносини між її членами, тому успіх діяльності формальних соціальних груп в багатьох випадках залежить від того, наскільки співпадають її фор­мальна й неформальна структури.

IV

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ [misleading infor­mation, misinformation] (від франц. des... та інформація) — 1) Свідоме поширення неправильної інформації. 2) Умисне поширення неправильних відомостей про власні збройні сили й плани воєнних дій, щоб ввести в оману противника. 3) Спосіб техніч­ного захисту інформації, що полягає у формуванні свідомо хибної (фальши­вої) інформації для виключення не­санкціонованого одержання істинної. ДЕШИФРУВАННЯ [deciphering] (від франц. dechiffrer — розбирати, відга­дувати) — 1) Читання (розшифрову­вання) тексту, написаного умовни­ми знаками (шифром), тайнописом. 2) Процес перетвврення шифртексту на відкритий текст без знання ключа та, можливо, при невідомому алго­ритмі шифрування; процес, зворотний процесу зашифровування (див. також розшифровування).

ДЖЕРЕЛО [source] — те, що дає по­чаток чому-небудь, звідки виходить що-небудь.

Джерело інформації [information source] — в інформаційній безпе­ці суб'єкти і об'єкти, від яких інфор­мація (дані і відомості) може поступа­ти до несанкціонованого одержувача (зловмисника). Основними джере­лами інформації є: люди; документи; продукція; вимірювальні датчики; інтелектуальні засоби оброблення інформації; чернетки і відходи ви­робництва; матеріали і технологічне обладнання.

ДИСОНАНС (франц. dissonance, від лат. dissonans — різноголосий, різно-звучний) — відсутність у чомусь гармонії, невідповідність слів або по­ведінки когось настроям, переконан­ням інших людей.

ДІЇ [action, operation] — 1) Робота, діяльність, здійснення чого-небудь. 2) Операції, пов'язані із боротьбою.

Бойові дії — організовані дії час­тин, з'єднань, об'єднань всіх видів збройних сил при виконанні постав­лених бойових завдань. Основні види

Словник додаткових термінів і понять

бойових дій — наступ і оборона. Су­часні бойові дії характеризуються рі­шучістю цілей, великим просторовим розмахом, високою маневреністю і динамічністю. До бойових дій страте­гічного масштабу застосовують тер­мін «воєнні дії».

Воєнні дії [military operation, hos­tilities] — організоване застосування сил і засобів для виконання постав­лених завдань бойових частинами, з'єднаннями, об'єднаннями всіх видів збройних сил. Ведуться на землі, у повітрі і на морі у формі боїв, битв, операцій, ударів. Сучасні воєнні дії характеризуються рішучістю цілей і великим просторовим розмахом, участю в них великих угруповань вій­ськ (сил), широким застосуванням усіх видів зброї і бойової техніки, ви­сокою маневреністю, динамічністю і швидкоплинністю, різкими змінами обстановки, великими витратами ма­теріальних засобів. Термін «воєнні дії» застосовується до дій стратегічного масштабу, до дій оперативно-тактич­ного масштабу — «бойові дії».

ДОВІДКА-ДОСЬЄ — систематизо­вана за тематикою і часом добірка матеріалів на одну тему. Залежно від обсягу наявної інформації вона може поділятися на рубрики (розділи). Для зручності користування розділи (руб­рики) позначаються порядковими номерами, шифрами, назвами. Див. також досьє.

ДОКУМЕНТ [document] (від лат. documentum — повчальний приклад, взірець, доказ) — 1) Матеріальний об'єкт із зафіксованою на ньому ін­формацією у вигляді тексту, звукоза­пису або зображення, призначений Для передавання у часі і просторі з метою збереження і суспільного ви-

користання. До документів належать службова інформація, наукові публі­кації у відкритих і закритих виданнях, статті в газетах і журналах про діяль­ність організації або її співробітників, конструкторська і технологічна до­кументація і т.ін. Документи — най­більш інформативні джерела інформа­ції, бо вони містять, як правило, до­стовірну інформацію в обробленому і стисненому вигляді, особливо, коли вони підписані або затверджені. Що стосується інформативності різно­манітних публікацій, то вони мають достатньо широкий діапазон оцінок: від дуже високої коли описується від­криття, до навмисної або ненавмис­ної дезінформації. 2) Діловий папір, що підтверджує будь-який факт або право на щось; у праві — складений відповідно до вимог закону акт, що посвідчує факти, які мають юридич­не значення (диплом про освіту, за­повіт). 3) Офіційне посвідчення осо­би. 4) Історично-достовірні письмові джерела.

ДОПУСК [clearance] — дія, що надає змогу або дозволяє кому-небудь увій­ти кудись, підійти до кого-, чого-не­будь.

Поиск по сайту: