Системауправління базами даних

[database management system] — база даних в сукупності з керуючою про­грамою для оперування даними на фізичному рівні. Керуюча програма має наступний мінімальний набір функцій: мова опису і маніпулювання даними; підтримка логічних моделей даних; операції над даними (вибір­ка, вставка, поновлення, вилучення і т.ін.); забезпечення захисту і ціліс­ності даних.

СИТУАЦІЯ [situation] (франц. situation, від лат. situs — станови­ще) — збіг умов і обставин, що ство­рюють певне становище; обстановка.

СКРЕМБЛЮВАННЯ [scramble,

scrambling] (від англ. scramble — за­шифровувати) — 1) Перетворення ін­формаційного двійкового сигналу з будь-якими статистичними влас­тивостями на двійковий сигнал, в якому послідовність одиниць і нулів змінюється по випадковому або псев-довипадковому закону. Скремблю-вання можна розглядати як вторинне кодування без внесення надмірності. Воно здійснюється на передавальній стороні за допомогою пристрою, що називається скремблером. На прий­мальній стороні здійснюється зво­ротна операція — дескремблюван-ня — пристроями, що називаються дескремблерами. 2) Спрощений метод захисту інформації, заснований, як правило, на перестановці (змішуван­ні) окремих елементів повідомлення без використання ключа.

СЛУЖБА [service] — яка-небудь спе­ціальна галузь праці разом із заклада­ми, що відносяться до неї.

Служба безпеки [security servi­ce] — організація (підрозділ) чи су­купність організацій, які постійно здійснюють практичну діяльність щодо забезпечення безпеки.

Служба охорони — підрозділ, призначений для своєчасного вияв­лення і затримання порушників, що намагаються проникнути на об'єкт (з об'єкта), в режимні приміщення (будівлі, склади, сховища), а також для збереження матеріальних ціннос­тей, попередження подій і ліквідації їхніх наслідків на об'єкті, що охоро­няється.

СПІЧРАЙТЕР [speech-writer] — ук­ладач промов для президентів та ін­ших політичних діячів. Часто для цієї

Словник додаткових термінів і понять

роботи залучаються журналісти, що знають на власному досвіді, якою мо* вою треба розмовляти з аудиторією за допомогою різних засобів масової інформації, а на нинішньому етапі в першу чергу за допомогою телеба­чення.

СПОЖИВАЧ [consumer] — 1) Особа або організація, що споживає продук­цію будь-якого виробництва. 2) Осо­ба або служба, що використовують інформацію або розвідувальні дані, одержані за допомогою розвідки.

Споживач інформації [information consumer] — 1) Особа або колектив, що отримують чи використовують ін­формацію у практичній роботі. 2) Лю­дина (користувач), ЕОМ або система, що одержує інформацію з носія або лінії зв'язку для її зберігання, оброб­лення або передавання.

СПОСІБ [method] — певна дія, при­йом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось.

СТІЙКІСТЬ [stability] — здатність витримати зовнішній вплив, про­тидіяти чомусь.

СТРАХ [fear, flight, terror] — негатив­на емоція у ситуації реальної або уяв­ної небезпеки.

СТРУКТУРА [structure] (лат. struc­ture — побудова, розміщення, від struo — будую, зводжу) — 1) Взаємо-розміщення та взаємозв'язок складо­вих частин цілого; будова. 2) Устрій, організація чого-небудь; форма.

СТРУКТУРУВАННЯ [structuring, stucturization] — визначення внут­рішнього устрою чого-небудь.

СТУПОР [stupor] (від лат. stupor — заціпеніння) — стан нечутливості,

отупіння, нерухомості з відсутністю реакції на зовнішні подразники (в тому числі больові).

СУБ'ЄКТ [subject] (від лат. subjectum — підкладене) — 1) Носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об'єкт. 2) Особа або організація, що має пев­ні права й обов'язки.

Суб'єкт безпеки [security sub­
ject] — активна складова системи,
до якої застосовується методика без­
пеки.;

Суб'єкт доступу [access sub­ject] — активна сутність (процес, користувач, пристрій і т. ін.), що викликає утворення інформаційного потоку між об'єктами доступу або зміну стану обчислювальної системи. Дії суб'єкта доступу регламентуються правилами розмежування доступу.

СУСПІЛЬСТВО [society] — 1) Сукуп­ність форм сумісної діяльності людей, що утворилися в процесі історичного розвитку. 2) Історично конкретний тип соціальної системи.

Індустріальне суспільство

[industrial society] — суспільство з ви­соким рівнем технічного, індустріаль­ного розвитку.

Інформаційне суспільство [infor­mation society] — суспільство, яке наприкінці 20 ст. прийшло на зміну індустріальному суспільству (див. оз­наки інформаційного суспільства). В індустріальному суспільстві велике значення мають системи розповсюд­ження, зберігання і оброблення інфор­мації, яка є його основним об'єктом. Відображаючи реальну дійсність, інформація проникає в усі напрям­ки діяльності держави, суспільства,

Словникдодатковихтермінів і понять

громадянина. З появою нових інфор­маційних технологій, заснованих на широкому впровадженні засобів об­числювальної техніки, зв'язку, систем телекомунікацій, вона стає постійним і необхідним атрибутом забезпечення діяльності держави, юридичних осіб, суспільних об'єднань і громадян. Від її якості і достовірності, оператив­ності одержання залежить більшість рішень, що приймаються на різних рівнях — від голови держави і до гро­мадянина. Вплив інформаційний на державу, суспільство, громадянина зараз більш ефективний і економ­ний, ніж політичний, економічний і навіть воєнний. Інформаційні ресурси стають в один ряд з найважливішими ресурсами держави — природними, трудовими, фінансовими та іншими, що складають його потенціал. Основу с і. складає світовий інформаційний простір. Інформаційна сфера стає не

тільки однією з найважливіших сфер Міжнародного співробітництва, але і об'єктом суперництва. Країни з більш розвиненою інформаційною інфра­структурою, встановлюючи техноло­гічні стандарти й надаючи покупцям свої ресурси, визначають умови фор­мування і діяльності інформаційних структур в інших країнах та справ­ляють суттєвий вплив на розвиток їхніх інформаційних сфер. Розвиток і забезпечення безпеки інформаційної сфери є пріоритетними при форму­ванні державної інформаційної полі­тики і програми входження в інформа­ційне суспільство.

СФЕРА [sphere] (від грец. 0<раї-ра — куля) — 1) Область фізичного або духовного життя, діяльності лю­дини або суспільства. 2) Сукупність точок, рівновіддалених від даної точ­ки (центра сфери).

ТАЄМНИЦЯ [mystery, secret, secrecy, privacy] — 1) Дещо ще не розгадане, не пізнане. 2) Дещо, що старанно при­ховується від інших, відоме тільки об­меженому колу осіб, інформація, що не підлягає розголошенню, секрет.

Державна таємниця [State sec­ret] — відомості в галузі воєнної, зовнішньополітичної, економічної, розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності, які підлягають захисту державою і по­ширення яких може заподіяти шкоду безпеці держави (див. також відомості, що складають державну таємницю). Забезпечення державної таємниці досягається організацією діяльності спеціальних органів, осіб, введенням

відповідних правил, інструкцій і т. ін. Див. також система захисту держав­ної таємниці.

ТЕКСТ [text] (від лат. textum — тка­нина, зв'язок, побудова) — 1) Відтво­рені на письмі або друком авторська праця, висловлювання, документи, пам'ятки тощо. 2) В комунікативісти-ці — інформаційний зміст докумен­та, програми, повідомлення. Розвиток комп'ютерної техніки і процесів муль-тимедіатизації створив передумови для розповсюдження концепцій, що нівелюють поняття стабільності і ка­нонічності авторських текстів та ак­центують увагу на їх варіативності й багатозначності тлумачень при спри­йнятті аудиторією. Наприклад, ствер-

Словник додаткових термінів і понять

джується, що модифікація і полісемія текстів, які розповсюджуються в за­собах масової інформації, є однією з умов їх популярності. В залежності від обсягу полісемії тексти поділяють­ся на відкриті для нових інтерпрета­цій (див. відкритий текст) і закриті (див. закритий текст)

Відкритий текст [open text] — 1) Текст, семантичне значення якого доступно; дані з доступним семантич­ним змістом. 2) Текст, який піддаєть­ся множині різних інтерпретацій. До відкритих текстів можна віднести, на­приклад, м'які новини.

Закритий текст [closed text] — 1) Текст, семантичне значення якого недоступно; дані з недоступним се­мантичним змістом. 2) Текст, який не сприяє полісемії його сприйняття. До закритих текстів можна віднести, на­приклад, тверді новини.

ТЕМПЕРАМЕНТ [temperament] (від лат. temperamentum — узгодженість, устрій) — індивідуальні особливості людини, що виявляються в силі, швид­кості, напруженості й врівноваженос­ті перебігу її психічної діяльності, у порівняно більшій чи меншій стій­кості її настроїв. Розрізняють чотири основні види темпераменту: сангвінік, холерик, меланхолік і флегматик.

ТЕОРІЯ [theory] (від грец. 9eu)pia — розгляд, дослідження) — 1) Логічне узагальнення практичного досвіду людей. 2) Система вірогідних нау­кових знань про якусь сукупність об'єктів, яка описує, пояснює і пере­дбачає явища певної предметної час­тини. Теорія є найдосконалішою фор­мою відображення дійсності.

ТОЧНІСТЬ [accuracy, precision] — міра можливості розрізняти близькі зна­чення величини, параметра.

УДАР [thrust] — форма оперативного (бойового) застосування військ (сил) в операції та бою. Полягає в коротко­часному потужному ураженні про­тивника ядерною, звичайною зброєю або наступом військ (управління вій-

ськами). За масштабами удари можуть бути стратегічними, оперативними і тактичними, а залежно від застосо­ваних засобів — ядерними (ракетно-ядерними) і вогневими (артилерій­ськими, ракетними, авіаційними).

Ф

ФАКТОР [factor] (лат. factor — той, що робить, від facio — роблю) — умо­ва, рушійна сила, причина будь-якого процесу.

Системостворюючі фактори за­хисту інформації — фактори, які повинні визначати структуру і функ-

ціонування системи захисту інфор­мації. До таких факторів відносяться: переліки відомостей, які складають таємницю державну та комерційну таємницю; необхідні рівні безпеки ін­формації, забезпечення яких не при­веде до перевищення збитків над вит­ратами на захист інформації; загрози

Словник додаткових термінів і понять

безпеці інформації; обмеження, які необхідно враховувати при створен­ні або модернізації системи захисту інформації; показники, за якими буде оцінюватися ефективність системи захисту.

ФОРМА [form] (від лат. forma — зов­нішність, устрій) — 1) Спосіб існу­вання змісту, його внутрішня струк­тура, організація і зовнішній вираз. 2) Спосіб здійснення, виявлення будь-якої дії.

ФОРМУЛЯР [form] (нім. Formular, франц. formulaire, від лат. for­mula — форма) — бланк (картка), куди вносять основні відомості про щось.

ФУНКЦІЯ [function] (від лат. Functio — виконання, звершення) — 1) Діяльність, обов'язок, робота; при­значення. 2) Змінна величина, значен­ня якої залежить від значень іншої ве­личини (величин). 3) Одне з призна­чень пристрою, програми, системи.

ХАРАКТЕРИСТИКА [description, відмітною ознакою) — опис, аналіз, characteristic, reference] (від грец. оцінка певних явищ, відмітних особ-Х<храктг)рісттік6с, — той, що служить ливостей когось або чогось.

ЦИКЛ [cycle, loop] (від грец. кпк-А0С, — коло, круговерть) — сукупність взаємопов'язаних явищ, процесів, робіт, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу.

ц

ЦІНА [price] — 1) Вартість товару, що виражена у грошах. 2) Грошове відш­кодування за товар, послуги, плата.

ЦІННІСТЬ [value] — сукупність та­ких властивостей чого-небудь, як важливість, значність, необхідність.

ЧЕРВ'ЯК [worm] — безхребетна тва­рина, яка пересувається, вигинаючи своє м'яке видовжене тіло.

Мережний черв'як [network worm] — комп'ютерний вірус, що має властивість самостійного розповсюд­ження в мережах обміну інформацією та заражає елементи МОЇ, функціо­нальні сегменти МОЇ або МОЇ цілком. Основні етапи функціонування ме-режного черв'яка: пошук в МОЇ цілі впливу (в більшості випадків — ПЕОМ із відомою мережною адресою); пере­давання по МОЇ автоматизованої сис-

теми управління свого коду на ПЕОМ, що атакується; одержання керуван­ня в системі операційній ПЕОМ, що атакується; перехід до дій за першим етапом. Основною проблемою при функціонуванні мережного черв'яка є одержання керування в операційній системі ПЕОМ, що атакується. Для цього необхідно визначити ідентифі­катор і пароль абонента або уразливі місця механізмів захисту інформації. Тому мережний черв'як повинен мати спеціальний програмний модуль по­долання рубежів захисту (наприклад, перехоплення паролю).

Словник додаткових термінів і понять

ш

ШИФР [cipher, code, pressmark] (франц. chiffre, букв. — цифра, від араб, сіфр — нуль) — сукупність обернених перетворень тексту пові­домлень, які виконуються з метою схову від зловмисника (противника) інформації, яка знаходиться у пові­домленні.

ШИФРТЕКСТ [ciphertext] — дані, от-

римані у результаті зашЩ тексту відкритого.

ШИФРУВАННЯ [encryption] — 1) Процес зашифровування або роз­шифровування. 2) Процес криптогра­фічного перетворення даних, за допо­могою якого відкритий текст пере­творюється в шифртекст з метою за­хисту від несанкціонованого доступу.

ЯКІСТЬ [quality, factor, Q-factor] — 1) Сукупність суттєвих ознак, власти­востей, особливостей, що відрізняють предмет або явище від інших, та нада-

ють йому визначеність. 2) Те чи інше явище, ознака, що визначають пози­тивність будь-чого.

Покажчик

Поиск по сайту: